Рішення № 111551736, 06.06.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2023м. ХарківСправа № 922/1655/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРТЕХНОСФЕРА" про зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників:

позивача - Малишкіна Н.О.

відповідача - Квартенко О.Р.

ВСТАНОВИВ:

ТУ ДСА у Харківській області звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера", в якій, з урахуванням пояснень (вх. №10574/23 від 27.04.2023), просить суд зобов`язати відповідача повернути позивачу будівельні матеріали, загальною вартістю 4.304.921,39 грн, які знаходяться на відповідальному зберіганні відповідно до Договору від 15.12.2017 №535-17 у відповідача на будівельний майданчик за адресою: Харківська обл., м. Первомайський, 3-й мікрорайон, 16-А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.06.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/1655/19.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2019 призначено у справі №922/1655/19 судову будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.04.2023 прийнято справу №922/1655/19 до провадження судді Добрелі Н.С., поновлено провадження у справі, розгляд справи розпочато зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суд Харківської області від 02.05.2023 закрито підготовче провадження у справі №922/1655/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.06.2023.

Присутній у судовому засіданні 06.06.2023 представник позивача позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.06.2023 проти задоволення позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов та поясненнях.

Заслухавши вступне слово представників сторін, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

Між ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" (зберігач) та ТУ ДСА у Харківській області (поклажодавець) був укладений Договір зберігання від 15.12.2017 №535-17 (далі - Договір). Згідно з його умовами зберігач зобов`язався зберігати матеріали та обладнання (товар), отримане ним на підставі акту приймання-передачі з моменту підписання Договору та повернути товар у цілості та схоронності, а поклажодавець прийняв на себе обов`язок прийняти цей товар назад. Зберігач зобов`язаний забезпечити схоронність товару та бере на себе повну матеріальну відповідальність.

Положеннями пункту 2.1. Договору передбачено, що зберігач зобов`язаний повернути прийняти на зберігання товар на першу вимогу поклажодавця.

Зберігач забезпечує приймання товару згідно з актами приймання-передачі, підписаними представниками сторін. Якість та кількість товару, переданого не зберігання, вказане в актах приймання-передачі, вважається остаточним та не може бути предметом претензій поклажодавця до зберігача.

На виконання умов Договору 15.12.2017 між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі матеріалів та обладнання згідно з Договором у відповідності до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання матеріали та обладнання на загальну суму 6.876.783,28 грн. Найменування та кількість переданих матеріалів та обладнання зазначений у акті на підставі накладних №№355, 1123, 1254, 1299, 1305, 569, 121, 395, 234, 321

В подальшому, у зв`язку з використанням відповідачем матеріалів та обладнання на суму 2.571.861,89 грн на підставі Акту використання матеріалів та обладнання, 28.12.2018 між сторонами був підписаний Акт звірки приймання-передачі матеріалів та обладнання згідно з Договором, за умовами якого вартість переданого позивачем на зберігання відповідачеві товару складає 4.304.921,39 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 15.03.2019 №06-26/675/19, в якій у десятиденний строк вимагав, зокрема, повернути будівельні матеріали загальною вартістю 4.304.921,39 грн, які знаходяться на відповідальному зберіганні на підставі Договору. Проте, відповідач вимоги претензії не виконав, товар з відповідального зберігання не повернув.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що передані позивачем на зберігання матеріали та обладнання використовуються відповідачем у зв`язку з виконанням будівельних робіт за договором підряду від 07.07.2017 №79т-17. Крім того, у зв`язку з наявністю заборгованості ТУ ДСА у Харківській області перед ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера", відповідач здійснює притримання матеріалів та обладнання, що перебувають у володінні останнього на підставі Договору з метою забезпечення виконання грошових обов`язків позивача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частин першої, другої статті 509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦЦ України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір від 15.12.2017 №535-17 є договором зберігання.

Відповідно до частини першої статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було зазначено вище, на підставі укладеного Договору у відповідача перебуває на зберіганні матеріали та обладнання на загальну суму 4.304.921,39 грн, що підтверджується Актом звірки приймання-передачі матеріалів та обладнання від 28.12.2018 до Договору. Вказаний акт підписаний представниками сторін без будь-яких зауважень та скріплений їх печатками. Також у матеріалах справи наявний Інвентаризаційний опис матеріалів та обладнання, переданих згідно з Договором, станом на 01.11.2021 відповідно до умов якого вартість переданих матеріалів та обладнання становить 4.304.921,39 грн. Зазначений опис також підписаний представниками сторін без будь-яких зауважень. Щодо посилань відповідача на те, що позивач завищив вартість матеріалів на 182.883,24 грн, то суд зазначає що відповідні обставини не входять до предмету розгляду даного спору.

