Рішення № 111573803, 16.06.2023, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1984/23

Провадження № 2/466/1160/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2023 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючий суддя Едер П. Т.

секретар с/з Настасяк Б. І.

з участю: представника відповідача Андрущака С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові в режимі відеоконференції цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

у с т а н о в и в:

24 лютого 2023 року через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором у розмірі 63464,26 грн., з яких: 21791,45 грн. заборгованість за кредитом; 41672,81 грн. заборгованість за відсотками (а. с. 1-2).

Стислий виклад позиції позивача.

Обґрунтування позивача.

19.12.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський», далі Банк, та гр. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , далі відповідач, укладено угоду № 200172398 щодо кредитування, далі Кредитний договір.

Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 21700 грн. з встановленим строком користування з 19.12.2014 по 20.05.2017, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

20.07.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16, відповідно до якої Позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за Кредитним договором.

Таким чином, Банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк.

Станом на 23.02.2023 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором становить 63464,26 грн., з яких: 21791,45 грн. заборгованість за кредитом; 41672,81 грн. заборгованість за відсотками.

Обґрунтування заперечень відповідача.

04 квітня 2023 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне (а. с. 60-64).

Відзив мотивує тим, що відповідач стверджує, що жодним доказом, наданим позивачем разом із позовною заявою не доведено: укладення кредитного правочину від 19.12.2014 № 200172398 між відповідачем і ПАТ «Банк Михайлівський»; надання (перерахування) ПАТ «Банк Михайлівський» відповідачу коштів у кредит за Кредитним договором від 19.12.2014 № 200172398; відступлення права вимоги до відповідача ПАТ «Банк Михайлівський» на користь позивача за Договором про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 №7_БМ; наявність будь-якої заборгованості відповідача перед позивачем.

На думку відповідача, усі твердження позивача є надуманими, бездоказовими та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, суб`єктивних міркуваннях позивача та не доведені документально.

Крім того, відповідач наголошує, що за Кредитним договором № 200172398 від 19.12.2014 спливла позовна давність.

Зазначає, що оскільки позивач не надав суду доказів повідомлення відповідача про заміну кредитора у зобов`язанні, відповідач має право висувати позивачу свої заперечення за Кредитним договором № 200172398 від 19.12.2014.

Щодо наданої позивачем електронної копії Претензії від 19.12.2022 № 200172398, то зі Списку згрупованих поштових відправлень рекомендованими листами № 19075-04-204-194, встановлено, що їх відправником є ТОВ «Дірект Технолоджі», а не позивач. Відповідач ніколи не отримував таку Претензію через поштових операторів, а позивачем не надано докази такого отримання.

Надані позивачем із позовом електронні копії письмових доказів не можуть бути достовірними доказами укладення Кредитного договору № 200172398 від 19.12.2014.

Зі сторони ПАТ «Банк Михайлівський» Заява від 19.12.2014 № 200172398 та Анкета від 19.12.2014 № 923746, на думку відповідача, підписані невстановленою особою (через нерозбірливий почерк), право підпису якої та повноваження встановити неможливо, оскільки позивачем не надано відповідну довіреність ПАТ «Банк Михайлівський», якою банк уповноважує цю особу укладати від його імені кредитні правочини та/або вчиняти інші дії.

Відповідач вважає, що твердження позивача, що Кредитний договір від 19.12.2022 № 200172398 був укладений та є чинним не відповідає дійсності. Позивачем не надано жодного доказу щодо отримання відповідачем коштів у кредит на виконання Кредитного договору від 19.12.2022 № 200172398.

Крім того, позивачем не надано суду достовірні докази відступлення права вимоги до відповідача та дійсності такої вимоги.

Відповідач додатково зазначає, що фактичний строк кредитування та дії Кредитного договору закінчився 19.12.2015, а не 20.05.2017, як стверджує позивач у позовній заяві. Отже, перебіг позовної давності почався 20.12.2015, а строк позовної давності сплив 21.12.2018. при цьому позивачем не надано докази зміни тривалості позовної давності, відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України.

Відтак, відповідач заявляє про застосування позовної давності за вимогами на виконання Кредитного договору від 19.12.2022 № 200172398.

На думку відповідача, позивачем не доведено наявність правовідносин, укладення кредитного правочину, надання коштів у кредит та відступлення права вимоги, а позовна давність за вимогами на виконання Кредитного договору від 19.12.2022 № 200172398 є такою, що спливла.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

19 квітня 2023 року через систему «Електронний суд» представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» Завадська О. В. на адресу суду подала клопотання/заяву, у якому просила визнати причини пропуску строку позовної давності поважними та залишити заяву відповідача щодо застосування наслідків спливу позовної давності без задоволення (а. с. 72-76).

21 квітня 2023 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Андрущак С. В. подав клопотання/заяву, у якому просить відхилити доводи позивача, викладені у клопотанні від 19.04.2023 через пропуск строків подання без поважних причин та недоведеність викладених у клопотанні обставин та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі (а. с. 80-85).

Процесуальні дії суду по справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 14 березня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а. с. 32).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 12 квітня 2023 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Андрущака С. В. про витребування доказів. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746 оригінали письмових доказів: заяви (оферти) від 19.12.2014 № 200172398; анкети від 19.12.2014 № 923746; довідки про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту в рамках карткового продукту «Visa Platinum CashBack (неіменна)» від 19.12.2014 б/н; тарифів по продукту «Visa Platinum CashBack» від 09.12.2014 б/н; розписки про отримання платіжної картки та/або Пін-коду від 19.12.2014 б/н; згоди суб`єкта персональних даних від 19.12.2014 б/н. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, оригінал довіреності ПАТ «Банк Михайлівський», якою товариство (банк) доручило невстановленій особі укласти (підписати) від імені ПАТ «Банк Михайлівський» кредитний правочин від 19.12.2014 № 200172398 та/або вчинити інші дії (а. с. 69).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 03 травня 2023 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Андрущака С. В. про участь у судовому розгляді в режимі відеоконференції. Судове засідання 05 травня 2023 року по вищевказаній цивільній справі постановлено проводити в режимі відеоконференції поза приміщенням суду за допомогою сервісу Easy Con (а. с. 131).

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів та висновки суду.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» Завадська О. В. у судове засідання не з`явилася, 09.06.2023 через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 позовні вимоги заперечив, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши доводи представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, встановив наступне.

Судом встановлено, що 19 грудня 2014 року між ПАТ «Банк Михайлівський» (надалі Банк) та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 200172398 (надалі - Договір), відповідно умов якого Банк зобов`язувався надати відповідачу кредит на споживчі потреби. Сума кредиту (розмір кредитного ліміту) до 50000,00 грн. Строк кредиту 12 місяців із фіксованою процентною ставкою. Орієнтовна сукупна вартість кредиту 24619,65 грн., що стверджується розпискою відповідача ОСОБА_1 про отримання платіжної картки та/або пін-коду від 19.12.2014 (а. с. 96, 97, 98, 99, 100).

20 липня 2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено Договір № 7_БМ про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 200159706 від 03 грудня 2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс» (а. с. 16-19).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Звертаючись до суду з цим позовом представник позивача на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду Заяву (оферту) № 200172398 від 19 грудня 2014 року, Анкету № 923746 від 19 грудня 2014 року, Довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупність споживчого кредиту в рамках карткового продукту «Visa Platinum CashBack неіменна)» від 19 грудня 2014 року, Тарифи по продукту «Visa Platinum CashBack», Розписку про отримання платіжної картки та/або пін-коду від 19.12.2014 та договір добровільного страхування життя держателів платіжних карток ПАТ «Банк Михайлівський» (Договір страхування) від 19 грудня 2014 року (а. с. 9).

Представником позивача до позову не додано розрахунку заборгованості. В позовній заяві також не вказано як саме розраховувалась заборгованість за кредитом та за відсотками на відповідну дату, та коли відповідачем здійснювались платежі. Не додано графік погашення заборгованості.

Тобто, представником позивача не додано до позову докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та якими підтверджується підставність та правомірність нарахування Банком сум заборгованості і відсотків.

Що в свою чергу вказує на фактичну відсутність належних та допустимих доказів достовірності суми заборгованості відповідача перед ТОВ «Діджи Фінанс» та позбавляє суд встановити дійсні обставини справи.

За доводами позивача, в порушення умов договору та вимог статей 526, 527, 530 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе за кредитним договором зобов`язання не виконав, що призвело до утворення станом на 23 лютого 2023 року заборгованості в сумі 63464,26 грн., з яких 21791,45 грн. - заборгованість за кредитом, 41672,81 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідачем ОСОБА_1 та його представником заявлено клопотання про застосування строку позовної давності у даній цивільній справі.

Вирішуючи заявлене клопотання суд приходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється три роки.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 5 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Судом встановлено, що з вимогами про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 ТзОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду 24 лютого 2023 року.

Як встановлено з матеріалів справи, представником позивача не надано суду документів (розрахунку заборгованості та графіку погашення заборгованості), які вказували б конкретно дату і суми погашення відповідачем заборгованості та з якого часу відповідач перестав здійснювати оплату за графіком погашення кредиту та відсотків. Тобто, не спростовано переривання відповідачем строку позовної давності.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

У даному випадку, в ході розгляду даної справи, судом встановлено, що початок спливу строків позовної давності пов`язано з кінцевим терміном погашення кредиту, зазначеного у Довідці про умови кредитування та орієнтовну сукупність споживчого кредиту в рамках карткового продукту «Visa Platinum CashBack неіменна)» від 19 грудня 2014 року 12 місяців, тобто до 19 грудня 2015 року, відтак загальний строк позовної давності сплив 19 грудня 2018 року, оскільки саме з цією датою пов`язано відлік строків, впродовж яких у кредитора існує право на звернення до суду.

Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку шляхом направлення вимоги позичальнику або ж у судовому порядку.

Таким чином, в разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, має обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу (Постанова ВСУ №6-61цс14).

Отже, щодо наявних правовідносин, має бути застосовано трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 257 ЦК України.

Судом встановлено, що 20 липня 2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено Договір № 7_БМ про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 200159706 від 03 грудня 2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс» (а. с. 16-19).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦК України, заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відтак, у разі відступлення права вимоги позовна давність не зупиняється та не переривається.

Твердження представника позивача, що кредитний договір укладений строком до 2018 року, а договір факторингу укладений у 2020 році, то станом на 2020 рік строки позовної давності не були пропущені з посиланням на об`єктивність причин пропуску, а саме на п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення ЦК України» про продовження строків на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 та введенням воєнного стану в Україні у зв`язку із збройною агресією рф, не приймаються судом, так як, на думку суду, є голослівними.

Відповідно до п. 2 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення ЦК України», під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вперше карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 встановлений з 12.03.2020 Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 № 211.

Зміни у ЦК України, а саме доповнення Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктами 12-14, внесені Законом України «Про внесення зимін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соуціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» від 30.03.2020 № 540-ІХ, котрий набув чинності 02.04.2020.

Відтак, позовна давність, що спливла за зобов`язаннями станом на 01.04.2020, відповідно до п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення ЦК України», не може бути продовжена, оскільки Закон не має зворотної сили.

Строк дії договору Кредитного договору № 200172398 від 19.12.2014, укладеного на 12 місяців, закінчився 19.12.2015, відтак, з 20.12.2015 почався фактичний перебіг позовної давності, строк якої сплив 21.12.2018, тобто до початку карантину та введення на території України воєнного стану.

Оскільки на час ухвалення даного рішення судом встановлено пропущення строків позовної давності зі зверненням до суду, а позивачем на надано належних та допустимих доказів та не доведено переривання строків давності, тому суд дійшов висновку, що пропущення позивачем строку звернення до суду щодо стягнення заборгованості з відповідача у строк, більш, ніж передбачений статтею 257 ЦК України, - є підставою для відмови у задоволенні вимог у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 77, 81, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16 червня 2023 року.

Суддя П. Т. Едер