Рішення № 11159210, 09.09.2010, Маневицький районний суд Волинської області

Номер справи 2-425

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 вересня 2010 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Невара О.В.,

при секретарі Абрамчук Н.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та розірвання шлюбу. Свої вимоги обґрунтувала тим, що 8 лютого 1997 року Маневицьким районним відділом РАГСу Волинської області було зареєстровано шлюб з відповідачем, актовий запис № 2. Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти перебувають на повному утриманні позивача. Будь-якої допомоги на їх утримання відповідач не надає. Крім того, вказала, що спільне життя з відповідачем не склалося. Він почав зловживати спиртними напоями, в звязку з чим між ними постійно виникали сварки та непорозуміння. ОСОБА_1 намагалася зберегти сімю, але її намагання виявилися марними. З вини відповідача подальше спільне життя та збереження сімї стали неможливими. На даний час вони проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейних відносин. Між ними відсутнє взаєморозуміння, вони втратили повагу одне до одного. Фактично їх сімя розпалася, шлюб збережений бути не може. Вважаючи, що їх сімя розпалась з вини відповідача, ОСОБА_1 просила шлюб між ними розірвати, малолітніх дітей залишити у неї на проживанні. Враховуючи, що ОСОБА_2 ухиляється від надання матеріальної допомоги на утримання дітей в добровільному порядку, просила стягнути з нього на її користь аліменти в частці від його заробітку (доходу) та до досягнення ними повноліття.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги із мотивів, викладених в поданій до суду заяві, підтримала у повному обсязі, просила суд стягнути з відповідача на утримання дітей аліменти в частці від його заробітку (доходу), що передбачено чинним законодавством, та розірвати їх шлюб, залишивши малолітніх дітей у неї на проживанні.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснивши, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_1, від якого у них є двоє дітей: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. З липня 2009 року вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Між ними відсутнє взаєморозуміння, вони втратили повагу одне до одного. На даний час він ніде не працює, однак від своїх дітей не відмовляється, буде у передбаченому законодавством розмірі надавати допомогу на утримання малолітніх дітей.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України до обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів, відносяться: стан здоровя та матеріальне становище дитини, стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей чи непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З досліджених в судовому засіданні свідоцтва про одруження НОМЕР_2 від 28 серпня 2001 року та свідоцтв про народження дітей НОМЕР_3 від 4 вересня 1997 року, НОМЕР_4 від 5 червня 2000 року встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 8 лютого 1997 року та мають від даного шлюбу двоє малолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В судовому засіданні встановлено, що з липня 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільно не проживають. Діти проживають з позивачем та перебувають на її повному утриманні. Належної матеріальної допомоги на їх утримання відповідач не надає, хоча має реальну можливість надавати таку допомогу. Позивач має постійне місце роботи працює комплектувальником проводів ТзОВ „Кромберг енд Шуберт Україна”, однак розмір заробітної плати, яку вона отримує, не дає можливості забезпечувати дітей всім необхідним. Зазначене не оспорюється сторонами в судовому засіданні, а також це встановлено з досліджених судом письмових доказів: довідки ТзОВ „Кромберг енд Шуберт Україна” № 763 від 25.06.2010 року про заробітну плату ОСОБА_1, довідки № 303 від 22.06.2010 року, виданої Годомичівською сільською радою Маневицького району, довідки № 463 від 23.06.2010 року, виданої Четвертнянською сільською радою Маневицького району.

Проаналізувавши пояснення сторін та оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач по стану здоровя спроможний надавати допомогу на утримання своїх малолітніх дітей, має для цього відповідний доход, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 липня 2010 року та до досягнення ними повноліття.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейних відносин, спільного господарства не ведуть. Спору про їх місце проживання та місце проживання малолітніх дітей між ними немає.

Наведені обставини дають суду підстави вважати, що сімя між даним подружжям розпалась і збережена бути не може, а тому шлюб між ним слід розірвати. Подальше збереження подружжям шлюбу є недоцільним, оскільки стосунки між ними істотно суперечать їх інтересам та інтересам малолітніх дітей.

Виходячи із інтересів малолітніх дітей і враховуючи бажання батьків, суд вважає за доцільне залишити дітей після розірвання шлюбу на проживанні у позивача ОСОБА_1

За бажанням позивача після розірвання шлюбу їй слід залишити прізвище ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 8 гривень 50 копійок судового збору, сплачених позивачем при поданні позову, а також на користь держбюджету Маневицького району 22050001 (р/р 31213259700287, ідентифікаційний код одержувача 21740422 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 90 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 51 гривню судового збору в доход держави.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112, 180 183, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця с. Годомичі Маневицького району Волинської області, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 липня 2010 року та до досягнення ними повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Шлюб, зареєстрований 8 лютого 1997 року Маневицьким районним відділом реєстрації актів громадянського стану Волинської області, актовий запис № 2 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, від якого є двоє малолітніх дітей, розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_1.

Малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити на проживанні у ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 38 (тридцять вісім) гривень 50 копійок судових витрат, а також на користь держбюджету Маневицького району 22050001 (р/р 31213259700287, ідентифікаційний код одержувача 21740422 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 90 (девяносто) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 51 (пятдесят одну) гривню судового збору в доход держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: