Рішення № 111562866, 13.06.2023, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року м. Житомир справа № 240/8763/23

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Житомирській області, що полягає у невнесенні зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_3 та залишені суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 37788 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 74 коп., яку відповідач вимагає сплатити на підставі скасованої у судовому порядку вимоги за №Ф-500-17 від 24.02.2021;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_3 шляхом виключення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 37788 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 74 коп., яку відповідач вимагає сплатити на підставі скасованої у судовому порядку вимоги №Ф-500-17 від 24.02.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.2022 у справі № 240/34274/21 її позов задоволено частково, зокрема: визнано протиправною бездіяльність відповідача та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) із ЄСВ Головного управління ДПС у Житомирській області від 24.02.2021 №Ф-500-17 у сумі 37788 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 74 коп. Також зазначає, що 20.09.2021 позивачем підприємницька діяльність була офіційно припинена шляхом внесення відповідного запису у державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивачка на адресу податкового органу подала заяву про внесення зміни до інтегрованої картки платника податків позивача шляхом виключення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 37788 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 74 коп., як такого, що був нарахований помилково. Проте відповідач відмовив у коригуванні показників, пославшись на те, що існуюча "заборгованість" у сумі 37788 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 74 коп. не скасована "за відсутністю правових підстав".

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.

Через відділ документального забезпечення суду 28.04.2023 Головним управлінням ДПС у Житомирській області подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що при визначенні позиції щодо скасування вимоги про сплату боргу з єдиного внеску, Житомирський окружний адміністративний суд не зобов`язував податкові органи вчиняти будь-які дії щодо зміни в інтегрованій картці платника податків по фізичній особі ОСОБА_3 . У зв`язку з чим зазначає, що у податкового органу відсутні правові підстави для вчинення відповідних дій.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачка з 20.09.2021 припинила підприємницьку діяльність фізичної особи підприємця, що не оспорюється сторонами.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.2022 у справі № 240/34274/21, яке набрало законної сили 27.09.2022, позов позивачки задоволено частково, зокрема: визнано протиправною бездіяльність відповідача та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) із ЄСВ Головного управління ДПС у Житомирській області від 24.02.2021 №Ф-500-17 у сумі 37788 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 74 коп.

В подальшому, 10.03.2023 позивачка направила на адресу Головного управління ДПС у Житомирській області заяву про внесення зміни до інтегрованої картки платника податків позивача шляхом виключення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 37788 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 74 коп., як такого, що був нарахованих помилково.

Однак, відповідач листом від 27.03.2023 за №6424/6/06-30-24-3-02 відмовив у коригуванні показників інтегрованої картки, мотивуючи це тим, що суд рішенням від 13.06.2022 у справі № 240/34274/21 не зобов`язував податкові органи вчиняти будь-які дії щодо змін в інтегрованій картці платника податків, а тому відсутні підстави для коригування показників інтегрованої картки.

Станом на день розгляду справи за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування у сумі 37788 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 74 коп.

Не погодившись з вказаною бездіяльністю відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивачка звернулась до суду із відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до підпунктів 19-1.1.40 та 19-1.1.41 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами.

Відповідно до підпунктів 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі Порядок № 5).

Пунктом 1 вказаного порядку, зокрема, визначено, що інтегрована картка платника податків (далі - ІКП) форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Згідно з пункту 1 глави 1 розділу ІІ Порядку № 5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Облікові показники, які відображаються в ІКП, залежать від форми обліку, яка передбачена умовами адміністрування відповідного платежу, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб (далі - Перелік форм ІКП).

Відображення в інформаційній системі показників за результатами адміністративного та/або судового оскарження рішень податкових органів визначені Розділом VII Порядку № 5.

Відповідно до пункту 2 підрозділу 3 цього розділу VII Порядку № 5, у разі судового провадження керівник підрозділу судового оскарження (або особа, яка виконує його обов`язки) після отримання ухвали про відкриття провадження у справі за позовом платника чи після отримання матеріалів від відповідного структурного підрозділу податкового органу для підготовки позовної заяви призначає відповідальним за супровід цієї судової справи у суді працівника підрозділу судового оскарження (далі юрист).

Юрист не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем отримання первинних документів, а для документів, що готуються територіальним органом ДПС,- наступного робочого дня після направлення позову до суду підрозділом судового оскарження, здійснює їх реєстрацію в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та вносить первинні показники документів, визначені у підрозділі 2 розділу VII цього Порядку. Сканована цифрова копія документа, що надійшла до територіального органу ДПС, або електронна копія документа, підготовлена територіальним органом ДПС, із додатками приєднується юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, не пізніше трьох робочих днів із дня отримання чи направлення таких документів підрозділом судового оскарження.

Оскаржені документи приєднуються юристом до базового запису про відкриття провадження у справі не пізніше трьох робочих днів від дня отримання відповідної ухвали суду шляхом встановлення зв`язку із відповідними записами інформаційної системи через екранні форми інтерфейсу інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Інформація про встановлення або зміну контрольного терміну оскарження рішення суду (ухвали, постанови, рішення) вноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, для кожного документа окремо не пізніше наступного робочого дня з моменту проголошення або складання у повному обсязі (якщо представник податкового органу відсутній у судовому засіданні - з дня отримання копії постанови, ухвали, рішення) рішення суду, прийнятого не на користь податкового органу.

Сума позову, яка відображена у рішенні суду про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, та відповідає сумі податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату недоїмки, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 в адміністративній справі № 826/9288/18.

В даному випадку, судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.2022 у справі № 240/34274/21, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24.02.2021 №Ф-500-17 у сумі 37788 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 74 коп.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до вказаного рішення сума боргу визначена у вищевказаних податкових вимогах сформувалась у зв`язку із виникненням заборгованості у відповідача зі сплати єдиного соціального внеску, а саме: у вимозі №Ф-500-17 від 24.02.2021 року загальна сума боргу зі сплати єдиного соціального внеску складала 37788,74 грн.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом з листа відповідача від 27.03.2023 за №6424/6/06-30-24-3-02 відповідно до карти особового рахунку автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" по коду платежу 71040000 "Єдиний внесок для фізичних осіб підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність" станом на 24.03.2023 у ФОП ОСОБА_3 обліковується заборгованість в сумі 37788,74 грн.

Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено, що Головне управління ДПС у Житомирській області, не здійснило коригування інтегрованої картки позивача шляхом виключення з особового рахунку платника податків нарахувань зі сплати єдиного внеску, сума яких визначена у податковій вимозі №Ф-500-17 від 24.02.2021.

Такий алгоритм дій відповідача призводить до відображення в ІКП недоїмки зі сплати єдиного внеску позивачем у сумі 37788,74 грн. і порушує конституційний принцип, закріплений у ст. 67 Конституції України, відповідно до якого кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оскільки у позивача немає законного обов`язку сплачувати недоїмку з єдиного внеску у сумі 37788,74 грн., відображення інформації про існування такого обов`язку є протиправним.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо правильного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату боргу, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі № 826/9288/18.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.2022 у справі № 240/34274/21, яке набрало законної сили 27.09.2022, визнано протиправною бездіяльність відповідача та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) із ЄСВ Головного управління ДПС у Житомирській області від 24.02.2021 №Ф-500-17 у сумі 37788 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 74 коп., суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області здійснити коригування відомостей в картці платника єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 37788,74 грн.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській обл (вул. Ю.Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43142501), про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Житомирській області щодо невнесення до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 та залишені суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 37788 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 74 коп.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області здійснити коригування відомостей в картці платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 37788 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 74 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

13 червня 2023 р.