Ухвала суду № 111585028, 16.06.2023, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2507/23

1-кс/583/840/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2023 р. слідчий суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , з участю секретаря с/з ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в залі судових засідань в приміщенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області клопотання слідчого СВ Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12023200460000422 від 03.04.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 187 ч. 4, ст. 152 ч. 1 КК України, про примусове відібрання біологічних зразків,

в с т а н о в и в:

13.06.2023 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12023200460000422 від 03.04.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 187 ч. 4, ст. 152 ч. 1 КК України про примусове відібрання біологічних зразків.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав із підстав викладених у ньому та просив його задовольнити.

ОСОБА_4 , та його захисник, в судовому засіданні з вимогами за клопотанням слідчого не погодились, просили відмовити в його задоволенні. Захисник зазначив про те, що оскільки наразі експертами дослідження ножів, що були вилучені під час огляду місця події, не проведене, а саме не встановлено наявність будь-яких слідів на них, то відібрання вказаних зразків зможе надати слідству можливість для підроблення доказів, шляхом нанесення відібраного матеріалу на речові докази.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши додані до клопотання документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. 160 КПК України, в ньому доведено наявність обставин, передбачених ч. 5 ст. 163 КПК України, та обґрунтовано зазначено про те, що інформація, встановлена шляхом експертизи за допомогою порівняння біологічних зразків ОСОБА_4 з виявленими клітинами, може мати суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, можливість використання як доказів відомостей, встановлених таким чином, та неможливість іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих доказів.

Оскільки під час здійснення доказування в кримінальному провадженні, одним із законних засобів збирання, перевірки й оцінки доказів є проведення експертизи. Висновок експерта є процесуальним джерелом доказів, а фактичні дані, які містяться в ньому та мають значення для кримінального провадження, - доказами. Докази, які містяться у висновку експерта, оцінюються як допустимі, якщо вони отримані відповідно до порядку, установленого КПК. Тобто докази, отримані в результаті проведення експертизи, можуть бути визнані судом недопустимими, якщо порушена процедура отримання зразків для експертизи (здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК)), або якщо зразки для експертизи отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини (катування, жорсткого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження (п. 2 ч. 2 ст. 87 КПК)). Процесуальний порядок отримання зразків для експертизи залежить від того, які саме зразки необхідно отримати. На підставі аналізу положень статті 245 КПК, можна зробити висновок, що законодавцем всі зразки для проведення експертизи поділені на: зразки з речей; зразки з документів; біологічні зразки особи.

У відповідності до ч. 2 та ч 3 ст. 245 КПК, відбирання біологічних зразків особи у добровільному порядку повинно здійснюватися на підставі постанови прокурора, а відбирання зразків з речей і документів та біологічних зразків у примусовому порядку - на підставі ухвали слідчого судді.

З аналізу чинних нормативно-правових актів, під біологічними зразками особи слід розуміти всі зразки, пов`язані з життєдіяльністю особи як біологічної істоти: зразки відбитків пальців рук, почерку, мовлення і голосу особи, зразки відбитків зубів, відбитків будь-яких поверхонь тіла людини (губ, ліктів, ступень ніг тощо), запахових слідів людини, а також усі зразки біологічного походження в їх класичному розумінні (слина, кров, сперма, піт, волосся, нігті тощо), а їх відбирання необхідно здійснювати у відповідності до ч. 3 ст. 245 КПК. Цей висновок також узгоджується із рішеннями ЄСПЛ «PG и JH проти Сполученого Королівства», де зразки голосу розглядаються як щось подібне до проб крові, волосся або інших фізичних чи об`єктивних проб та «Сондерз проти Сполученого Королівства», де до проб біологічного матеріалу ЄСПЛ відносить зразки крові, волосся або іншої тканини, та матеріали, які виробляються в процесі природної життєдіяльності організму, як, наприклад, зразки видихуваного повітря, сечі, голосу

Досудовим розслідуванням встановлено, що в провадженні СВ Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області перебувають матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12023200460000422 від 03.04.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 187 ч. 4, ст. 152 ч. 1 КК України.

Досудовим розслідуванням ОСОБА_4 підозрюється у тому, що 03.06.2023, приблизно о 16 годині, він проник до двору домоволодіння АДРЕСА_1 , та з використанням погроз заподіяння тілесних ушкоджень за допомогою ножа здійснив напад на ОСОБА_7 з метою заволодіння її грошовими коштами.