Статтею 938 ЦК України визначено, що зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд зазначає, що умовами Договору не встановлений строк зберігання майна, а отже, обов`язок відповідача з повернення такого майна виникає після пред`явлення позивачем письмової вимоги в порядку статей 530, 938 ЦК України.

При цьому, днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення (див. постанову Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №522/799/16-ц).

Щодо посилань відповідача у відзиві на позов на те, що позивач не звертався до відповідача з вимогою про повернення майна зі зберігання, а просив лише перемістити вказане майно на будівельний майданчик за адресою: Харківська обл. м. Первомайський, 3-й мікрорайон, б.16-А, то суд зазначає наступне.

По-перше, з вимогою про повернення майна за Договором позивач звернувся до відповідача 28.03.2019, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Факт отримання претензії ТУ ДСА у Харківській області від 15.03.2019 №06-26/675/19 відповідачем не заперечується.

По-друге, як вбачається з відповідної претензії позивач в прохальній частині вимагає в десятиденний термін перерахувати суму штрафних санкцій та повернути позивачу будівельні матеріали, загальною вартістю 4.304.921,39грн., які знаходяться на зберіганні за договором від 15.12.2017 №535-17 у відповідача на будівельний майданчик за адресою: Харківська обл., м. Первомайський, 3-й мікрорайон, 16-А. Тобто, позивач зазначив в даному листі щодо повернення будівельних матеріалів та зазначив місце повернення (передачі) майна.

По-третє, звернення позивача з позовною заявою до відповідача в даній справі також за своїм змістом тотожне пред`явленню вимоги щодо повернення матеріалів та обладнання за Договором, оскільки обрання певного засобу правового захисту, в тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів його використовує.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обов`язок відповідача щодо повернення позивачеві майна зі зберігання є таким, що настав. Втім, у матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем майна за Договором.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.

Щодо посилань відповідача щодо притримання одержаних на підставі Договору матеріалів та обладнання з посиланням на положення статті 856 ЦК України, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 856 ЦК України передбачено, що якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв`язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

Виходячи з аналізу норми статті підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника в разі несплати ціни роботи у зв`язку з виконанням договору підряду.

Тобто, дана норма на яку посилається відповідач застосовується за підрядними правовідносинами в разі коли у сторін є зобов`язання саме за договором підряду.

Загальний цивільно-правовий зміст права підрядника на притримання має такі суттєві ознаки: 1) підрядник повинен правомірно володіти майном замовника; 2) замовником порушено строки виконання своїх зобов`язань за договором підряду; 3) підрядник повинен повідомити замовника про притримання певних речей чи майна.

Листом від 17.12.2021 №211 відповідач на підставі положень статті 856 ЦК України вперше повідомив позивача про притримання матеріалів та обладнання з метою забезпечення виконання грошового зобов`язання за договором підряду від 07.07.2017 №79т-17.

Натомість суд зазначає, що положення статті 856 ЦК України щодо права підрядника на притримання майна замовника застосовується під час виконання договору підряду. Втім, предметом розгляду даної справи є зобов`язання відповідача повернути позивачеві майно на підставі укладеного договору зберігання. Крім того, як вбачається в спірному Договорі відсутнє посилання на договір підряду. Таким чином, посилання відповідача на положення статті 856 ЦК України під час виконання умов договору зберігання є помилковим та безпідставним.

При цьому, обов`язок відповідача з повернення отриманих за Договором на відповідальне зберігання матеріалів та обладнання позивачеві виник ще у 2019 році, а про притримання відповідач повідомив позивача лише в грудні 2021 року.

Щодо посилань відповідача на те, що за договором підряду від 07.07.2017 №79т-17 наявна заборгованість у розмірі 3.077.639,68 грн, яка виникла на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт та була предметом зустрічного позову у справі №922/1372/19, то суд зазначає наступне.

По-перше відповідна заборгованість виникла після звернення позивача до суду з позовом про повернення майна та станом на 2019 рік відповідної заборгованості не існувало.

По-друге як вже було зазначено предметом розгляду даної справи є повернення майна саме за договором зберігання, а не за договором підряду.

Більш того, частиною першою статті 594 ЦК України передбачено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Таким чином, передбачене статтею 594 ЦК України право притримання, відповідно до вимог статті 546 ЦК України є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Правочини щодо забезпечення виконання зобов`язання, в силу статті 547 ЦК України вчиняються у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Отже, на підставі зазначеного можна дійти висновку, що кредитор має право притримати річ боржника у випадку, якщо таке право надано безпосередньо законом або сторони домовились про це в письмовому правочині, шляхом внесення відповідних застережень до договору або доповнень до нього.

Між тим, судом встановлено, що умови Договору зберігання від 15.12.2017 №535-17 не містять домовленостей сторін про право притримання матеріалів та обладнання в разі порушення ТУ ДСУ України своїх грошових зобов`язань за договором підряду від 07.07.2017 №79т-17, як спосіб забезпечення зобов`язань за таким правочином.

Наразі не має правовідносин за яких могло виникнути право на притримання речі або забезпечення виконання зобов`язань між позивачем та відповідачем. Оскільки зберігання майна за Договором було безоплатним, а отже у позивача не виникло будь-яких грошових зобов`язань за таким правочином. Таким чином, наведене свідчить про безпідставність тверджень відповідача щодо виникнення у нього права на притримання матеріалів та обладнання за Договором, оскільки право притримання є видом забезпечення виконання зобов`язання, яке укладається в письмовій формі.

Щодо посилань відповідача на те, що останнім використані матеріали та обладнання, які передані на підставі Договору зберігання, під час виконання робіт за договором підряду від 07.07.2017 №79т-17, то суд зазначає наступне.

Як вбачається під час розгляду справи судом було призначено експертизу. Так за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі №922/1655/19 наданий висновок Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України від 03.04.2023 №863 в якому зазначено, що факт використання ТОВ «БК «Укртехносфера» під час виконання договору підряду від 07.07.2017 №79т-17 матеріальних ресурсів, переданих ТУ ДСА у Харківській області на зберігання підряднику на підставі договору зберігання від 15.12.2017 не має фактичного підтвердження.

Втім, оцінюючи цей висновок експерта суд враховує наступне. Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статті 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Частиною четвертою статті 99 ГПК України встановлено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Суд зазначає, що на вирішення експертизи судом було поставлено лише одне питання, а саме: чи підтверджується факт використання ТОВ «Будівельна компанія «Укртехносфера» під час виконання договору підряду від 07.07.2017 №79Т-17 матеріальних ресурсів, переданих ТОВ «Будівельна компанія «Укртехносфера» на зберігання Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Харківській області на підставі договору зберігання від 15.12.2017 №535-17? Якщо так, то яких саме та в якому обсязі?

Однак, експерт у висновку від 03.04.2023 №863 чіткої відповіді на поставлене судом питання не надав, а лише зазначив, що факт використання відповідачем матеріальних ресурсів не має фактичного підтвердження. При цьому зі змісту висновку вбачається, що експертне дослідження виконане методом порівняння вимог державних нормативів України з фактичним виконання їх положень у частині забезпечення будівельного виробництва відповідними ресурсами.

У відповідності до частин першої та другої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо не проведення експертом натурного обстеження об`єкту дослідження, оскільки жодних заяв про виклик судового експерта для дачі відповідних пояснень з цього приводу та/або призначення повторної судової експертизи від відповідача не надходило. Проте, як вбачається сам висновок від 03.04.2023 №863 не надає чіткої відповіді на ключове питання, яке постало перед експертом.

Крім цього, суд зазначає, що відповідачем був надісланий на адресу відповідача лист від 17.12.2021 №211 щодо підписання інвентаризаційного опису за Договором. Зі змісту вказаного листа вбачається, що відповідачем був підписаний Інвентаризаційний опис матеріалів та обладнання, переданих за договором від 15.12.2017 №535-17 станом на 01.11.2021. Згідно з його умовами на зберіганні відповідача знаходяться матеріали та обладнання на загальну суму 4.304.921,39 грн, жодних додаткових змін після 01.11.2021 у частині коригування кількості та вартості матеріалів та обладнання, яке перебуває на зберігання у відповідача, у зв`язку з їх використанням матеріали справи не містять.

Крім того, посилання відповідача на те, що використання спірних матеріалів підтверджується актами приймання виконаних робіт за договором підряду, суд вважає необґрунтованим, оскільки з цих актів неможливо встановити використання саме матеріалів. Більш того, використання відповідних матеріалів не підтверджується відомостями ресурсів до цих актів.

Таким чином, аргументи відповідача про використання матеріалів та обладнання, в тому числі за актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 №№1, 18, які були предметом дослідження у справі №922/1372/19, є безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах доказами.

Посилання відповідача на те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 23.06.2021 у справі №922/1372/19 та рішенням по справі №922/932/22 підтверджується факт виконання ТОВ «Будівельна компанія «Укртехносфера» значного обсягу робіт за договором підряду від 07.07.2017 №79т-17, судом не береться до уваги, оскільки виконання та/або невиконання ТУ ДСА у Харківській області та/або ТОВ «Будівельна компанія «Укртехносфера» своїх зобов`язань за договором підряду від 07.07.2017 №79т-17 не входить до предмету доказування в даних правовідносинах.

Також безпідставним є посилання відповідача на висновок судової будівельно-технічної експертизи від 02.02.2021 №20-4326 у справі №922/1372/19, оскільки питання, які ставилися перед експертом стосувалися проектно-кошторисної документації на об`єкт будівництва «Реконструкція адміністративної будівлі та благоустрій території Первомайського міськрайонного суду Харківської області, за адресою: Харківська область, м. Первомайський, 3-й мікрорайон, буд. 16-А» за договором підряду від 07.07.2017 №79т-17. Питання щодо використання матеріалів за договором зберігання від 15.12.2017 №535-17 перед експертом не ставилося.

Окрім цього, з рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2021 у справі №922/1372/19, на яке також посилається відповідач, не вбачається встановлення факту використання відповідачем як підрядником матеріалів та обладнання за договором зберігання від 15.12.2017 №535-17 .

Вищенаведене вочевидь свідчить про намагання відповідача ухилитися від виконання свого обов`язку, передбаченого пунктом 2.1. Договору, щодо повернення майна на першу вимогу поклажодавця, яке виникло ще в 2019 році.

При цьому, суд зазначає, що заперечення відповідача в даній справі мають суперечливий характер.

По-перше стверджуючи про використання матеріалів та обладнання, переданих на зберігання, під час виконання будівельних робіт за договором підряду від 07.07.2017 №79т-17 у 2019 році, відповідач жодних зауважень станом на 01.11.2021 до Інвентаризаційного опису не вносив, тим самим погоджувався, що в нього на відповідальному зберігання перебувають матеріали та обладнання на суму 4.304.921,39 грн.

По-друге, останній посилається на притримання майна на підставі положень статті 856 ЦК України, проте в той же час посилається на використання матеріалів за договором підряду від 07.07.2017 №79т-17.

Також, суд критично оцінює аргументи відповідача з посиланням на пункт 9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.02.2012 №6 щодо не зазначення позивачем у позовній заяві конкретного перелік майна, що підлягає поверненню. Оскільки, дана постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 23.02.2012 №6 стосується позовів про витребування майна чи про визнання права власності на майно, а не зобов`язання з повернення майна на підставі договору зберігання.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по поверненню переданих за Договором на зберігання матеріалів та обладнання не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, а тому такі дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань.

Положеннями статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Враховуючи те, що строк на повернення майна за Договором є таким, що настав та оскільки в матеріалах справи відсутні докази використання матеріалів за договором підряду, а також докази повернення майна відповідачем за таким правочином позивачу, приймаючи до уваги відсутність підстав для притримання майна, оскільки між сторонами не укладався правочин з приводу притримання майна в забезпечення виконання зобов`язання, враховуючи приписи статті 547 ЦК України якою передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача повернути позивачу будівельні матеріали, загальною вартістю 4.304.921,39 грн, які знаходяться на відповідальному зберіганні відповідно до Договору від 15.12.2017 №535-17 у відповідача на будівельний майданчик за адресою: Харківська обл., м. Первомайський, 3-й мікрорайон, 16-А.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1.921,00 грн покладаються на відповідача. Решта судових витрат (на професійну правничу допомогу та на проведення експертизи) залишаються за відповідачем.

Господарським судом 06.06.2023 при виготовленні та оголошенні вступної та резолютивної частин рішення була допущена описка в номері договору, а саме: замість "№535-17" вказано "№532-17".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.06.2023 у справі №922/1655/19 виправлено вищевказану описку, допущену в пункті 2 резолютивної частини рішення від 06.06.2023 (вступна та резолютивна частини), та вказано: "договір від 15.12.2017 №535-17".

Керуючись статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРТЕХНОСФЕРА" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 15, літ. А-4, 15, 16, 27, код ЄДРПОУ 33477638) повернути Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Харківській області (61050, м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корп. 2, код ЄДРПОУ 26281249) будівельні матеріали, загальною вартістю 4.304.921,39 грн, які знаходяться на відповідальному зберіганні відповідно до Договору від 15.12.2017 №535-17 у Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРТЕХНОСФЕРА" на будівельний майданчик за адресою: Харківська обл., м. Первомайський, 3-й мікрорайон, 16-А.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРТЕХНОСФЕРА" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 15, літ. А-4, 15, 16, 27, код ЄДРПОУ 33477638) на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (61050, м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корп. 2, код ЄДРПОУ 26281249) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1.921,00 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "15" червня 2023 р.

СуддяН.С. Добреля