Рішення № 111582619, 16.06.2023, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/4054/21 Провадження № 2/636/517/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 червня 2023 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого судді Гуменного З.І.,

за участю секретаря судового засідання Селевко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв справу за позовом Акціонерного товаристваКомерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач та відповідач 22.06.2002 уклали кредитний договір № HAYWSE00000077, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. та зобов`язався повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Банк свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, відповідач зі свого боку свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Банк звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська і рішенням суду стягнуто з відповідача заборгованість за договором в розмірі 200831,25 грн., яка утворилась станом на 09.08.2013. Позивач зазначає, що рішення суду про стягнення з відповідача заборгованості не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, оскільки договір діє до повного виконання сторонами зобов`язань та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання нею грошового зобов`язання, у зв`язку з чим банком було нараховано 3 % річних у розмірі 1525,43 грн. та суму інфляційних витрат за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 4216,91 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою надав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток. Також, відповідач викликалася до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося з позовом до суду і рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.11.2013 з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» стягнуто заборгованість за кредитним договором № HAYWSE00000077 від 22.06.2006 у розмірі 190831,25 грн. станом на 09.08.2013, з яких 2242,32 грн. - заборгованість за кредитом, 69064,97 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 5850,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 113673,96 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, (а.с. 7, 8). Тобто станом на 09.08.2013 основна сума заборгованості за кредитом становить 2242,32 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з розрахунком банка основна сума заборгованості за кредитним договором за період з дати укладення кредитного договору до дати поточної заборгованості, яка була стягнута за рішенням суду від 07.11.2013, тобто за період з 22.06.2006 по 09.08.2013, то за період після подання позовної заяви 30.06.2017 з 01.07.2017 по 25.08.2021 відповідач має заборгованість у розмірі 5742,34 грн., яка складається з наступного: 4216,91 грн. індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання, 1525,43 грн. - 3% річних від простроченої суми (а.с. 9, 10).

Однак суд не може погодитись з наданим розрахунком, оскільки рішенням суду позов задоволено частково і стягнута основана сума боргу за кредитом у розмірі 2242,32 грн., тоді як заявлена сума боргу за позовом була у розмірі 12242,32 грн., на яку позивач і нараховує інфляцію та 3% річних.

Таким чином, заборгованість за період з 01.07.2017 по 25.08.2021 прострочення грошового зобов`язання - 1517 днів, який вказаний позивачем, становить:

інфляційні витрати: 2242,32 грн. х 1,34445382 2242,32 грн. = 772,38 грн.,

3% річних: за період з 01.07.2017 по 31.12.2019 - 2242,32 грн. х 3 % х 914 : 365 : 100 = 1,68 грн.;

за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 2242,32 грн. х 3 % х 366 : 366 : 100 = 0,67 грн.;

за період з 01.01.2021 по 25.08.2021 2242,32 грн. х 3 % х 237 : 365 : 100= 0,49 грн.

Тому загальна сума штрафних санкцій становить 2,84 грн., а загальна заборгованість за період прострочення грошового зобов`язання 1517 днів становить 775,22 грн. = 772,38 грн. + 2,84 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування трьох процентів річних та індексу інфляції входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти та індекс інфляції, передбачені ст. 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто, це є гарантією для кредитора у вигляді настання певних негативних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним узятих за договором зобов`язань.

Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді трьох процентів річних та індексу інфляції не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

На підставі вищезазначеного, АТ КБ «ПриватБанк» має право на стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції у зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач порушила строки оплати грошових коштів, а тому існують обґрунтовані підстави для стягнення на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми боргу.

Суд не бере до уваги розрахунки, надані позивачем, тому судом проведено розрахунок заборгованості, і позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 306,49 грн. (775,32 грн./5742,34 грн. х 2270,00 грн.= 306,49 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 280-283, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товаристваКомерційний Банк«ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», що знаходиться за адресою: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № HAYWSE00000077 від 22.06.2003 у розмірі 775,22 грн. станом на 25.08.2021, яка складається із: 772,38 грн. індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання, 2,84 грн. - 3% річних від простроченої суми, і судовий збір в сумі 306,49 грн., а всього 1081 (одна тисяча вісімдесят одна) грн. 71 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя