Ухвала суду № 111578559, 07.06.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 308/17234/22

Провадження № 2/761/5627/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Бражніченко І.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Батрина С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні в підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Батрина Станіслава Віталійовича про застосування заходів процесуального примусу до відповідача Товариства з обмеженою відповідальностю «Грінвіль Сервіс» в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальностю «Грінвіль Сервіс» про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказаний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

25.04.2023 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Батрином Станіславом Віталійовичем подано до суду клопотання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу. Клопотання вмотивоване тим, що у позові відповідачу на підставі статті 93 ЦПК України було поставлено десять питань про обставини, що на думку позивача мають значення для вирішення справи, ухвалою суду 06.02.2023 зобов`язано відповідача не пізніше як за п`ять днів до підготовчого засіданні надити письмові відповіді на запитання. Відповідачем не виконано обов`язок щодо надання заяви свідка та не заявлено про наявність підстав для відмови від відповіді. Враховуючи, що відповідачем проігноровано обов`язок, визначений статті 93 Цивільного процесуального кодексу України, просив застосувати до позивача захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

07.06.2023 року до суду надійшла заява свідка від директора відповідача Товариства з обмеженою відповідальності «Грінвіль Сервіс» - Янкового В.М. порядку ст. 93 ЦПК України, в якій надано відповіді на поставлені в позовній заяві питання.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали клопотання та просили застосувати до відповідача захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю представника відповідач у іншому процесі.

Вислухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши матеріли клопотання, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 4 статті 81 ЦПК України передбачено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Положення вищевказаної статті містить кілька складових: по-перше, установлює право сторін у справі посилатися на не вчинення будь-яким учасником справи певних дій або на відсутність певної дії; по-друге, установлює право суду зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.

Отже, відповідно до положення вказаної статті зазначена вимога зобов`язати іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення певних дій або наявності певної події, є правом, а не обов`язком суду.

При цьому, відповідно до вимог ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, а зобов`язані подавати лише ті докази, які у них наявні.

Відповідно до вимог частин 1 і 3 статті 12, частини 2 статті 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представник позивача адвокат Батрин Станіслав Віталійович, що діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суд Закарпатської області із вищезазначеною позовною заявою.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.12.2022 року цивільну справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» про захист прав споживачів - передано на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2023 року вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Пономаренко Н.В. в якої позивачем ОСОБА_1 поставлено десять запитань відповідачу на підставі ч. 1 ст. 93 ЦПК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 лютого 2023 року відкрито провадження у вказаній справі розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Зобов`язано відповідача надати письмові відповіді на поставленні позивачем питання у позовній заяві у відповідності до вимог ст. 93 ЦПК України та роз`яснено, що відповідь у формі заяви свідка, яка має відповідати ст. 93 ЦПК України, слід направити до суду та позивачу у справі не пізніше п`яти днів до підготовчого судового засідання, також роз`яснення порядок надання відповідей на запитання та право відмовитись від надання відповіді на запитання за вказаних в ухвалі умов. Підготовче судове засідання призначено на 22 березня 2023 року на 08 годину 15 хвилин.

Вказана ухвала була отримана відповідачем 06.03.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 133).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 93 ЦПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.

Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання (частина 3 статті 93 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно частини 4 статті 93 ЦПК України у заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань.

За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь (частина 7статті 93 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 6 частини другої та частини третьої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний надати відповіді на поставлені у позові запитання в строк до 17.03.2023 року.

При цьому, 17.03.2023 року до суду надійшло клопотання представника відповідача у якому директор ТОВ «Грінвіль Сервіс» - Янков В.М. зазначив про підготовку відповідей на постановлені запитання та просив суд надати додаткові 20 календарних днів для подачі заяви свідка.

Так, як вже було зазначено, лише 07.06.2023 року до суду надійшла заява свідка від директора відповідача Товариства з обмеженою відповідальності «Грінвіль Сервіс» - Янкового В.М. порядку ст. 93 ЦПК України, в якій надано відповіді на поставлені в позовній заяві питання. Вказана заява не містила обставин щодо строку подання вказаної заяви, а також причин пропуску строку подання відповідей на запитання в порядку ст. 93 ЦПК України.

За змістом частини шостої статті 93 ЦПК України учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання: 1) з підстав, визначених статтями 70, 71 цього Кодексу; 2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи; 3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.

Отже, частина 6 статті 93 ЦПК України встановлює перелік підстав, за яких учасник справи має право відмовитися від надання відповідей на поставленні запитання. З підстав, визначених статтями 70, 71 ЦПК України учасник справи має право не давати відповіді на запитання, поставлені в межах процедури письмового опитування. При цьому процесуальний закон не передбачає можливості зобов`язати учасника справи відповісти на поставлені йому запитання, якщо в межах такого строку цим учасником справи не надано ні відповіді, ні повідомлення про відмову давати відповіді.

Відповідно до частини першої статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Частиною першої статті 144 ЦПК України визначено види заходів процесуального примусу, одним із яких є штраф.

Відповідно до частини першої статті 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема, ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового розгляду; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

Отже, підставою для стягнення в дохід державного бюджету штрафу в порядку процесуального примусу є факт недобросовісного виконання процесуальних обов`язків учасником судового процесу, ухилення, тобто уникнення, ігнорування вчинення дій, покладених судом без поважних причин, зловживання процесуальними правами, що має певну мету перешкоджання судочинству, та умисне, без поважних причин, неподання доказів або повідомлення про неможливість їх подання.

Як було встановлено судом, заяву свідка про відповіді на запитання представником відповідача було надано до суду 07.06.2023.

При цьому, судом ухвалою суду від 06.02.2023 було зобов`язано відповідача надати відповіді на поставлені у позовній заяві запитання в строк до 17.03.2023.

Таким чином, представником відповідача надано заяву свідка про відповіді на запитання з пропуском, визначеного в ухвалі суду від 06.02.2023, строку, враховуючи клопотання відповідача від 17.03.2023 про надання додаткових 20 календарних днів на надання відповіді на запитання.

У зв`язку з викладеним та враховуючи обставини справи суд вважає за необхідне задовольнити клопотання частково та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» у дохід державного бюджету штраф у сумі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.), а саме в розмірі 805,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 44, 93, 143, 144, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в :

клопотання - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» у дохід державного бюджету штраф у сумі 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в розмірі 805,2 грн.

В іншій частин клопотання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: