Рішення № 111575767, 14.06.2023, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 358/1264/22

Номер провадження № 2-а/371/9/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2023 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого-судді: Кириленко М.О.

за участю секретаря: Запари А.В.

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миронівка адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції управління безпеки дорожнього руху, третя особа, Богуславський районний відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) про скасування постанови серії 1АВ №02992203 від 16.10.2021 року,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 12.12.2022 року від державного виконавця дізнався про матеріали виконавчого провадження №68260903, які відкриті на підставі постанови відповідача серії 1AB №02992203від 16.10. 2021 року, згідно із якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн. за те, що 16.10.2021 рокуо 11 год. 20 хв. за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 18, він керуючи транспортним засобом марки MERCEDES-BENS E 220, номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 36 км/год.. зафіксоване в автоматичному режимі камерою Каскад 004-1118, чим порушив пункт 12.9 (б) ПДР України. Позивач вважає, що дана Постанова є незаконною, оскільки винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю. Позивач просить суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії 1АВ №02992203 від 16.01.2021 року про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою суду від 27 березня 2023 року зазначений позов було залишено без руху через порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України надано можливість усунути його недоліки.

06 квітня 2023 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 на виконання ухвали, про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 07 квітня 2023 року було відкрито провадження у вказаній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, поновлено позивачу строк на звернення до суду з адміністративним позовом, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору.

28.04.2023 року від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній вважає, що твердження позивача не відповідають дійсності, вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки в тексті позовної заяви, позивач посилається на рішення Конституційного Суду України від 22 грудня2010року № 23-рп/2010, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 14", частину шосту статті 258 КУпАП. Однак, застосування даного рішення є необґрунтованим та недоцільним для застосування в сфері фіксації порушень Правил дорожнього руху в автоматичному режимі.

28.04.2023 року представник відповідача надіслав заяву про залишення позову без розгляду, оскільки позивач зазначає, що не отримував копію постанови, проте оскаржувана постанова, 30.10.2021 рокубула направлена рекомендаційним листом з трек-номером 0603501690941 на адресу зареєстрованого місця проживання Позивача. На довідці Ф.20 присутній штами з датою повернення поштового відправлення назад до відправника, а саме 03.11.2021 року, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». На адресу 02303, м. Київ, а/с Автофіксація фактично відправлення повернулось 14.11.2021 року. Слід зазначити, що у разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручения до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову. Відтак, законної сили постанова серії 1AB №02992203від 16.10.2021року набула 14.11.2021 року, а строк подання позовної заяви про оскаржения постанови сплинув 24.11.2021 року, більше, ніж на рік. До суду ж позивач звернувся 26.12.2022, тобто з пропуском встановленого строку. Відтак, реєстрація автомобіля Mercedes-Benz E220, номерний знак НОМЕР_2 , була здійснена 01.02.2020 року. Однак, до моменту вчинення правопорушення Позивач не здійснив перереєстрацію транспортного засобу, та не вказав актуальне місце проживання. Крім того, позивачем не було порушено строки на оскарження постанови.

07.06.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, мотивами щодо, поданого відзиву представником відповідача було саме зазначено не дотримання приписів конституції України та норм права. ОСОБА_1 зазначив про безпідставне винесення постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, в зв`язку з не можливістю керувати транспортним засобом тривалий час, за станом здоров`я. Позивач зазначив що не отримував повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності та не отримував постанову про накладення адміністративного стягнення, а лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження дізнався про необхідність сплатити штраф. В зв`язку з чим не мав можливості звернутись на протязі 20 календарних днів до Національної поліції України із заявою про визнання вчинення адміністративного правопорушення та надання документа про сплату штрафу.

В судове засідання позивач з`явився, позовні вимоги в заявленому позові, підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідачаДепартаменту патрульноїполіції управліннябезпеки дорожньогоруху всудове засіданняне з`явився,заявою від 28.04.2023року просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги не визнав, просив залишити розгляд справи без розгляду.

Представник третьої особи Богуславського районного відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, поданий відповідачем відзив, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені сторонами обставини, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного провадження.

Із досліджених судом матеріалів встановлено, що 16.10.2021року інспектором Департаменту патрульної поліції Романюк Оленою Василіною відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії 1АВ №02992203, згідно якої останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. Згідно даних постанови, 16.10.2021 рокуо 11 год. 20 хв. за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 18, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки MERCEDES-BENS E 220, номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 36 км/год.. зафіксоване в автоматичному режимі камерою Каскад 004-1118, чим порушив пункт 12.9 (б) ПДР України та вчинивправопорушення,передбачене ч.1ст.122КУпАП (а.с.9).

У постанові зазначено, що швидкість руху вимірювалась технічним засобом «Каскад 004-1118».

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до пункту 12.9 (б) ПДР, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (стаття 73 ККАС України). Речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи (Стаття 96 КАС України).

Крім того, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (стаття 99 КАС України).

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як слідує з оскаржуваної постанови, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме, перевищення швидкості встановлено технічним приладом «Каскад 004-1118», який відповідно до сертифікату перевірки типу від 14 січня 2019 року № UА.TR.001 5-19, який підтверджує, що технічний прилад «Каскад 004-1118» відповідає типу засобу вимірювальної техніки застосовним вимогам Технічного регламенту.

У постанові є посилання на веб-сайт із зазначенням ідентифікатора доступу, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення правопорушення та постановою в електронній формі.

Саме за допомогою цього вимірювача швидкості «Каскад» була виміряна швидкість руху транспортного засобу позивача, про що і було зазначено посадовою особою відповідача в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відтак, обставина перевищення допустимої швидкості транспортним засобом зафіксована в автоматичному режимі технічним засобом Каскад 004-1118, про що зазначено у спірній постанові із наведенням його технічних характеристик, серії, номеру, терміну дії. У розумінні приписів наведених вище норм КАС України та КУпАП зазначена фотофіксація є належним, допустимим та достатнім доказом правопорушення.

Посилання позивача на те, що він не є суб`єктом правопорушення так, як не керував транспортним засобом не приймаються судом до уваги, оскільки положеннями примітки до ст.122 КУпАП закріплено, що суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень, зокрема у виді перевищення обмеження швидкості руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, тобто у цьому випадку фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Згідно, ч.ч.1,2 ст.279-1 КУпАП, у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".

Доказів звернення до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання вчинення адміністративного правопорушення, за яке до відповідальності притягнуто ОСОБА_1 , іншої особи суду не надано.

Таким чином, відповідачем вірно визначено в оскаржуваній постанові суб`єктом правопорушення - власника транспортного засобу, тобто позивача.

Посилання позивача на те, шо фіксація здійснено без наявності дорожнього знаку 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень правил дорожнього руху», суд вважає такими, що не спростовують факту вчинення позивачем правопорушення, з наступних підстав.

Контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак "5.70"), вказане обумовлено ч.2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», згідно із якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці.

Так, відповідно до пункту 5.76 Правил дорожнього руху України, дорожній знак «Автоматична відеофіксація порушеньПравил дорожнього руху»,позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушеннямПравил дорожнього рухуза допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів.

Відповідно до пп. ґ п. 8.4 Правил, інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила.

Твердження позивача про те, що він був позбавлений можливості звернутися до уповноваженого органу для звільнення від адміністративної відповідальності не приймаються судом до уваги.

Відповідно до ч. 5 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Процедуру оформлення працівниками органів і органів (підрозділів) Національної поліції України, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (далі - уповноважений поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, визначено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ №13 від 13.01.2020.

Відповідно до цієї Інструкції уповноважені поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, передбачені, зокрема ч. 1 ст. 122 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень в уповноваженому органі (підрозділі) Національної поліції України.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснює уповноважений поліцейський шляхом опрацювання інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі (далі - Система), та інших відомостей, отриманих за допомогою Системи з відповідних реєстрів, баз (банків) даних, необхідних для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - адміністративна постанова).

При опрацюванні матеріалів автоматичної фіксації та встановлення факту учинення адміністративного правопорушення, поліцейським виноситься сформована Системою в автоматизованому режимі адміністративна постанова без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваної постанови було надіслано позивачу засобами поштового зв`язку, однак не було вручено у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що оскаржувана постанова була надіслана позивачу у визначений строк та з дотриманням встановлених вимог, однак не була вручена з незалежних від відповідача причин, так як адреса проживання порушника, надана самим порушиником при реєстрації транспортного засобу, не відповідала дійсності станом на час розгляду справи, при цьому повідомлення компетентного органу про зміну такої адреси проживання лежить безпосередньо на власнику транспортного засобу, в даному випадку на порушнику ОСОБА_1 , що передбачено п. 7 постанови КМУ № 1388 від 07.09.1998 року "Про порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів. напівпричепів, мотокалясок, інших прирівнюваних до них транспортних засобів та мопедів". При цьому, заперечення позивачем такого обов`язку є невірним тлумаченням норми права.

Статтею 245 КпАП України передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За таких обставин, враховуючи наявні у справі докази, суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Отже, версія позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, на думку суду, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, а вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд вважає доведеною та підтвердженою матеріалами наявними у справі. Пояснення викладені позивачем у позовній заяві суд оцінює критично, а позиція зайнята позивачем щодо невизнання своєї провини у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, пов`язана з його захистом, однак розцінюється судом як спроба уникнути адміністративної відповідальності.

За таких обставин суд вважає, що інспектором Департаменту патрульної поліції Романюк Оленою Василівною винесено постанову серії 1АВ №02992203 від 16.10.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 винесено обґрунтовано і на законних підставах, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та матеріали справи не містять доказів понесення сторонами інших судових витрат, суд вважає за доцільне витрати пов`язані зі сплатою судового збору віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6, 9, 20, 72-77, 139, 242-246, 286, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 доДепартаменту патрульноїполіції управліннябезпеки дорожньогоруху третяособа,Богуславський районнийвідділ державноївиконавчої службив Обухівськомурайоні Київськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Києві)про скасуванняпостанови серії1АВ№02992203від 16.10.2021року відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_3 .

Відповідач Департамент патрульної поліції управління безпеки дорожнього руху, 03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Відповідач Богуславський районний відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), 09700, Київська область, Обухівський район, м. Богуслав, вул. Миколаївська, 28, код ЄДРПОУ 34406311.

Суддя М. О. Кириленко