Рішення № 111541327, 13.06.2023, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/93/23

Єдиний унікальний № 742/2349/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого - судді Циганка М. О., за участю секретаря судового засідання Харченко Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник позивачів адвокат Жайворонко Ігор Вікторович до Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

установив:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися досуду зпозовною заявоюдо Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Свої позовнівимоги мотивуютьтим,що післясмерті їхбаби ОСОБА_3 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкриласяспадщина,в томучислі йна земельнучастку(пай),що перебуваєв колективнійвласності КСП«Ряшки» с.РяшкиПрилуцького районуЧернігівської областірозміром 4,54в умовнихкадастрових гектарахбез визначеннямеж цієїчастки внатурі(намісцевості)на підставісертифікату серіїЧН №0279666виданого зарішенням Прилуцькоїрайонної державноїадміністрації від15серпня 1996року №334.Будучи єдинимиспадкоємцями зазаконом післясмерті баби, позивачізвернулися донотаріуса із заявоюпро прийняттяспадщини після смерті спадкодавця, проте нотаріусом було відмовлено у прийнятті заяви, у зв`язку із пропуском встановленого законом строку у шість місяців для прийняття спадщини, що позбавляє позивачів можливості реалізувати свої спадкові права, тому позивачі і звернулися до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом на спірну земельну частку(пай) після смерті баби ОСОБА_3 ..

Позивачі в судове засідання в котрий раз не з`явилися та не повідомили суд про поважність причини своєї неявки, проте їх представником адвокатом Жайворонко І.В. подавалися неодноразові заяви про відкладення розгляду справи, крім того і про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте згідно письмової заяви просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріалисправи,всебічно іповно з`ясувавшивсі фактичніобставини,на якихґрунтується позов,об`єктивнооцінивши докази,які маютьюридичне значеннядля розглядусправи івирішення спорупо суті,вважає позовтаким,що непідлягає задоволеннюз наступнихпідстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 в с.Ряшки, Прилуцького району, Чернігівської області, що підтверджується копією актового запису про смерть №26 від 25 грудня 2004 року (а.с.15).

Відповідно до листа міськрайонного управління у Прилуцькому районі та м.Прилуках Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області , у відповідності до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку(пай) гр. ОСОБА_3 належить право на земельну частку (пай) в колективній власності КСП «Ряшки» с.Ряшки, Прилуцького району, Чернігівської області розміром 4,54 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на підставі сертифікату серії ЧН №0279666 виданого за рішенням Прилуцької районної державної адміністрації від 15 серпня 1996 року№334, сертифікат зареєстровано 22 травня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №231(а.с.17)

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною бабою позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження позивачів та про їх укладення шлюбу (а.с.7,8,11,12) а також рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.12.2021 року, яким було встановлено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.19-20), і який є батьком позивачів.

Згідно з листа Прилуцької районної державної нотаріальної контори Північно Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Суми) №29/01-16 від 14.01.2021, на адресу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 останніх повідомлено про неможливість видати їм свідоцтва про право на спадщину за законом по праву представлення, після смерті їх баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з пропуском встановленого законом строку у шість місяців для прийняття спадщини (а.с.18).

Правове врегулювання спадкування визначено нормамиЦивільного кодексу України. Згідностатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно достатті 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідностатті 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами першою і другою статті1220, частиною першою статті1221 ЦК Українивизначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ч.1ст.1222 ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно достатті 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом всієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч.1ст.1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК Українивизначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.. 1266 ЦК України, Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

У відповідності до ч.ч.1 і 3ст.1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першоюстатті 1269 ЦК Українивстановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктахуповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1ст.1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємці по закону, які на час відкриття спадщини постійно не проживали разом зі спадкодавцем, згідно вимог ч.1 ст.1269і ч.1 ст.1270 ЦК Українимали право в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини, тобто в строк до 25 червня 2005 року, звернутись до нотаріуса чи до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування з заявою про прийняття спадщини. Однак вони цього в передбачений законом строк не зробили, звернулись до нотаріуса з такою заявою тільки в 2021 році, тому у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини нотаріусом Прилуцької районної державної нотаріальної контори було правомірно відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Крім того, згідно інформації другої Прилуцької державної нотаріальної контори Чернігівської області від 04.10.2022 №400/01-16 та інформаційної довідки зі спадкового реєстру №70230744 вбачається, що згідно відомостей зі Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 спадкова справа не заведена, є інформація про заповіт від імені ОСОБА_3 , посвідчений Ряшківською сільською радою Прилуцького району Чернігівської області 10.09.1997 року за реєстровим №111(а.с.25-27).

Згідно наданого Ряшківським старостинським округом №17 Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області копії заповіту від імені ОСОБА_3 , посвідчений Ряшківською сільською радою Прилуцького району Чернігівської області 10.09.1997 року за реєстровим №111 вбачається, що ОСОБА_3 заповіла належний їй житловий будинок в АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 (а.с.39).

Частинами 1 та 6ст. 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК Українивстановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1,2ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно дост.78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, у частині 1ст.256 ЦК Українинаведено визначення позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК Українивстановлено загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1ст.261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» або «могла довідатися» у ч.1ст.261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивачі не знали про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернулися за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленогостаттею 60 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В свою чергу, позивачі не навели суду жодних обставин, які б підтверджували поважність причин пропуску ними позовної давності та перешкоджали їм звернутись за захистом до суду, а також обставин, які б підтверджували, що позивачі не могли дізнатися про порушення свого права раніше 2021 року. Будучи обізнаними про смерть їх рідної баби в 2004 році, вони не цікавилися її спадковим майном, а дізналися про нього випадково, після повідомлення ТОВ «Дружба Нова», у користуванні якого перебуває спірна ділянка і яка фактично обробляється даним товариством, що свідчить про свідоме невиконання ними свого обов`язку щодо реалізації спадкових прав.

Так, 16.11.2016 року у цивільній справі №6-2469цс16 Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: «Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давністьце законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Таким чином, з огляду на все викладене вище, оцінюючи в сукупності добуті в судовому засіданні докази у поєднанні зі сталою на даний час судовою практикою, враховуючи наявність заповіту від імені ОСОБА_3 , посвідчений Ряшківською сільською радою Прилуцького району Чернігівської області 10.09.1997 року за реєстровим №111,з метою забезпечення юридичної визначеності та захисту потенційних відповідачів від прострочених позовів, суд приходить до висновку, що позивачами не доведено належними, достовірними і допустимими доказами про їх право на спадкування на спірну земельну частку(пай) після смерті їх баби ОСОБА_3 , а тому позивачам слід відмовити у задоволенні позову, як такому, що поданий зі значним порушенням строку позовної давності.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник позивачів адвокат Жайворонко Ігор Вікторович до Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Максим ЦИГАНКО