Рішення № 111587320, 06.06.2023, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/310/23

2/532/178/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2023 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Назарьової Л. В,

з участю секретаря судового засідання Маляренко І. М,

учасники справи:

позивач АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2023 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за невідпрацьовані дні отриманого ним позачергового авансу в рахунок заробітної плати в розмірі 13 213,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що ОСОБА_1 обіймав посаду водія автотранспортних засобів в АТ «Харківобленерго». Наказом від 27.10.2022 року за № 602к ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Згідно табелів обліку робочого часу, у період з 28 лютого по жовтень 2022 року відповідач не працював.

Поштовим засобом зв`язку відповідача було повідомлено про наявний борг перед позивачем у розмірі 13 213,70 грн, оскільки на день звільнення сума нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 не була достатньою для покриття заборгованості, яка виникла за лютий-червень у зв`язку з виплатою йому у цей період, після введення на території України воєнного стану, позачергового авансу в рахунок заробітної плати.

Зазначає, що у лютому 2022 року сума виплаченого авансу становила 6320,00 грн, позачергового авансу в рахунок заробітної плати складала 14 040,00 грн; з урахуванням обов`язкових платежів та внесків (податок на дохід фізичних осіб у сумі 249,35 грн та 3014,00 грн, військовий збір у сумі 274,20 грн, профвнесок у розмірі 168,94 грн) загальна сума утримання за лютий склала 24 093,49 грн. При цьому, за лютий 2022 року відповідачу за відпрацьований ним робочий час нараховано до виплати 18 279,79 грн, тому заборгованість ОСОБА_1 перед товариством за лютий 2022 року склала 5813,70 (24 093,49 - 18 279,79) грн. У березні 2022 року сума виплаченого позачергового авансу в рахунок заробітної плати складала 4400,00 грн. Відповідно заборгованість за березень 2022 року склала 10213,70 (5813,70 + 4400,00) грн. У квітні 2022 року сума виплаченого позачергового авансу в рахунок заробітної плати складала 3000,00 грн. Заборгованість за квітень 2022 року склала 13 213,70 (10 213,70 + 3000,00) гривень. У травні-жовтні 2022 року сума заборгованості не змінилась та становила 13 213,70 грн.

З метою досудового врегулювання спору, АТ «Харківобленерго» направило відповідачу письмову вимогу про сплату у добровільному порядку заборгованості, однак на цей час грошові кошти відповідачем не повернуто, заборгованість не погашена.

Враховуючи вищевикладене, представник АТ «Харківобленерго» прохає стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за невідпрацьовані дні отриманого ним позачергового авансу в рахунок заробітної плати в розмірі 13 213,70 грн, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору.

05 травня 2023 року до суду надійшли пояснення представника відповідача, адвоката Бердніченко О. П, у яких остання заперечила проти задоволення позовних вимог та вказала, що відповідач не згоден із розрахунком оплати за дні невикористаної відпустки та вважає неправильно нарахованою суму боргу відповідача.

06 червня 2023 року адвокат Бердніченко О. П. надала суду пояснення, у яких вказала, що позов не містить відомостей про те, у чому саме є винні дії відповідача у виникненні заборгованості. Відповідно відсутні підстави для повернення коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, так як кошти набуті не безпідставно. Крім цього, на підставі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата та платежі, що прирівнюються до неї, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності розрахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Позивач проводив виплати ОСОБА_2 добровільно. У позові не вказано про те, що у бухгалтерських розрахунках щодо Безкібального допущені рахункові помилки. Безкібальний ніяким чином не впливав на цей процес і не спотворював ніякі дані з метою незаконного отримання ним коштів, тобто відсутня недобросовісність з боку набувача коштів, а тому позов є безпідставним.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27 лютого 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача АТ «Харківобленерго» - Войтенко О. О, в судовому засіданні підтримала позов та прохала задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, ОСОБА_1 та його представник, адвокат Бердніченко О. П. в судовому засіданні прохали відмовити в задоволенні позову. ОСОБА_1 також зазначив, що дійсно отримував грошові кошти, при цьому вважав, що це є виплатою коштів за відряження. Адвокат Бердніченко О. П. також зазначила, що розрахунок позивача є невірним, оскільки здійснено з порушенням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Судом установлено, що наказом № 1/178к від 15.06.2021 року ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду водія автотранспортних засобів у виробничу дільницю № 3 Дергачівського району електричних мереж АТ «Харківобленерго» Харківської області (а.с. 13).

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Станом на лютий 2022 року позачергові виплати ОСОБА_1 складали 14 040 грн, сума заробітної плати (авансу) становила 6320,00 грн, з урахуванням обов`язкових платежів та внесків (податок на дохід фізичних осіб - 249,35 грн, податок на дохід фізичних осіб - 3014,00 грн, утримання профвнесків - 168,94 грн, утримання військового збору - 274,20 грн) разом утримано - 24 093,49 грн. При цьому, за лютий 2022 року відповідачу разом нараховано суму до виплати у розмірі 18 279,79 грн, борг на наступний місяць становить 5813,70 (24 093,49 - 18 279,79) грн.

