Ухвала суду № 111551241, 12.06.2023, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

12 червня 2023 року Справа № 915/173/23 м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20; адреса електронної пошти: kancel@mkrada.gov.ua; ідентифікаційний код 26565573)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Зоріної Марії Дмитрівни ( АДРЕСА_1 )

про: - скасування державної реєстрації змін;

- припинення права оренди

Миколаївська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № б/н без дати до відповідача Фізичної особи-підприємця Зоріної Марії Дмитрівни в якій просить суд:

-скасувати державну реєстрацію змін до іншого речового права (права оренди земельної ділянки) на земельну ділянку площею 18 кв.м, кадастровий номер 4810136900:02:002:0057, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 652830848101, внесених до реєстру 02.03.2021 (дата, час державної реєстрації: 24.02.2021 10:18:22) державним реєстратором Брагаром Геннадієм Йосиповичем, виконавчий комітет Первомайської міської ради, Миколаївська область, індексний номер рішення: 56884852;

-припинити за Зоріною Марією Дмитрівною, реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_1 , право оренди на земельну ділянку площею 18 кв.м., кадастровий номер 4810136900:02:002:0057, адреса: м.Миколаїв, Миколаївська область, цільове призначення: для подальшого обслуговування торгового кіоску ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача через виконавчий комітет Миколаївської міської ради (р/р UA448201720344230028000027733, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, ЄДРПОУ 04056612).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15 березня 2023 року о 13 год. 00 хв.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з у період часу відведений для підготовчого засідання у даній справі, у Миколаївській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу Тривога. Миколаївська область), підготовче засідання 15.03.2023 не відбулось.

Ухвалою суду від 15.03.2023 підготовче засідання призначено на 10 квітня 2023 року о 12 год. 50 хв.

10.04.2023 від позивача до суду засобами електронного зв`язку надійшла заява в якій представник Миколаївської міської ради просить суд судове засідання призначене на 10.04.2023 о 12 год. 50 хв. здійснювати без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 10.04.2023, занесену до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 травня 2023 року о 12 год. 30 хв.

11 травня 2023 року позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву в якій просить суд відкласти судове засідання, яке призначено на 11.05.2023 о 12 год. 30 хв. у зв`язку з неможливістю присутності представника Миколаївської міської ради.

Ухвалою суду від 11.05.2023 клопотання позивача задоволено та відкладено розгляд справи на 12 червня 2023 року об 11 год. 00 хв.

Позивач в судове засідання 12 червня 2023 року не з`явився, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.06.2023 просить суд залишити позов без розгляду, у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає наступне.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 14 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.1 ст.41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Частиною 1 ст. 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, та учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Згідно з вимогами ст.46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім прав та обов`язків учасників справи, визначених у статті 42 цього Кодексу, статтею 46 ГПК України регламентовано процесуальні права та обов`язки сторін.

Відповідно до ч. 4 ст.202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п.4 ч.1 ст.226 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності господарського судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги ст. ст. 121, 122, 242 ГПК України.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у зв`язку з неявкою в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

У разі якщо позивач не з`явився в судове засідання однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

У разі неявки позивача в судове засідання та при умові, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до п.2 ч.2 ст.202 ГПК України. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.12.2022 у справі № 910/17906/21.

Отже, обов`язковими умовами для застосування передбачених ч.4 ст.202, п. 4 ч.1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначила, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь у судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначила, що відповідно до ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача).

Зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19.

Також Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.02.2021 в справі № 917/692/20.

На підставі викладеного, враховуючи, що господарсько-процесуальним законодавством передбачено право суду залишити позов без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач (представник позивача) не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, при цьому заява про розгляд справи без його участі відсутня, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

У даному випадку, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у разі залишення позову без розгляду у зв`язку із повторним неприбуттям позивача, сплачена сума судового збору поверненню не підлягає (п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Керуючись п.4 ч.1 ст. 226, ст.ст.232, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Миколаївської міської ради до Фізичної особи-підприємця Зоріної Марії Дмитрівни про скасування державної реєстрації змін та припинення права оренди - залишити без розгляду.

Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Південно західного апеляційного господарського суду у відповідності до п.14 ч.1ст. 255 ГПК України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 15.06.2023

Суддя Н.О. Семенчук