Рішення № 111550334, 15.06.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2023м. ДніпроСправа № 904/2337/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", м. Конотоп Сумської області

до Фізичної особи - підприємця Рашкевича Кирила Юрійовича, м. Дніпро

про стягнення 71 832,48 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Рашкевича Кирила Юрійовича на свою користь суму штрафних санкцій у розмірі 71 832,48 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов`язку за договором поставки №75-22 від 24.01.2022 в частині не здійснення поставки товару в строк до 07.03.2022 на підставі чого позивачем нараховані штрафних санкцій у розмірі 71 832,48грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/2337/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами.

29.05.2023 від Фізичної особи - підприємця Рашкевича Кирила Юрійовича надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує, посилаючись на невиконання зобов`язань з поставки товару стало неможливим у зв`язку з військовою агресією, тобто порушення зобов`язання відбулось внаслідок форс-мажорних обставин, яка виключає відповідальність відповідача.

Відповідач звертає увагу, що поставка повинна бути здійснена в місто Конотоп у відділення Нової пошти, однак у період з 24-25.02.2022 до 02.-03.2022 значна частина громад Конотопського району перебувала у тимчасовій окупації (згідно Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 06.12.2022 №1364), відділення Нової пошти №1 у місті Конотоп відновило роботу лише в середині квітня.

Також відповідач звертає увагу, що у відповідь на претензію позивача про здійснення поставки за договором, листом від 23.02.2023 за вих. №23/02 запропонував розглянути пропозицію про розірвання договору.

Звертає увагу відповідач і на те, що підприємство позивача перебувало у простої у зв`язку з військовою агресією.

Враховуючи наведені обставини (військову агресію, перебування близьких територій до місця поставки в тимчасовій окупації, перебування у простої позивача, відновлення роботи Нової пошти у середині квітня 2022 року), відповідач вважає неправильним визначення позивачем періоду прострочення виконання зобов`язання та просить в порядку статті 233 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір штрафних санкцій.

05.06.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується із доводами відповідача та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Позивач звертає увагу суду на невиконання відповідачем приписів пункту 8.2 договору щодо належного повідомлення та підтвердження наявності форс-мажорних обставин; звертає увагу, що місто Конотоп не знаходилось в окупації. Щодо неможливості здійснити поставку Новою поштою, то зазначає, що відповідач мав відправити товар у місті Дніпрі (передати на відправлення), належних доказів неможливості здійснити таку поставку відповідач не надав.

Також позивач не погоджується із пропозицією відповідача про розірвання договору, посилаючись на те, що продукція за договором є дефіцитною, важливою для позивача та використовується для здійснення ремонту техніки, що в свою чергу впливає на обороноздатність держави.

Щодо простою на підприємстві позивача то позивач зазначає, що такі події не вплинули на невиконання відповідачем обов`язку з поставки товару.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що відповідач подав відзив на позов, позивач подав відповідь на відзив, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

24.01.2022 між Фізичною особою - підприємцем Рашкевичем Кирилом Юрійовичем (постачальник) та Державним підприємством "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (покупець) укладений договір №75-22, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується виготовити та передати, а покупець прийняти та оплатити продукцію згідно ДК021:2015; Код 44440000-6 Вальниці, вказані у додатку №1 до цього договору, надалі продукція, на умовах передбачених даним договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору, кількість, номенклатура продукції вказується у додатку №1 до цього договору, що є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2.3 договору, визначено, що якість, комплектація, пакування й маркування продукції повинні відповідати нормам, чинним стандартам ЕТУ 100 в редакції, яка діяла станом на 31.12.20212 та ДСТУ ГОСТ 520:2014.

Згідно з пунктом 2.5 договору постачальник гарантує придатність продукції для використання за призначенням (ремонту компонентів авіаційної техніки, в отому числі вертольотів).

Відповідно до пункту 3.1 договору поставка продукції здійснюється однією партією на умовах поставки DDP м. Конотоп, склад перевізника "Нова пошта" №1 відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" в редакції 2020 року. Датою поставки продукції є дата надходження продукції на склад перевізника за місцезнаходженням покупця. У разі поставки частини продукції така частина може бути прийнята покупцем, проте оплаті не підлягає до моменту поставки всього обсягу продукції та проходження вхідного контролю.