Крім цього, із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 17.04.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 акціонерним товариством «Харківобленерго» у І кварталі за лютий 2022 року нараховано та виплачено суму доходу (заробітна плата) у розмірі 18 279,70 грн, сума утриманого податку (нарахованого/перерахованого) становить 3 290,35 грн (а.с. 77, 85).

У зв`язку з введенням воєнного стану, встановленого Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, з метою матеріальної підтримки працівників АТ «Харківобленерго» було прийняте рішення щодо позачергової виплати авансу заробітної плати в розмірі посадового окладу працівникам, працюючим станом на 24.02.2022 ( протокол засідання дирекції від 24.02.2022 № 6).

За березень 2022 року позачергові виплати ОСОБА_1 складали 4400,00 грн, борг з минулого місяця - 5813,70 грн, борг на наступний місяць становить 10 213,70 (5813,70 + 4400,00) грн.

За квітень 2022 року позачергові виплати складали 3000,00 грн, борг з минулого місяця 10 213,70 грн, борг на наступний місяць становить 13 213,70 (10 213,70 + 3000,00) грн.

За травень-жовтень 2022 року борг з авансу (залишок боргу з авансу) становить 13 213,70 грн.

За дні невикористаної відпустки (17,98 днів) нараховано оплату в сумі 3893,21 грн (а.с. 14).

Відповідно до наказу (розпорядження) від 27 жовтня 2022 року № 602к ОСОБА_1 звільнено з посади водія автотранспорт- них засобів за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 10-11).

27.10.2022 року АТ «Харківобленерго» за допомогою поштового засобу зв`язку направлено ОСОБА_1 копію наказу про звільнення № 602к від 27.10.2022 року, повідомлення № 16/5/40 від 27.10.2022 року, а також лист № 23-716 від 27.10.2022 року з повідомленням про необхідність явки до відділу з персоналу для отримання трудової книжки (а.с. 8-9, 12).

Відповідно до повідомлення про нараховані суми працівнику при звільненні, згідно ст. 116 КЗпП України від 27.10.2022 року № 16/5/40 залишок боргу з авансу відповідача складає 13 213,70 грн (а.с. 8-9).

З метою досудового врегулювання спору АТ «Харківобленерго» направило відповідачу ОСОБА_1 вимогу від 27.10.2022 року за № 15-46/3997 про необхідність сплати грошових коштів (невідпрацьованого авансу) впродовж 7 днів з моменту отримання вимоги. У разі неповернення коштів, АТ «Харківобленерго» буде вимушено звернутися до суду з вимогою про стягнення в добровільному порядку суми заборгованості, а також судового збору (а.с. 9).

Однак вимога позивача залишилася без задоволення та заборгованість відповідачем на цей час не погашена.

Згідно з ч. 1 ст. 3 та ст. 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу: для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.

Для покриття заборгованості ОСОБА_1 перед підприємством АТ «Харківобленерго» було видано накази № 316 від 15 березня 2022 року, № 319 від 21 квітня 2022 року, та № 336 від 06 червня 2022 року, однак через відсутність відповідача на роботі покриття заборгованості за вказаними сумами авансу, виданого в рахунок заробітної плати, не відбулось.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Разом із тим, у статті 1225 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Згідно з частиною першою зазначеної статті не підлягають поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмується, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Тлумачення статті 1215 ЦК України свідчить, що законодавцем передбачені два винятки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмується, і відповідно тягар доказування наявності таких обставин покладається на платника відповідних грошових сум.

Як роз`яснив Верховний суд України в п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при вирішенні спорів, пов`язаних із застосуванням ст. 127 КЗпП, суди мають враховувати, що: 1) вимоги про повернення працівником авансу, виданого в рахунок заробітної плати, і сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, а також погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження, переведення до іншої місцевості чи на господарські потреби, розглядаються судами в тому разі, коли роботодавець не має можливості провести відрахування із заробітної плати у зв`язку з тим, що працівник оспорює підстави і розмір останнього, або минув місячний строк для видання відповідного наказу (розпорядження), або з інших причин. Роботодавець може звернутися із зазначеними вимогами до суду згідно правил ч. 2 ст. 233 КЗпП протягом одного року з дня виникнення права на відрахування відповідних сум.

Тлумачення положень частини 2 ст. 127 КЗпП України дає підстави дійти висновку, що відрахування із заробітної плати працівника для покриття ним заборгованості підприємству, де він працює, можуть провадитися за наказом (розпорядженням) власника підприємства або уповноваженого ним органу.

Під час судового розгляду справи судом установлено, що відповідач перебував у трудових відносинах з АТ «Харківобленерго», борг, який позивач просить стягнути з відповідача виник внаслідок виплати останньому суми позачергово виплаченого авансу в рахунок заробітної плати.

