Рішення № 111592450, 15.06.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2023 року №320/7508/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову від 02.08.2022 №344214 Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення з ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 даний позов залишено без руху та запропоновано у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду позовної заяви, яка відповідає вимогам ст. 160 КАС України із зазначенням найменування відповідача по справі та зазначити його адресу місцезнаходження, поштовий індекс, відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти та доказів того, що позивачем вживались заходи для отримання доказів (сертифікатів відповідності та повірки на мобільні ваги №2130) самостійно та/чи докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримати відповідні докази.

Від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. З даної заяви вбачається, що позивач не виконав всі вимоги ухвали суду від 01.09.2022, а саме не уточнив склад учасників та прохальну частину позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 (десять) календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно надати до суду позовну заяву із уточненням складу учасників та уточнену прохальну частини позовної заяви, з урахуванням вказаних судом зауважень.

До суду 26.01.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із позовною заявою із уточненим складом учасників та уточненою прохальною частиною позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що спірною постановою на нього був накладений адміністративно-господарський штраф за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при здійсненні перевезення вантажу. Позивач стверджує, що висновки, зазначені у первинних документах, а саме у акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 10.02.2022 №0051412 та у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10.02.2022 №0053313, що слугували підставою для винесення постанови Відділом державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 02.08.2022 №344214 спростовуються письмовими доказами наданими до суду, а саме товарно-транспортною накладною №006496 від 10.02.2022, згідно якої повна маса транспортного засобу після навантаження збіжжям становить 42320 кг., товарно-транспортною накладною №366 від 10.02.2022, згідно якої повна маса транспортного засобу (брутто) після навантаження збіжжям становить 42320 кг., накладною б/н від 10.02.2022, виданою на ваговій «МСП Ніка-Тера» (вантажний район №1), згідно якої з транспортного засобу (автомобіля) Рено д.н.з. НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 розвантажено збіжжя 42260 кг.

Також, позивач стверджує, що посадовими особами контролюючого органу на вимогу водія не були надані документи, які б підтверджували, що вагове обладнання забезпечує зважування сипучих вантажів в русі, і визначає повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2% та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником і чи дійсно похибка складає не більше ніж 2%, а також зазначив , що посадовими особами контролюючого органу не було надано інформації щодо кваліфікації персоналу стаціонарного пункту габаритно-вагового контролю та проходження персоналом навчання і інструктажу по роботі з обладнанням.

Крім того, позивач вказує на недотримання контролюючим органом строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених вимогами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що посадовими особами контролюючого органу під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача встановлено, що транспортне перевезення здійснювалося з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.

Відповідач зазначив, що посадовими особами контролюючого органу дотримано порядок проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача. Так, зважування транспортного засобу здійснено на повіреному належним чином обладнанні.

Крім того, відповідач зауважив, що відсутність методики зважування сипучих вантажів не є підставою для звільнення перевізника від відповідальності у разі встановлення факту перевищення вагових та габаритних параметрів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) зареєстрований 10.12.2021 як фізична особа-підприємець, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом його діяльності за кодом КВЕД 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу позивачу на праві власності належить автомобіль (тягач) марки «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп марки «Ever» Е-033, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Згідно товарно-транспортної накладної від 10.02.2022 №006496 замовником та вантажоодержувачем сипучого вантажу (кукурудза) є Товариство з обмеженою відповідальністю «Явкино Холдинг»; вантажовідправником Приватне сільськогосподарське підприємство «Плешкані»; автомобільний перевізник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей»; водій ОСОБА_1 . Пункт навантаження с. Каленики, Золотоніський район, Черкаська область; пункт розвантаження м. Миколаїв.

10.02.2022 інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті, відповідно до направлення від 03.02.2022 №012387 на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

На ділянці дороги а/д Н-16 39+800 км 10.02.2022 співробітниками відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області зупинено автомобіль марки «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом марки «Ever» Е-033, реєстраційний номер НОМЕР_4 для здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 10.02.2022 №366 автомобільний перевізник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Ла Грейн» (ЄДРПОУ: 40888064, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська,114/1); водій ОСОБА_1 .

За результатами проведення зважування складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0053313 від 10.02.2022, в якій вказано, що навантаження на осі є таким:1) 6,99; 2)11,84 3)8,04 4)7,01 5)8,12. Повна маса транспортного засобу 42.9 тонн.

Відповідачем складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0051412 від 10.02.2022, у якому зазначено, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу встановлено, що фактична маса складає 42,9 тонни при нормативно-допустимій масі у 44 тонни; при цьому навантаження на другу вісь становить 11,84 тонн при нормативно-допустимій 11.00 тонн; навантаження на третю вісь становить 24.07 тонн при нормативно-допустимій 24 тонни.

02.08.2022 відділом державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову №344214 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500,00 грн. за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно, відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаної постанови, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої-другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Пунктами 2 та 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила № 30, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

У свою чергу, згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Пунктом 4 Правил №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності через центри надання адміністративних послуг.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до статті 6 Закону №2344 державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону №2344 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.

Згідно з пунктами 1, 3, та 4 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті;

Пунктом 5 Положення визначено, що Укртрансбезпека, зокрема, відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, Відділ державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті як територіальний орган Укртрансбезпеки має повноваження щодо здійснення перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, перевірку документів на здійснення перевезень.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок № 879).

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів

Пунктом 21 Порядку № 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

Відповідно до статті 60 Закону №2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, зазначеною нормою визначено, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт в частині перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм є автомобільний перевізник.

У свою чергу, статтею 1 Закону № 2344 визначено дефініцію терміну автомобільний перевізник, під яким вважається фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Крім того, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 визначено, що дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України.

Як було вказано вище, транспортний засіб марки «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп марки «Ever» Е-033, реєстраційний номер НОМЕР_4 належать на праві власності позивачу.

У товарно-транспортній накладній від 10.02.2022 №006496 зазначено, що замовником та вантажоодержувачем сипучого вантажу (кукурудза) є Товариство з обмеженою відповідальністю «Явкино Холдинг»; вантажовідправником Приватне сільськогосподарське підприємство «Плешкані»; автомобільний перевізник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей»; водій ОСОБА_1 . Пункт навантаження с. Каленики, Золотоніський район, Черкаська область; пункт розвантаження м. Миколаїв.

Наведене свідчить, що автомобільним перевізником у спірних правовідносинах, у яких допущено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, є саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей».

З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки водій надав посадовим особам контролюючого органу товарно-транспортну накладну від 10.02.2022 №006496.

Таким чином, суд зазначає, що у вказаній товарно-транспортній накладній позивач зазначений лише як водій.

За таких обставин, позивач у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб`єктом відповідальності передбаченої абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону N2344-III, внаслідок чого спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09.08.2019 у справі №806/1450/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 83552579).

Стосовно відсутності затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю, суд зазначає таке.

Так, статтями 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач.

При цьому, з 08.09.2017 пункт 19 Порядку № 879, який передбачав, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, було виключено згідно Постанови Кабінету Міністрів України Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні від 30 серпня 2017 року № 671.

Вказане свідчить про відсутність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 02.08.2018 у справі №820/1420/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 75673434) та від 09.08.2019 у справі №817/1051/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 83553106).

Також суд вважає непереконливими посилання позивача на ненадання відповідачем документів, які б підтверджували забезпечення здійснення обладнанням зважування сипучих вантажів в русі, з наступних підстав.

Так, відповідно до пунктів 12-13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Згідно з пунктом 14 Порядку №879 (який був винний на момент виникнення спірних правовідносин) вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Відповідачем під час розгляду справи долучено до матеріалів справи копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П/156/Ч від 20.12.2021, видане Державним підприємством «Житомирській науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» ДП Житомирстандартметрологія, назва та умовне позначення вага автомобільна для зважування дорожніх транспортних засобів у русі 20ВА-Д2-1, виробник: ТОВ Компанія «ВВС».

У свідоцтві вказано, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ EN 45501. Діапазон зважування маси: max=20 т.; min=0,4 т.; d=10 кг.; клас точності звичайний (ІІІІ).

Вказаний документ, який був чинним до 20.12.2022, тобто на момент виникнення спірних правовідносин, свідчить про те, що засіб вимірювання відповідає метрологічним та технічним вимогам.

Крім того, суд наголошує на тому, що діючим законодавством не передбачено обов`язковість зазначати в квитанції та інших документах тип вимірювальної техніки, за допомогою якої здійснювалось зважування транспортного засобу, у той час як свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки свідчить про можливість його використання до 20.12.2022.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 09.08.2019 у справі № 817/1051/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 83553106).

Також, суд зазначає, що згідно із пунктами 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку № 1567.

Оскільки позивач зареєстрований за адресою: вул. Шевченка, 120, м. Біла Церква, Київська обл., тому справа про порушення була розглянута Відділом державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву стверджує, що посадові особи Укртрансбезпеки в період активних бойових дій не мали можливості через наявність загрози їх здоров`ю і життю та з огляду на відсутність можливості забезпечення належних організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи Укртрансбезпеки, забезпечити розгляд справ про порушення у визначені пунктом 25 Порядку № 1567 строки. В рамках заходів правового режиму воєнного стану в Україні та задля збереження життя і здоров`я, деякі посадові особи були переведені у простій або на дистанційну роботу.

Таким чином, відповідач вказує, що у зв`язку із зазначеним, належне повідомлення автомобільного перевізника про час і місце розгляду справи про порушення не було можливим. Крім того, відправка/доставка поштової кореспонденції не функціонувала належним чином.

Суд стосовно вищевказаних тверджень відповідача зазначає наступне.

У зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, Указами Президента України неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

Суд звертає увагу, що в Україні введений та діє воєнний стан, проте відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309, м. Київ та Київська область, де знаходиться позивач та відповідач, завершені активні бойові дії з 30.04.2022.

Також суд враховує, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, існує загроза ракетних обстрілів країни, через що наявна велика кількість "Повітряних тривог" та періодичні відключення електроенергії.

Разом з тим, суд зазначає, що ведення на території України воєнного стану, як підстава пропуску строку для розгляду справи про порушення не може бути визнана поважною, оскільки сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для порушення строку визначного пунктами 25, 26, 27 Порядку № 1567.

Враховуючи наведені обставини та те, що з квітня 2022 року активні бойові дії в вказаному вище районі не велися, повітряні тривоги, ракетні обстріли та відсутність електроенергії не мають постійного та довготривалого характеру, міжміський та міський транспорт, відділення пошти працювали, суд вважає, що відповідачем порушений визначений пунктами 25, 26, 27 Порядку № 1567 строк розгляду справи про порушення та винесення оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.77 КАСУкраїни передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даної позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Разом з тим, розмір судового збору, який слід було сплатити позивачу за подання даного адміністративного позову складає 992,40 грн.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає за доцільне стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача суму сплаченого судового збору у 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 КАС України суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову №344214 Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 02.08.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу стосовно ОСОБА_1 .

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845; просп. Перемоги,14, м. Київ 03135).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.