Продукція має бути поставлена протягом 40 календарних днів з моменту набуття чинності цим договором. Постачальник має право здійснити поставку в інші строки винятково на підставі попередньої згоди покупця в письмовій формі (пункт 3.2 договору).

Пункту 4.1 договору, визначено, що поставка продукції здійснюється за цінами, які визначені у додатку №1 і включають всі податки, збори й інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки постачальника, пов`язані з поставкою продукції. Загальна вартість договору на момент укладання складає 281 696.00 грн. без ПДВ.

Пунктом 11.4 договору встановлено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за цим договором.

Сторонами узгоджено та підписано Додаток №1 до договору на поставку продукції на суму 281 696,00 грн. (а.с. 11, том 1).

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" товариство створюється як акціонерне товариство або товариство з обмеженою відповідальністю шляхом перетворення підприємства.

Єдиним засновником товариства є держава в особі уповноваженого суб`єкта управління. Акціонером (учасником) товариства є уповноважений суб`єкт управління та/або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, до статутного капіталу якого у встановленому порядку передані акції (частка у статутному капіталі) товариства.

Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків підприємства з дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі в частині участі у виконанні державних контрактів з оборонних закупівель та державних цільових програм, програм підвищення обороноздатності і безпеки держави, інших договорів, що стосуються товарів, робіт чи послуг оборонного (військового) призначення та подвійного використання, зовнішньоекономічних контрактів, а також у частині статусу підприємства як суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів, його повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю (частин 1 статті 14 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності").

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 08.07.2022 здійснено державну реєстрацію створення юридичної особи в результаті перетворення Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", яка є правонаступником Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (а.с. 14-20, том 1).

23.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" звернулося до Фізичної особи - підприємця Рашкевича Кирила Юрійовича із претензією №19 з вимогою здійснити поставку продукції за договором №75-22 від 24.01.2022.

Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" посилається на невиконання Фізичною особою - підприємцем Рашкевичем Кирилом Юрійовичем зобов`язань за договором №75-22 від 24.01.2022 в частині поставки продукції та просить стягнути з відповідача на свою користь 52 113,76 грн. пені та 19 718,72 грн. штрафу, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 52 113,76 грн. пені та 19 718,72 грн. штрафу за не поставку товару за договором №75-22 від 24.01.2022.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору №75-22 від 24.01.2022, строк дії договору, порядок та строки поставки товару, наявність / відсутність прострочення у здійсненні поставки за договором, наявність / відсутність підстав для стягнення пені та штрафу за не поставку товару.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 3.2 договору продукція має бути поставлена протягом 40 календарних днів з моменту набуття чинності цим договором.

Таким чином, строк поставки товару за договором настав 07.03.2022 (40 календарний день випадає на 05.03.2022 субота вихідний день, томі відповідача до статті 254 Цивільного кодексу України, строк поставки є наступний робочий день 07.03.2022).

Фізична особа - підприємець Рашкевич Кирило Юрійович зобов`язань за договором №75-22 від 24.01.2022 в частині поставки продукції не виконав, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання сторонами умов договору сторони несуть відповідальність до чинного законодавства України.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до частини 7 статті 17 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" за порушення господарських зобов`язань, в яких стороною є товариство, застосовуються штрафні санкції, якщо інше не передбачено договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) - штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання - пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків зазначеної вартості.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань позивач до 07.07.2022 був Державним підприємством "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (відповідно до вимог Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності").

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на свою користь 52 113,76 грн. пені за період з 07.03.2022 по 07.09.2022 (за 185 днів) та 19 718,72 грн. штрафу (7% від вартості непоставленого товару).

Перевіривши розрахунок позивача господарський суд встановив, що позивачем неправильно визначено дату прострочення зобов`язання, а саме згідно пунктом 3.2 договору продукція має бути поставлена протягом 40 календарних днів з моменту набуття чинності цим договором, тобто, строк поставки товару за договором настав 07.03.2022 (40 календарний день випадає на 05.03.2022 субота вихідний день, томі відповідача до статті 254 Цивільного кодексу України, строк поставки є наступний робочий день 07.03.2022), відповідно прострочення з 08.03.2022.

З урахуванням встановленого строку прострочення зобов`язання в межах заявленого позивачем періоду нарахування пені (по 07.09.2022) є правомірними позовні вимоги про стягнення пені за період з 08.03.2022 (перший день прострочення) по 07.09.2022 (період по який позивач просить стягнути пеню) в розмірі 51 832,06 грн.

Заперечуючи проти наявності підстав для застосування штрафних санкцій за порушення строків поставки продукції, відповідач посилався на наявність форс-мажорних обставин.

За приписами пункту 8.1 договору сторони звільняться від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим у зв`язку з форс-мажорними обставинами.

За приписами пункту 8.2 договору підтвердженням настання форс-мажорних обставин є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою або уповноваженими нею Регіональними торгово-промисловими палатами.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

З наведеного вбачається, що учасник господарського зобов`язання може бути звільнений від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Відповідач зазначає, що поставка повинна бути здійснена в місто Конотоп у відділення Нової пошти, однак у період з 24-25.02.2022 до 02.-03.2022 значна частина громад Конотопського району перебувала у тимчасовій окупації (згідно Переліку, затвердженого постановою Кабінету міністрів України 06.12.2022 №1364), відділення Нової пошти №1 у місті Конотоп відновило роботу лише в середині квітня.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідно до пункту 3.1 договору поставка продукції здійснюється однією партією на умовах поставки DDP м. Конотоп, склад перевізника "Нова пошта" №1 відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" в редакції 2020 року.

Таким чином, поставка товару має здійснюватись на умовах поставки DDP м. Конотоп, склад перевізника "Нова пошта" №1.

Між тим, ні згідно з наказом Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, ні згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" місто Конотоп не вносилось до переліку таких територій.

Посилання відповідача на те, що "Нова пошта" №1 в м. Конотоп не працювала не підтверджується належним чином (скрін з переписки по телеграм не є належним доказом), роздруківка із сайту Нової пошти також не підтверджує такі доводи відповідача.

Належних та допустимих доказів неможливості здійснити поставку продукції у встановлений договором строк відповідач не надав.

Крім того, пунктом 3.2 договору сторони передбачили, що постачальник має право здійснити поставку в інші строки винятково на підставі попередньої згоди покупця в письмовій формі, однак доказів звернення до покупця з проханням здійснити поставку в інші строки відповідач до суду не надав.

Також господарським судом відхиляють доводи відповідача щодо перебування певного часу позивача у простої як такі, що не спростовують неналежне виконання відповідачем зобов`язань за довго ром в частині поставки продукції.

Щодо доводів відповідача про те, що у відповідь на претензію позивача про здійснення поставки за договором відповідач листом від 23.02.2023 за вих. №23/02 запропонував розглянути пропозицію про розірвання договору, суд зазначає, що доказів розірвання договору в у встановленому законом порядку відповідач не надав, крім того, штрафні санкції нараховані за період прострочення у 2022 році, а пропозиція про розірвання договору відповідачем направлена у 2023 році.

Таким чином, є правомірними позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 51 832,06 грн пені та 19 718,72 грн. штрафу.

Суд звертає увагу на неможливість зменшення нарахованих та заявлених до стягнення штрафних санкцій за огляду на те, що позивачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (перетворене відповідно до вимог Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"), а невиконання чи порушення строків виконання умов державного контракту (позивач зазначає, що замовлена продукція використовується для ремонту авіаційної техніки, що впливає на обороноздатність держави) впливає на ефективність обороноздатності держави в цілому та на репутацію Міністерства оборони України (подібні висновки міститься у постановах Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.06.2022 у справі №910/8425/19, від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21, від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги у розмірі 71 550,78 грн. (51 832,06 грн пеня + 19 718,72 грн. штраф).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимога.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" до Фізичної особи - підприємця Рашкевича Кирила Юрійовича про стягнення 71 832,48 грн задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Рашкевича Кирила Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (41600, Сумська область, м. Кнотоп, вул. Рябошапка, 25, ідентифікаційний код 12602750) 51 832,06 грн. пені, 19 718,72 грн. штрафу, 2 673,47 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.06.2023

Суддя Ю.А. Бажанова