Як на підставу позову позивач посилався на неможливість проведення відрахування із заробітної плати відповідача через недостатність коштів для покриття заборгованості, яка виникла перед АТ «Харківобленерго», а тому позивач звернувся до суду в межах строку, визначеного ч. 2 ст. 233 КЗпП України з позовом про стягнення з відповідача заборгованість саме за невідпрацьовані дні отриманого ОСОБА_1 позачергового авансу в рахунок заробітної плати.

Крім цього, судом установлено, що після запровадження Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 на території України воєнного стану, в АТ «Харківобленерго» істотні умови праці не змінювались. Як зазначає представник АТ «Харківобленерго» підприємство продовжувало працювати і не зупиняло роботу.

Відповідач зазначає, що у перші дні березня 2022 року він виходив на роботу, однак у табелі обліку робочого часу це не відображено. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається.

Щодо посилання сторони відповідача на відсутність безпечних умов праці в товаристві, суд звертає увагу, що істотні умови праці не змінювались, відповідач не повідомляв про намір вийти на роботу та неможливість виконувати роботу через небезпечні умови праці. В подальшому ОСОБА_1 звільнений із роботи за власним бажанням (під час розгляду справи повідомив, що в зв`язку з працевлаштуванням на іншу роботу), а не через інші причини.

Відповідно до змісту табелю обліку робочого часу за період з лютого 2022 року по жовтень 2022 року (табель № 59087), ОСОБА_1 у лютому 2022 року відпрацьовано 16 календарних днів, що становить разом 128,25 годин, робота у вихідні дні за оплату становить 16,50 годин. Усього за вказаний період з лютого 2022 року по жовтень 2022 року відпрацьовано 16 днів, 128,25 годин, робота у вих. за оплату 16,50 годин. Відтак, знаходить своє підтвердження обставина того, що позивач з 24 лютого 2022 року по день його звільнення з АТ «Харківобленерго» на роботу не виходив, покладені на нього посадові обов`язки не виконував.

Щодо посилання сторони відповідача на не правильність розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Харківобленерго», наданого позивачем, суд дійшов таких висновків.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, на який посилається представник відповідача, застосовується у випадках, зокрема, надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки; виконання працівниками державних і громадських обов`язків у робочий час; переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров`я; переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу; надання жінкам додаткових перерв для годування дитини; виплати вихідної допомоги; службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців); вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду; направлення працівників на обстеження до медичних закладів; звільнення працівників-донорів від роботи; залучення працівників до виконання військових обов`язків; тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу; інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Відповідно до наданого АТ «Харківобленерго» розрахунку компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_1 , компенсація за невикористану відпустку за період з жовтня 2021 року по вересень 2022 року складає 17,98 дні, середньоденна заробітна плата відповідача складає 216,53 грн. Кількість календарних днів для розрахунку компенсації за невикористану відпустку складає 335 днів (з урахуванням загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді 365 днів, святкових днів 6 днів, призупинення трудових відносин 24 днів). Разом за 335 днів повна сума виплат складає 72 536,95 грн. Таким чином, за 17,98 днів сума компенсації становить 3893,21 грн.

Оскільки ОСОБА_1 у період з 01 березня 2022 року по день звільнення фактично не працював, йому не надавалось матеріальне забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, суд приходить до висновку, що АТ «Харківобленерго» вірно нараховано дні невикористаної відпустки та сума компенсації, яка підлягала виплаті.

Разом з тим, суд не бере до уваги наданий представником відповідача розрахунок компенсації за невикористану відпустку водія автотранспортних засобів ОСОБА_1 за період із 16.06.2021 року по 27.10.2022 року, оскільки такий розрахунок не є доказом, в розумінні статті 76 ЦПК України, з огляду на те, що такий документ не містить підпису представника відповідача.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час судового розгляду вказаної справи позивачем були надані належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог, на підставі яких судом встановлені обставини та факти, що обґрунтовують вказані вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки ОСОБА_3 у зв`язку з введення на території України воєнного стану з метою матеріальної підтримки працівників виплачений позачерговий аванс заробітної плати, однак у подальшому ОСОБА_1 звільнився з товариства за власним бажанням і не відпрацював отримані кошти, то в його діях є недобросовісність набувача.

Наданий АТ «Харківобленерго» розрахунок суми боргу з авансу суд вважає обґрунтованим та таким, що відповідає встановленим судом обставинам.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з боку відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість перед АТ «Харківобленерго» за невідпрацьовані дні отриманого ним позачергового авансу в рахунок заробітної плати в розмірі 13 213,70 гривень, що підтверджується належними та допустими доказами.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог АТ «Харківобленерго» у повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2147,20 гривень.

Керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов акціонерного товариства «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь акціонерного товариства «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» суму заборгованості за невідпрацьовані дні отриманого ним позачергового авансу в рахунок заробітної плати в розмірі 13 213,70 (тринадцять тисяч двісті тринадцять гривень сімдесят копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь акціонерного товариства «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» судовий збір у розмірі 2147,20 (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач: Акціонерне товариство «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», код ЄДРПОУ 00131954, юридична адреса: 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149 Харківська область;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя