Ухвала суду № 111564522, 15.06.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

15 червня 2023 року справа № 320/20611/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області №801113000881 від 01.12.2022 про відмову ОСОБА_1 , в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2022, про оформлення та видачу посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі на 06.07.2023.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову від 14.06.2023, в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області №801113000881 від 01.12.2022 про відмову ОСОБА_1 , в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні, до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення заінтересованих сторін та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, отже розгляд такої заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.

Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивачем вказано на те, що оскаржуване рішення про відмову позивачу в оформленні (видачі) Посвідки на тимчасове проживання, не дає можливість позивачу законно перебувати на території України, тим самим робить неможливим спільне проживання позивача із її чоловіком однією сім`ю, чим порушуються права позивача та її чоловіка, передбачені ст. 4 Сімейного кодексу України та ст. 51 Конституції України. Отже в даному випадку, очевидним є ознаки порушення оскаржуваним Рішенням прав та свобод, що в сукупності з іншими ознаками його протиправності, є підставою для застосування заходів забезпечення позову шляхом зупиненням його дії.

Також позивач вказує на те, що наслідки, пов`язані із дією оскаржуваного Рішення фактично позбавляють її можливості скористатись своїми правами як учасника справи, що істотно унеможливлює ефективний захист її порушених прав та інтересів. І навпаки, вжиття своєчасних заходів по забезпеченню позову шляхом зупинення дії оскаржуваного Рішення, нададуть позивачу можливість законно перебувати на території України на період судового розгляду справи, та приймати участь в судовому розгляді як повноцінному учаснику, з використанням всіх прав, наданих останній процесуальним законодавством.

Позивач зазначає, що за обставин відсутності у позивача підстав для законного перебування в Україні, вона буде змушена виїхати за кордон, що зробить таку перевірку неможливою. З огляду на вищевикладене, вжиття судом заходів забезпечення позову у цій справі шляхом зупинення дії оскаржуваного Рішення, є необхідною мірою для недопущення істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких остання звернулась до суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов висновку, що доводи заяви про забезпечення адміністративного позову фактично зводяться до не погодження з рішенням Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області №801113000881 від 01.12.2022 про відмову ОСОБА_1 в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Суд зазначає, що правомірність та оцінка оскаржуваного рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області №801113000881 від 01.12.2022 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянці російської федерації ОСОБА_1 підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті про його оскарження та буде надана судом за результатами розгляду справи.

Поряд з цим, задоволення вимог цієї заяви, на думку суду, призведе до фактичного вирішення справи по суті позовних вимог, що є неприпустимим.

При цьому суд зазначає, що представником позивача не наведено аргументованих доводів на підтвердження того, чому невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Так само не розкрито у заяві доводів позивача про те, що у випадку забезпечення позову позивач буде вимушений докласти значні зусилля для відновлення своїх прав.

Отже жодних доказів, у розумінні статей 73, 76 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду надано не було.

Водночас суд наголошує, що порушене право заявника буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде встановлено судом під час розгляду справи по суті.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Виходячи з викладених позивачем обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області №801113000881 від 01.12.2022 про відмову ОСОБА_1 , в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання в Україні, до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили, слід відмовити.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову від 14.06.2023, - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 15.06.2023.

Суддя Кушнова А.О.