Рішення № 111525676, 13.06.2023, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9365/22

Провадження № 2/369/1956/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2023 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

за участю секретаря Павлової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген» про стягнення боргу за простроченими грошовими зобов`язаннями та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген» про стягнення боргу за простроченими грошовими зобов`язаннями та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що у лютому 2020 року, ОСОБА_1 , маючи на меті придбати квартиру у передмісті м.Києва, звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2», працівники якого запропонували їй прийняти участь в якості приватного інвестора у будівництві багатоквартирного будинку, розташування якого планувалося за адресою: АДРЕСА_1 та укласти договори купівлі-продажу майнових прав на квартиру та купівлі- продажу деривативу (форвардний контракт). 12.02.2020 року були укладені наступні договори: договір між ОСОБА_1 та ТОВ «Петрівський квартал 2» купівлі-продажу майнових прав на квартиру за №86/БХ 17; договір між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген» купівлі-продажу деривативу (форвардний контракт) за№94483-А/2. 18.12.2020 року, Договір 2 був пред`явлений до виконання ТОВ «Петрівський квартал 2», про що складений відповідний Акт 86/БХ17 прийому-передачі (пред`явлення до виконання) форвардного контракту 94482-А/2. Обов`язки за Договором 1 та Договором 2, позивач виконувала належним чином, у визначені строки та у встановлених обсягах. Але з невідомих причин, ТОВ «Петрівський квартал 2» будівництво багатоквартирного будинку у якому позивачем були придбані майнові права на квартиру, придбаний та пред`явлений до виконання дериватив (форвардний контракт) - розпочато так і не було, за виключенням облаштування котловану під фундамент. 17.01.2022 року, за взаємною згодою сторін, Договір 1 та Договір 2 були розірвані та укладені Додаткові угоди з ТОВ «Петрівський квартал 2» та ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген», відповідно до п.2 Угоди 1 у ТОВ «Петрівський квартал 2» - грошових коштів в розмірі 200600,00 грн. та відповідно до п.2. Угоди 2 у ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» - грошових коштів в розмірі 208640,94 грн. Термін виконання грошових зобов`язань відповідно до п.3 Угоди 1 та п.3 Угоди 2 становить 180 календарних днів з моменту їх підписання. Момент підписання відбувся 17.01.2022 року, таким чином термін, 180 календарних днів, закінчився 15.07.2022 року. З невідомих позивачу причин, після закінчення встановленого терміну, упродовж всього часу та станом на день подання позовної заяви, ТОВ «Петрівський квартал 2» та ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» належні позивачу грошові кошти не повернули, прийняті грошові зобов`язання не виконали.

Враховуючи вище викладене, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» на її користь борг за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 200600,00 грн., моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген» на її користь борг за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 208640,94 грн., моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.

Ухвалою від 08.11.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 13.04.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи була повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомляли, відзиву на позов не надавали та не просили розглядати справу за їх відсутності.

Відповідно до положень ч. 1ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України(надалі -ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечувала, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 та відповідно до ч. 1ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2передбачено, що відповідно до статей55,124 Конституції Українитастатті 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно дост.11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст.202 ЦК України).

Відповідно до вимогст.626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ста. 628ЦК України).

Статтею 629 ЦК Українивстановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2ст. 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст.655,657 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Встановлено, що 12.02.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Петрівський квартал 2» був укладений договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру за №86/БХ 17 та договір між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген» купівлі-продажу деривативу (форвардний контракт) за№94483-А/2.

18.12.2020 року, Договір 2 був пред`явлений до виконання ТОВ «Петрівський квартал 2», про що складений відповідний Акт 86/БХ17 прийому-передачі (пред`явлення до виконання) форвардного контракту 94482-А/2.

17.01.2022 року, за взаємною згодою сторін, Договір 1 та Договір 2 були розірвані та укладені Додаткові угоди з ТОВ «Петрівський квартал 2» та ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген».

Відповідно до п.2 Угоди 1 у ТОВ «Петрівський квартал 2» - грошових коштів в розмірі 200600,00грн.

Відповідно до п.2. Угоди 2 у ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» - грошових коштів в розмірі 208640,94грн.

Термін виконання грошових зобов`язань відповідно до п.3 Угоди 1 та п.3 Угоди 2 становить 180 календарних днів з моменту їх підписання. Момент підписання відбувся 17.01.2022 року, таким чином термін, 180 календарних днів, закінчився 15.07.2022 року.

Відповідно до положень ст. ст.626,628,629,638-640 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає і суті договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Статтею 651 ЦК Українипередбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно дост.4 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Заст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Уст. 627 ЦК Українизазначено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ізст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно дост.525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст.526 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1ст.530 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Відповідачами позовна заява отримувалась, жодних заперечень, пояснень не надали, причин неможливості виконання умов договору щодо сплати коштів не повідомили. Тому позовні вимоги про стягнення заборгованості основного зобов`язання підлягають до задоволення.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, в установлених частиною другою цієї статті.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди суд враховує, що позивачем не було надано доказів на підтвердження заподіяння їй душевних страждань неправомірними діями відповідачів, не зазначено у чому саме вони полягали, не підтверджено їх обсяг та тривалість. По суті позивач обмежився наведеннями лише загальними фразами, без їх конкретизації, без зазначення в чому саме полягало порушення життєвого ритму, зазначення дій. Тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

За правиламист.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6ст.81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з ч.2ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2ст.43 ЦПК Україниобов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогамист. 13 Цивільного процесуального кодексу Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково.

Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5092,04 грн.

Керуючись ст.ст.12,81,141,200,206,263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Петрівський квартал2»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Компанія зуправління активами«Андере Ріхтінген»про стягненняборгу запростроченими грошовимизобов`язаннями тавідшкодування моральноїшкоди-задовольнити частково.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» на користь ОСОБА_1 борг за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 200600,00 грн.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» на користь ОСОБА_1 борг за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 208640,94 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути Товариства зобмеженою відповідальністю«Петрівський квартал2»на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2506,00 грн.

Стягнути Товариства зобмеженою відповідальністю«Петрівський квартал2»на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2586,04 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2»: Київська область, с.Петропавлівська Борщагівка, вул.Соборна, 2В, ЄДРПОУ 40616059.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН»: Київська область, Бучанський район, с.Петропавлівська Борщагівка, вул.Соборна, 2В, оф.31, код ЄДРПОУ 36003268.

СУДДЯ Л.М.КОВАЛЬЧУК