Ухвала суду № 111527611, 14.06.2023, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/629/23

Номер провадження № 4-с/708/2/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Акулова Є.М.,

секретаря судових засідань Омельченко Ю.М.,

за участю:

представника скаржника адвоката Шарой Л.О.,

державного виконавця Журавльовой М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в дистанційному провадженні, в залі судових засідань в м.Чигирині скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Чигиринського відділу державної виконавчоїслужби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Представник скаржника звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця. В обґрунтування поданої скарги зазначила, що згідно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 08.05.2012р. за № 12473212

реєстратором: Черкаська філія державного підприємства «Інформаційний центр»

Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна. Підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 32488173, 08.05.2012, Відділ ДВС Чигиринського РУЮ, державний виконавець Бунь Тетяна Михайлівна; реєстраційний номер обтяження: 12473212.

При зверненні до Чигиринського відділу ДВС у Черкаському районі встановлено, що

арешт на все належне скаржнику майно був накладений під час здійснення виконавчого провадження № 32488173 з примусового виконання виконавчого листа № 2-46, виданого Чигиринським районним судом 29.09.2012 про стягнення ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судового збору в сумі 443,43 грн.

20.05.2013р. зазначене виконавче провадження завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст 47

Закону «Про виконавче провадження», тобто у зв`язку із поверненням виконавчого документа стягувачу.

25.05.2023 представниця скаржника звернулася до Чигиринського ВДВС у Черкаському районі із заявою про скасування накладеного арешту та наданняпостанов про відкриття виконавчого провадження, про накладення арешту та прозавершення виконавчого провадження.

Листом № 8192/26.22 від 31.05.2023 (отримала 01.06.2023р.) Чигиринський ВДВС у

Черкаському районі повідомив, що матеріали виконавчого провадження простягнення із ОСОБА_1 заборгованості, що перебували на виконанні у відділі знищені, станом на 31.05.2023р. виконавчі документи про стягнення боргів на примусовому виконанні у відділі не перебувають, відсутні правові підстави для зняття арешту.

Вважає, що Чигиринський відділ ДВС не навів аргументів щодо неможливості скасування арешту, обмежившись загальним висловом «відсутні правові підстави». Тому відмова у знятті арешту із належного скаржнику на праві власності майна є незаконною та просить зобов`язати зняти арешт, виходячи із вимог Закону України «Про виконавче провадження», який діяв на час закриття виконавчого провадження, зокрема ст. 50 якого зобов`язувала державного виконавця при поверненні виконавчого документа стягувачеві зняти такий арешт.

У судовому засідання представник скаржника, адвокат Шарая Л.О доводи скарги підтримала та просила суд її задовольнити з мотивів, викладених в скарзі, оскільки на час виникнення правовідносин щодо накладення державним виконавцем арешту на майно боржника в рамках виконавчого провадження тодішній Закон України "Про виконавче пролвадження" покладав зобов"язання щодо зняття арешту при поверненні виконавчого документа стчягувачеві саме на державного виконавця.

Державний виконавець в особі керівника Чигиринського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) надав суду та підтримав заперечення щодо доводів скарги, вважаючи їх необгрунтованими з огляду та відсутність такого права щодо зняття арешту у виконавця згідно теперішньої редакції Закон України "Про виконавче провадження". Просила відмовити в задоволенні скарги. Підтвердила, що виконавчій документ на користь банку дійсно був повернутий 20.05.2013 року стягувачеві на підставі п2ч1ст4 Закону. Дотепер повторного звернення стягувача з виконавчим листом не було. Виконавчих проваджень щодо скаржника на виконанні не перебуває.

Заслухавши учасників, дослідивши наявні у матеріалах скарги докази та копії матеріалів виконавчого провадження, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, згідно листа Чигиринського відділу ДВС у Черкаському районі від 31.05.2023р., що корелює із поясненнями державного виконавця в судовому засіданні, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-46, виданого Чигиринським районним судом завершено 20.05.2013р. на підставі п. 2 ч. 1 ст 47 Закону «Про виконавче провадження», - у боржника відсутнє майно, на яке можебути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. За правилами ч. 5 вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити

виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього

Закону.

Стягувач не скористався своїм правом на повторне пред`явлення виконавчого

листа для його примусового виконання.

Натепер матеріали виконавчого провадження знищені.

Будь-яке інше виконавче провадження відносно скаржника не здійснюється, у Єдиному реєстрі боржників інформація про скаржника відсутня ( ас14-28).

Відповідно до даних Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 08.05.2012р. за № 12473212

реєстратором: Черкаська філія державного підприємства «Інформаційний центр»

Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна. Підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 32488173, 08.05.2012, Відділ ДВС Чигиринського РУЮ, державний виконавець Бунь Тетяна Михайлівна; реєстраційний номер обтяження: 12473212 (ас9-11).

Згідно з ч. 1 ст 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців закріплено пункту 9 частини 1 статті 2 Закону «Про виконавче провадження».

Згідно приписів частини 1, 2 ст 50 Закону «Про виконавче провадження» у редакції від 18.01.2013року, яка діяла на час повернення виконавчого листа стягувачу та завершення виконавчого провадження, у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Вирішуючи справу по суті, суд бере до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: справа № 2-356/12, провадження № 61-5972св19, яка зводиться до того, що відповідно до пункту 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі - "Інструкція №512/5") в редакції, чинній на момент прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо)., що корелює із приписами статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції на час повернення виконавчого документа стягувачеві.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.06.2018р. у справі № 210/1072/15ц висловив правову позицію, вказавши, що вимоги боржника про скасування арешту майна після закінчення виконавчого провадження є правовірними та законними. Наявність арешту на належне скаржнику майно протиправно обмежує його право на вільне розпорядження своїм майном.

Отже, приймаючи рішення про повернення виконавчого документа стягувачеві, закінчення виконавчого провадження та його знищення, державний виконавець не виконав належним чином своїх обов`язків, оскільки не вирішив питання про зняття накладеного ним арешту на майно боржника.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені приписи законодавства, заперечення державного виконавця не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що подана скарга є обґрунтованою, встановлені під час її розгляду порушення чинного законодавства, допущені державним виконавцем під час винесення постанови щодо повернення виконавчого документа стягувачеві та при цьому не зняття арешту з майна боржника, є істотними, які порушують права останнього, зокрема щодо вільного володіння своїм майном, а тому бездіяльність державного виконавця щодо зняття арешту є протиправною, відповідно скарга підлягає задоволенню.

Оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби, підлягають розподілу відповідно до вимог процесуального закону.

Відповідно до приписів ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Судових витрат стороною заявника не понесено, вимог щодо їх розподілу не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 447-452 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Чигиринського відділу державної виконавчоїслужби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) та зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Чигиринського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області щодо відмови у знятті арешту майна ОСОБА_1 .

Зобов`язати державного виконавця Чигиринського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області поновити порушене право заявника шляхом зняття арешту із майна, шо належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.05.2012 року у виконавчому провадженні 32488173, державний виконавець Бунь Тетяна Михайлівна, реєстраційний номер обтяження: 12473212.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Євген Акулов