Ухвала суду № 111589762, 16.06.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

_________________

Провадження 1-кс/760/5833/23

В справі 760/13247/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

16 червня 2023 року

слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора Солом`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 12023100090001719 від 14.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

ІІ. Мотивувальна частина

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим відділом Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві розслідується кримінальне провадження №12023100090001719 від 14.06.2023 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Слідчий зазначає, що 13.06.2023 приблизно о 23 год. 50 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували в парку «Юність», що за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Козицького, буд. 3, де розпивали алкогольні напої, а саме пиво.

Приблизно через 10 хвилин до них підійшов ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з собакою на повідку, порода якої схожа на німецьку вівчарку. ОСОБА_8 зробив ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 усне зауваження про те, що вони розпивають алкогольні напої у громадському місці під час комендантської години, що заборонено у період воєнного стану.

Після цього вищевказані особи вже збиралися покинути парк та вирушити додому, про що повідомили ОСОБА_8 . У свою чергу ОСОБА_8 сказав їм, що вони мають покинути парк протягом п`яти хвилин.

На фоні цього між ними виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_8 наніс ОСОБА_6 один удар кулаком руки в область голови, після чого ОСОБА_6 пішов додому.

У свою чергу, як зазначає слідчий, у ОСОБА_5 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , з метою реалізації якого він дістав складний ніж та тримаючи його в своїй руці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс ним не менше трьох ударів в область черевної порожнини та грудної клітини ОСОБА_8 , після чого останній впав на землю.

Як вказує слідчий, в результаті протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_8 відповідно до довідки КНП «Київська міська клінічна лікарня №17» від 14.06.2023 №537 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини, поранення товстої кишки, непроникаючого колото-різаного поранення грудної клітини.

При цьому, відповідно до пункту та 2.1.3.к Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (затверджені Наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6), проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини та поранення товстої кишки відносяться до ушкодження, що небезпечне для життя.

14 червня 2023 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня органом досудового розслідування йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Слідчий зазначає, що відносно підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки саме він зможе забезпечити належне виконання підозрюваним своїх обов`язків.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, наполягаючи на застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України з огляду на те, що підозрюваний з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує, може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Сторона захисту проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, посилаючись на те, що підозрюваний не немає жодних ризиків переховування підозрюваного від органу досудового розслідування чи перешкоджання ним у здійсненні кримінального провадження, а тому такий запобіжний захід як тримання під вартою не є необхідним в даних умовах. Підозрюваний зазначив, що вчинення ним дій, в яких він обвинувачується, було повністю спровоковано самим потерпілим, який поводився агресивно, завдав ударів в голову його другу ОСОБА_6 , кидався на його цивільну дружину ОСОБА_7 та першим вдарив самого ОСОБА_5 . У зв`язку з цим його дії пов`язані з самообороною.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора є частково обґрунтованим, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обгрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, копії яких долучені до клопотання.

Згідно з ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюваний підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначений вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.

Суд частково погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме:

-можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

-можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Натомість, з огляду на фактичні обставини справи, особу підозрюваного - раніше не судимого, офіційно працевлаштованого, з позитивними характеристиками, суд вважає можливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки він в достатній мірі запобігатиме виявленим ризикам.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 181, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1.У задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном до 13 серпня 2023 року включно за адресою проживання: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 13 серпня 2023 року наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою дослідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100090001719 від 14.06.2023;

- здати на зберігання прокурору свій паспорт для виїзду за кордон.

2. Доручити виконання ухвали Солом`янському УП ГУНП у м. Києва.

3. Звільнити ОСОБА_5 з-під варти в залі суду.

4. Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

5. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: