Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 583/1991/23
2/583/519/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2023 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Соколової Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Добровольської А.А.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Гончар С.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду № 6 справу № 583/1991/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Охтирської міської ради про позбавлення батьківських прав,
встановив:
Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що її донька - ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 , перебувала в шлюбі з ОСОБА_4 , який після реєстрації шлюбу з нею 05.02.2005 року змінював своє прізвище на « ОСОБА_7 », ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_8 .
Позивачка є рідною бабусею неповнолітньої дитини. ОСОБА_8 з самого народження проживає разом нею, у належному їй на праві приватної власності житловому будинку по АДРЕСА_1 .
Так як сімейне життя у доньки з відповідачем не складалося, їх шлюб 06.07.2010 року було розірвано, після розірвання шлюбу відповідачу було присвоєно прізвище « ОСОБА_9 ».
Після розірвання шлюбу, відповідач з ОСОБА_10 та своїм сином ОСОБА_8 не проживав, однак ще деякий час спілкувався з сином, зустрічався з ним, купував незначні подарунки. В подальшому ОСОБА_4 розпочав їздити на заробітки, вдруге одружився і його спілкування з сином припинилося взагалі. Починаючи орієнтовно з 2012 року, відповідач взагалі перестав спілкуватися з сином ОСОБА_11 та його матір`ю, не цікавився життям сина. З того часу ОСОБА_4 не приймав та не приймає ніякої участі у його вихованні, не піклується про нього, не надає матеріальної допомоги на його утримання.
Відповідач не вживає жодних заходів, щоб налагодити стосунки із неповнолітнім сином, який батька не пам`ятає взагалі. Іграшки, одяг та взуття відповідач синові ніколи не купував, не вітав із днем народження та іншими святами, ухилявся та продовжує ухилятися від виконання батьківських обов`язків, не забезпечував та не забезпечує здобуття сином середньої освіти, не проявляв зацікавленості до нього.
Відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, безвідповідально ставиться до питання виховання своєї дитини та її матеріального забезпечення, жодним чином не приймає ніякої участі у житті дитини.
21.10.2022 року донька позивачки, мати ОСОБА_8 , ОСОБА_10 зареєструвала шлюб з ОСОБА_12 та змінила прізвище на « ОСОБА_13 ».
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , померла.
Після її смерті відношення відповідача, як батька до сина, не змінилося.
Дитина проживає і надалі позивачкою, яка як бабуся, виходячи із своїх можливостей, займається його вихованням, утримує, слідкує за його поведінкою у школі та вдома. ОСОБА_8 доглянутий, нагодований, завжди охайний, гарно вчиться у школі.
Відповідач байдуже та безвідповідально відноситься до свого сина, більше 10 років не спілкується з ним , в результаті чого взагалі втратив будь-який зв`язок з дитиною.
Тому позивачка просить позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно його сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
12.05.2023 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
30.05.2023 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позові. Представник позивача також зазначила, що у зв`язку з розбіжностями у написанні імені відповідача, просить позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , як зазначено у свідоцтві про народження дитини.
Відповідач, будучи належним чином сповіщений про час та місце судового розгляду через оголошення на сайті «Судова влада», в судове засідання не прибув, правом на подачу відзиву не скористався.
Представник Служби у справах дітей Охтирської міської ради в суді не заперечувала проти задоволення позову, зазначивши, що відповідач тривалий час не бере участі в житті дитини, тому маються всі підстави для позбавлення його батьківських прав.
Допитана в судовому засіданні як свідок позивач ОСОБА_1 зазначила, що її дочка ОСОБА_14 перебувала в шлюбі з ОСОБА_4 , який після реєстрації шлюбу з нею 05.02.2005 року змінював своє прізвище на « ОСОБА_7 », ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_8 . Так як сімейне життя у доньки з відповідачем не складалося, їх шлюб 06.07.2010 року було розірвано. Після розірвання шлюбу, відповідач з ОСОБА_10 та своїм сином ОСОБА_8 не проживав, однак ще деякий час спілкувався з сином, зустрічався з ним, купував незначні подарунки. В подальшому ОСОБА_4 почав їздити на заробітки, вдруге одружився і його спілкування з сином припинилося взагалі. Починаючи орієнтовно з 2012 року, відповідач взагалі перестав спілкуватися з сином ОСОБА_11 та його матір`ю, не цікавився життям сина. З того часу ОСОБА_4 не брав та не бере ніякої участі у його вихованні, не піклується про нього, не надає матеріальної допомоги на його утримання. При цьому позивачка ніякі перешкоди відповідачу у спілкуванні з сином не чинила.
Допитаний в судовому засіданні за участі психолога неповнолітній ОСОБА_8 вважає, що його батька треба позбавити батьківських прав, оскільки він навіть не підтримує з ним спілкування. Не допомагає. Останній раз він бачив свого батька років 10 тому та не пам`ятає я він виглядає. По телефону майже не спілкуються, оскільки батько йому не дзвонить. Ініціатором спілкування був ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що вона була подругою покійної ОСОБА_16 та є хрещеною матір`ю ОСОБА_8 . Після розлучення, батько ніякої участі у вихованні та утриманні сина не брав. Вихованням займається бабуся ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що вона є родичкою позивача. Батько ніякої участі у вихованні не брав. Хлопчик жив з матір`ю, бабусею і дідусем. Ніякої допомоги від батька не було і немає по теперішній час.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що вона є сестрою позивача. Після розлучення, батько ніякої участі у вихованні сина не брав. Ніяким чином не допомагав, не дзвонив, не цікавився життям.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що вона є родичкою позивача. ОСОБА_5 двоюрідна сестра свідка у шлюбі з ОСОБА_20 народила сина ОСОБА_11 . Після розлучення батько ніякої участі у вихованні не брав. Свідок його з того часу жодного разу не бачила.
Приймаючи до уваги згоду позивача, суд проводить заочний розгляд справи на підставі доказів, наявних у справі, відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України.
Суд заслухавши позивачку і її представника, третю особу, свідків, дослідивши докази у справі, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 51, 52, 55 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою, діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтею 150 СК України встановлено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, до яких, серед інших, належить і обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
В преамбулі до Конвенції про права дитини, зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні.
Згідно з ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована 27.02.1991 року), держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою Україною 27.02.1991, що набрала чинності для України 27.09.1991, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Частинами 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями ст. 141 СК України визначено, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
Відповідно до положень ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності; батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини, але всупереч зазначеним вимогам закону відповідач свої зобов`язання щодо виховання та розвитку дитини не здійснює.
Статтею 164 СК України визначені підстави позбавлення батьківських прав.
Так, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
У ч. 2 п. 16 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Встановлено, що позивачка є рідною матір`ю ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 ( а.с. 8).
Згідно зі свідоцтвом про шлюб, 05.02.2005 ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_10 , після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_7 та ОСОБА_7 , актовий запис №23, свідоцтво серія НОМЕР_2 ( а.с. 9).
Відповідно до свідоцтва про народження дитини від 14.03.2006, ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис №74, свідоцтво серія НОМЕР_3 ( а.с. 6).
Як вбачається зі свідоцтва про розірвання шлюбу від 18.07.2013, шлюб між ОСОБА_21 та ОСОБА_10 розірваний 06.07.2010, актовий запис № 78, свідоцтво серія НОМЕР_4 ( а.с. 10).
Згідно зі свідоцтвом про шлюб від 21.10.2022 ОСОБА_10 уклала шлюб з ОСОБА_12 , прізвище після реєстрації шлюбу змінила на ОСОБА_13 , свідоцтво серія НОМЕР_5 ( а.с. 11).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 20.04.2023, серія НОМЕР_6 ( а.с. 12).
Відповідно до довідки про склад сім`ї ОСОБА_1 (а.с. 13), до складу сім`ї позивача входять чоловік ОСОБА_22 та онук ОСОБА_8 .
Відповідно до частин 4 та 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Так, з висновку органу опіки і піклування (виконавчий комітет) Охтирської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню до неповнолітнього сина ОСОБА_8 , вбачається, що батько дитини ОСОБА_4 понад 10 роки не спілкується із дитиною, матеріально не забезпечує, навчанням, здоров`ям не цікавиться. Орган опіки та піклування вважає, що батько дитини самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до сина ОСОБА_11 , без поважних причин залишив його без батьківської турботи, що свідчить про наявність підстав для позбавлення його батьківських прав. Виходячи із вищевикладеного орган опіки та піклування Охтирської міської ради вважає, що позовні вимоги можуть підлягати задоволенню.
Таким чином, суд вважає, що зібраними по справі доказами підтверджено, що відповідач не цікавиться дитиною, матеріально не допомагає, дитину не відвідує, не спілкується з нею, не піклується про фізичний і духовний розвиток протягом тривалого часу, таким чином ухиляється від своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини, а тому, приходить до висновку про наявність підстав для позбавлення його батьківських прав, так як це відповідатиме найкращим інтересам дитини.
В судовому засіданні також встановлено, що батьком ОСОБА_8 у свідоцтві про народження зазначений ОСОБА_21 (після зміни прізвища ОСОБА_9 ), тоді як в інших документах, ім`я та по - батькові відповідача зазначено як ОСОБА_23 . За таких обставин вважаю, що саме ОСОБА_4 слід позбавити батьківських прав, оскільки саме так зазначено відомості про батька в свідоцтві про народження дитини.
З огляду на задоволення позову, судові витрати підлягають відшкодуванню відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2.
Третя особа: Служба у справах дітей Охтирської міської ради, Україна, Сумська область, м. Охтирка, вул. Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 04058002.
Суддя Охтирського міськрайсуду
Сумської області Наталія СОКОЛОВА
Судове рішення № 111541069, Охтирський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 14.06.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 583/1991/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: