Ухвала суду № 111547900, 15.06.2023, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/639/1349/23 Справа № 639/3009/23

У Х В А Л А

15 червня 2023 року м. Харків

Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Марченко В.В., розглянувши питання можливості відкриття провадження у цивільній справі № 639/3009/23

позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 )

третя особа: Третя Харківська міська державна нотаріальна контора (адреса місцезнаходження: пр-т. Героїв Харкова, 85, м. Харків)

про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Третя Харківська міська державна нотаріальна контора в якому просить визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було складено в період з 01.01.2020 року по 23.07.2022 року, за яким вона заповіла все своє майно ОСОБА_2 .

Вирішуючи питання про можливість прийняття справи до розгляду та відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, її предметом є визнання заповіту складеного з 01.01.2020 року по 23.07.2022 року ОСОБА_3 недійсним. Відповідно до зазначеного заповіту ОСОБА_3 заповідала усе належне їй майно ОСОБА_2 .

В свою чергу, з матеріалів позовної заяви вбачається, що заповітодавцю на праві власності належала квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що заповітодавцю належало ще якесь майно матеріали справи не містять.

Положеннями параграфу 3 глави 2 ЦПК України встановлено вимоги щодо територіальної юрисдикції (підсудності) цивільних справ.

Згідно роз`ясненнями, які містяться в п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01 березня 2013 року виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна ( частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно: про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки з цього майна ( статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна ( статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виключна підсудність це особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Оскільки предметом розгляду даної цивільної справи є визнання заповіту недійсним, який стосується, зокрема, нерухомого майна, а саме квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України вказана цивільна справа має розглядатися за правилами виключної підсудності місцевим судом, юрисдикція якого поширюється на територію, на якій розташоване вказане нерухоме майно.

Відповідно до адміністративно-територіального розподілу м. Харкова, будинок 4/20 по вул. Руставелі знаходиться на території Основ`янського району м. Харкова, що відноситься до юрисдикції Червонозаводського районного суду м. Харкова.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини передбачає, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Практика Європейського суду щодо України стосовно гарантій, закріплених статтею 6 § 1, знайшла своє відображення у справах, які стосуються права доступу до суду та справедливого судового розгляду.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Отже, враховуючи передбачені ст. 30 ЦПК України правила виключної підсудності, оскільки спір виник з приводу нерухомого майна, а саме квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , не на території, що належить до територіальної (юрисдикції) підсудності Жовтневого районного суду м. Харкова, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Третя Харківськаміська державнанотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, не підсудна Жовтневому районному суду м. Харкова і підлягає передачі на розгляд до Червонозаводського районного суду м. Харкова, оскільки належить до територіальної юрисдикції (підсудності) даного суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 30, 31, 32, 378 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Третя Харківськаміська державнанотаріальна контора про визнаннязаповіту недійсним передати на розгляд до Червонозаводського районного суду м. Харкова.

Копію ухвали направити ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя В. В. Марченко