Ухвала суду № 111573192, 15.06.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3194/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_6 , у розгляді скарги №5, на бездіяльність прокурора та слідчого ДБР в порядку вимог ст.ст. 303-309 КПК України,-

В С Т А Н О В И В:

В моє провадження в порядку автоматизованого розподілу надійшла заява адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_6 , у розгляді скарги №5, на бездіяльність прокурора та слідчого ДБР в порядку вимог ст.ст. 303-309 КПК України. Відвід мотивовано тим, що на 29 травня 2023 року Ужгородським міськрайонним судом призначено розгляд скарги ОСОБА_5 на протиправні та незаконні дії слідчого ДБР та прокурора в двох кримінальних провадженнях № 420220700000000069 від 12.05.2022 року та № 6202314016000043 від 21.02.2023 року. Слідчою суддею ОСОБА_6 протиправно і незаконно погоджено перші та повторні клопотання про проведення обшуків у ОСОБА_5 та її рідних, незаконно погодила клопотання слідчого ДБР про накладення арешту на спільне майно подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Дана ухвала слідчого судді від 14.03.2023 року була оскаржена ОСОБА_5 до Закарпатського апеляційного суду - за результатами розгляду апеляційної скарги дії та висновки слідчої судді були визнані помилковими та скасована ухвала слідчої судді ОСОБА_6 . Вважає, що слідчий суддя ОСОБА_6 допустила велику кількість порушень норм матеріального та процесуального права. У сторони захисту з 15.02.2023 склалася конфліктна ситуація із слідчою суддею ОСОБА_6 . Вказані обставини, за твердженням адвоката, дають обґрунтовані підстави вважати про відсутність довіри до слідчого судді ОСОБА_6 , а відтак з метою уникнення сумніву в об`єктивності і неупередженості слідчого судді ОСОБА_6 ,просить задоволити заяву про відвід слідчої судді ОСОБА_6 .

Заявник адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 в судове засідання не зявився. Подав до суду заяву про відкладення розгляду заяви.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення заяви адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_6 , у розгляді скарги №5, на бездіяльність прокурора та слідчого ДБР в порядку вимог ст.ст. 303-309 КПК України заперечив вважає, її не обгрнутованою.

За ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді його розглядає інший суддя цього ж суду.

Суд, вивчивши матеріали справи в межах заявленого відводу, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до частини 3-5 статті 80 КПК України заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заява про відвід під час досудового розслідування подається одразу ж після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.

Оскільки кримінальне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд в оцінці вмотивованості відводу звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Що стосується доводів заявника про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді, суд виходить з наступного.

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, навести відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Так Європейським судом з прав людини у п. 66 у рішенні по справі «Мироненко і Мартенкопроти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`активним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді,тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див.,зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). Укожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти,які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії, п. 43).

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Заявник вказує, що основними підставами для відводу слідчого судді ОСОБА_6 від розгляду скарги №5, на бездіяльність прокурора та слідчого ДБР в порядку вимог ст.ст. 303-309 КПК України є те , що слідча суддя ОСОБА_6 погодила перші та повторні клопотання про проведення обшуків у ОСОБА_5 та її рідних, погодила клопотання слідчого ДБР про накладення арешту на спільне майно подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , та допущення слідчим суддею ОСОБА_6 велику кількість порушень норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши доводи заяви, суд вважає недоведеним факт упередженості слідчого судді ОСОБА_6 під час розгляду скарги №5, на бездіяльність прокурора та слідчого ДБР в порядку вимог ст.ст. 303-309 КПК України.

Наведені в заяві обставини про відвід слідчого судді ОСОБА_6 є такими, які не викликають сумнів у його неупередженості, а також не містять належних та підтверджених обставин, які б викликали сумнів у його неупередженості та унеможливлювали ухвалення слідчим суддею об`єктивного процесуального рішення у справі.

Будь-які докази на підтвердження фактів, які б свідчили про особисту зацікавленість слідчого судді в розгляді клопотання чи його упередженість в матеріалах справи відсутні.

Доводи, викладені у заяві про відвід, щодо наявності сумнівів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_6 в розгляді скарги є тільки припущеннями заявника, інші доводи жодним належним та допустимим доказом не підтверджені.

Окрім того, в основу заяви про відвід покладені доводи про незгоду з процесуальними рішеннями та діями судді ОСОБА_6 проте ці твердження не відносяться до обставин, що виключають участь слідчого судді у розгляді скарги. Вказані обставини можуть слугувати підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції , а процесуальна позиція судді у даній справі не може бути підставою для його відводу. Не погодження з процесуальними рішеннями та діями судді не є підставою для його відводу та не свідчить про упередженість судді у розгляді цієї справи.

Окрім цього, відповідно до заяви № 3 про недовіру та відвід судді ОСОБА_6 , вказано що копію даної заяви адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 скеровано до Вищої Ради Правосуддя.

Відповідно до п. 2 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН N 2006/23 від 27.07.2006 об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів.

Суд вважає, що подана заявником скарга відносно слідчого судді ОСОБА_6 автоматично не свідчить про її упередженість в подальшому при прийнятті рішень у клопотаннях, скаргах та заявах, поданих адвокатом ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 .

На даний момент у суду відсутня можливість встановити результати розгляду такої скарги, а тому такий аргумент є лише припущенням.

Зважаючи на викладене, суд вважає , що не було доведено наявність об`єктивної чи суб`єктивної упередженості слідчого судді ОСОБА_6 під час розгляду клопотання у справі № 308/3194/23, а тому заявлений ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 відвід слідчому судді є безпідставним та необгрунтованим, а відтак відсутні підстави для задоволення відводу, що передбачені п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

Оскільки інших обставин, які в силу ст. ст. 75, 76 КПК України виключають участь слідчого судді у розгляді справи заявник не зазначає, а ті обставини які викладені в заяві не є обставинами, що виключають участь слідчого судді у розгляді справи, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід, а тому в задоволенні заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_6 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_6 , у розгляді скарги №5, на бездіяльність прокурора та слідчого ДБР в порядку вимог ст.ст. 303-309 КПК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Дата оголошення повного тексту ухвали - 16.06.2023 року 0 10-15 год.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1