В подальшому в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12023200460000442 від 03.06.2023 за ч. 4 ст. 187 КК України встановлено, що 03.06.2023, приблизно о 15 год. 30 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, в домоволодінні АДРЕСА_1 вчинив дій сексуального характеру, пов`язані із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), по відношенню до ОСОБА_7 .

Слідча зазначає про те, що у ході проведення досудового розслідування з`явилась необхідність на відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку з необхідністю проведення судових молекулярно-генетичних експертизи по знаряддю вчинення кримінального правопорушення ножам, вилученим в ході огляду місця події.

04.06.2023 слідчим була винесена постанова про відібрання зразків букального епітелію у ОСОБА_4 , проте, як видно із запису на даній постанові, підозрюваний ОСОБА_4 відмовився добровільно надати такі зразки.

Щодо відмови підозрюваного та його захисника проти примусового відібрання зразків для проведення експертизи через безпідставність такого відбору зразків, оскільки не проведене дослідження ножів та можливе підроблення доказів, то слідчий суддя звертає увагу на те, що системний аналіз положень КПК та окремих рішень ЄСПЛ, дозволяє зробити висновок про те, що фізична недоторканість особи охоплюється поняттям «приватне життя», що охороняється статтею 8 ЄСПЛ і стосується найбільш інтимних аспектів приватного життя, а обов`язкове медичне втручання, навіть незначне, становить втручання у це право (рішення у справі «Х та Y проти Нідерландів»), проте такі втручання зазвичай є виправданими, відповідно до п. 2 ст. 8 ЄСПЛ, як необхідні для запобіганням злочину («Тирадо Ортіс і Лосано Мартін»). Біологічні зразки, ЄСПЛ розглядаються як фізичні чи об`єктивні проби, що використовуються у криміналістичному аналізі і до яких не застосовується право не свідчити проти себе («PG и JH проти Сполученого Королівства»), проте такі процедури не повинні досягати мінімального рівня жорстокості, за якого вони становили б порушення ст. 3 ЄСПЛ («Тирадо Ортіс і Лосано Мартін»). Щоб одержати такі матеріали, зазвичай підозрюваного просять пасивно витримати незначне порушення його фізичної цілісності або отримують матеріал, який виробляється в процесі природної життєдіяльності організму («Сондерз проти Сполученого Королівства», без завдання ризику для здоров`я («Яллох проти Німеччини»).

Доводи захисту щодо можливого підроблення доказів ґрунтуються виключно на нічим не доведених припущеннях, адже речові докази після їх вилучення запаковуються і саме у такому вигляді подаються на дослідження експерту. Проведення первинного експертного дослідження ножів до відібрання зразків епітелію у підозрюваного може призвести до невиправданого затягування досудового розслідування.

Слідчий суддя також зазначає, що примусове відбирання біологічних зразків повинно здійснюватися за аналогією ст. 143 КПК, яка регламентує виконання ухвали про здійснення приводу, а саме: у випадку невиконання особою, що підлягає примусовому відбиранню біологічних зразків, законних вимог щодо виконання ухвали про здійснення примусового відбирання біологічних зразків, до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу. Застосуванню заходів фізичного впливу повинно передувати попередження про намір їх застосування. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання ухвали про здійснення примусового відбирання біологічних зразків, і мають зводитися до мінімального впливу на особу.

Складання протоколу про відбирання біологічних зразків (ч. 3 ст. 245, ч. 5 ст. 241, ст. 104 КПК). Надання копії відповідного протоколу особі, у якої здійснювалося відбирання біологічних зразків, передбачено лише у разі, якщо такі дії проводилися примусово.

Відтак, слідчим доведено наявність підстав, передбачених ч. 3 ст.132 та ст.245 КПК України, тому клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 132, 163, 245 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання слідчого СВ Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12023200460000422 від 03.04.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 187 ч. 4, ст. 152 ч. 1 КК України про примусове відібрання біологічних зразків.

Надати групі слідчих у кримінальному провадженні №12023200460000442 від 03.06.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 4 ст. 187 КК України, за участю судово-медичного експерта або лікаря, дозвіл на примусове відібрання біологічних зразків (букального епітелію шляхом поміщення стерильного аплікатора до ротової порожнини) у підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно якого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Встановити строк дії ухвали - 30 днів з дня її постановлення.

Виконання ухвали доручити слідчому СВ Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_6 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1