Рішення № 111578617, 31.05.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10092/22

Провадження № 2-о/761/64/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л. при секретарі Марінченко Л.В.,

за участі

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, з огляду на наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника ОСОБА_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на 2/3 частини зазначеної квартири та кв. АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем. Також заявник є власником 1/3 частини кв. АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 14.08.2003 р. зареєстрував своє місце проживання за адресою - АДРЕСА_4 , проте постійно проживав разом із матір`ю. Заявник фактично прийняв спадщину за померлою матір`ю, але до нотаріальної контори звернувся в січні 2022 р. Державним нотаріусом сьомої Київської державної нотаріальної контори29.01.2022 р. винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, серед іншого, відсутні докази постійного проживання разом із спадкодавцем. Зважаючи на викладене ОСОБА_1 просить суд визнати факт його постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3 в кв. АДРЕСА_3 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.02.2023 р. у даній справі відкрито провадження.

Заявник, представник заявника в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги, просили задовольнити.

Представник Київської міської ради просив розглянути справу за його відсутності та ухвалити рішення згідно норм чинного законодавства, зважаючи на наявні докази.

Вислухавши доводи ОСОБА_1 та його представника, дослідивши надані докази та надавши їм належну оцінку суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 06.04.2021 р. Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зроблено актовий запис № 146 (копія свідоцтва про смерть наявна в матеріалах справи).

Після смерті ОСОБА_1 відкрилась спадщина на належне їй майно, з заявою про прийняття спадщини у січні 2022 р. звернувся ОСОБА_1 до Сьомої київської державної нотаріальної контори.

Наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про народження свідчить про те, що заявник є рідним сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Як вбачається з наданих доказів, 29.01.2022 р. державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Гасс Ю.В. винесено постанову про відмову у видачі заявнику свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із пропуском встановленого законом строку для подачі заяви про прийняття спадщини та відсутністю доказів факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Як зазначили ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні заявник постійно проживав разом з матір`ю , сплачував комунальні послуги та квартирну плату.

Спадкуванням, відповідно до ст. 1216 ЦК України, є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

В свою чергу спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

За приписами ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, як це визначено ст. 1261 ЦК України.

Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які свідчать про складання ОСОБА_3 заповіту.

Також відсутні докази наявності у спадкодавця інших спадкоємців.

Так, як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 з 15.04.2003 р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Як зазначили ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні заявник постійно проживав разом з матір`ю , сплачував комунальні послуги та квартирну плату.

Дані обставини підтвердили в судовому засіданні сусіди заявника - свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказавши на те, що ОСОБА_1 усе своє життя проживав разом з матір`ю за адресою АДРЕСА_1 , доглядав за нею та продовжує мешкати в квартирі і після смерті ОСОБА_3 .

Акти від 29,04,2021 р., 14.02.2022 р., засвідчені ПП «Український центр управління нерухомістю» також свідчать про те, що ОСОБА_1 проживав постійно без реєстрації в кв. АДРЕСА_3 разом із матір`ю до її смерті

Так, відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України.

Пленум Верховного Суду України в п. 1 своєї постанови № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснив, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з майбутнім вирішенням спору про право.

У відповідності до п. 7 вищезазначеної Постанови суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Пленум Верховного Суду України в пункті 23 постанови від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», роз`яснив, що особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

За ч. 2 ст. 1220 ЦК України Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

За таких обставин, враховуючи, що встановлення факту проживання необхідне для оформлення свідоцтва про право на спадщину, беручі до уваги відсутність можливості в інший спосіб довести факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 .

При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом, відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК Україги.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.ст.ст. 258,259,263,268, 293,294,315, 352,354 ЦПК України, , суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщинизадовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,. за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 31.05.2023 року.

Суддя: