Ухвала суду № 111538827, 14.06.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14.06.2023 Справа №607/10454/23

Провадження № 2-а/607/238/2023

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В. під час вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення

УСТАНОВИЛА:

07.06.2023 ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сабатюк Н.П., звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданих до неї документів, доходжу такого висновку.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також документів, що до неї додаються, визначені ст. 160, 161 КАС України.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, ч. 2 ст. 286 КАС України передбачає, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Така правова позиція щодо поважності причин пропуску строку неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 320/3307/21, від 19.10.2021 у справі № 380/2968/20, від 21.12.2020 у справі № 580/1020/19.

Так, при зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на оскарження постанови.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 296962 від 17.05.2023 ОСОБА_1 отримав 17.05.2023. Відтак десятиденний строк звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження цієї постанови закінчився 29.05.2022 (з урахуванням, що 27.05.2023 та 28.05.2023 є вихідними днями).

Разом з тим дана позовна заяви подана до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 07.06.2023, тобто з пропуском визначеного ч. 2 ст. 286 КАС України строку.

В обґрунтування поважності причин пропуску цього строку позивач зазначив, що 24.05.2023 звернувся до Тернопільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, де відповідно до доручення № Т-411 надання безоплатної вторинної правової допомоги позивачеві доручено адвокату Сабатюк Н.П.

Відповідно до наказу № 4125/3 від 21.12.2017 «Про затвердження Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі» не пізніше семи робочих днів після отримання доручення адвокат проводить перше конфіденційне побачення з клієнтом, з`ясовує обставини справи, отримує від нього інформацію, що має правове значення, ознайомлюється з наявними у клієнта документами та з`ясовує бажаний для клієнта результат.

Так, зустріч позивача з адвокатом відбулась 30.05.2023, що підтверджується копією акту приймання-передачі документів. Після отримання консультації адвоката позивачу стало відомо про порушення його прав та можливість оскарження спірної постанови у судовому порядку.

Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд звертає увагу, що до Тернопільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги позивач звернувся за минуванням семи днів після отримання копії постанови про накладення адміністративного стягнення. Про обставини, які перешкоджали позивачеві скористатись таким правом раніше, у позовній заяві не зазначено та докази на підтвердження цих обставин до позовної заяви не додані.

Так само суд відхиляє доводи позивача про те, що лише після отримання консультації адвоката позивачу стало відомо про порушення його прав та можливість оскарження спірної постанови у судовому порядку, оскільки сам факт звернення ОСОБА_1 до Тернопільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги свідчить про те, що позивач усвідомлював те, що його право було порушено, а відтак виявив бажання здійснити захист своїх порушених прав шляхом отримання правової допомоги з подальшим зверненням до суду.

Крім цього, як вбачається зі змісту доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги, останнє датоване 24.05.2023 та видане для здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 у справі про оскарження постанови про адміністративні правопорушення. Відтак зважаючи на зміст порушеного права ОСОБА_1 та обізнаність представника позивача з положеннями ч. 2 ст. 286 КАС України щодо строку оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, адвокат мала вжити усіх заходів для дотримання визначених законом строків з метою захисту прав клієнта. Однак суду не надані докази того, що перша зустріч позивача та його представника, що мала місце лише 30.05.2023, була зумовлена об`єктивними та непереборними обставинами, що не залежали від волі останніх.

За таких підстав вважаю, що поважність причин пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 296962 від 17.05.2023 не доведена належними та достатніми доказами, а тому приходжу до висновку, що такі підстави є неповажними, а відтак строк звернення до суду з даним позовом за вказаних позивачем підстав поновленню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких підстав доходжу висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наданням позивачеві строку десять днів з дня вручення копії даної ухвали, протягом якого позивач має право вказати інші підстави для поновлення строку звернення з цим позовом до суду із наданням доказів на підтвердження таких підстав.

Крім цього, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2 п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014, суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі. Копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, фотокопії тощо цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Проте до позовної заяви додано копію квитанції № 18 від 07.06.2023 про сплату судового збору у сумі 536,80 грн, що не є належним доказом сплати судового збору у визначеному законом порядку. Відтак позивачеві слід виправити недоліки поданої позовної заяви у тому числі і шляхом подання оригіналу зазначеної вище квитанції про сплату судового збору.

Керуючись ст. 121-123, 160, 161, 169 ч. 1, 2, 171, 242, 248, 256, 286 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, надавши позивачеві строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Роз`яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

СуддяІ. В. Марциновська