Ухвала суду № 111525598, 14.06.2023, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1564/23

Провадження № 2/367/3471/2023

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 Ірпінський міський суд Київської областів складі:

головуючогосудді Мерзлого Л.В.,

при секретарі судових засідань Валюх В.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради про зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Ірпінської міської ради про зобов`язання вчинити дії.

До суду від представника відповідача - Ірпінської міськоїрадиУкраїнської Т.О. надходив відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача, зокрема, зазначає про те, що дана позовна заява не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а віднесена до юрисдикції адміністративного суду, що є підставою для закриття провадження у даній справі.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача - Ірпінської міськоїрадиУкраїнська Т.О. заявлене клопотання підтримала.

В підготовчому судовому позивач проти задоволення клопотання заперечувала.

Суд, вивчивши позовну заяву та подане клопотання, прийшов до наступного висновку.

В позовній заяві позивач заявляє наступні вимоги: ???«Визнати бездіяльність Ірпінської міської ради м. Ірпеня, Київської області, яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 , потерпілій від Чорнобильської катастрофи (категорії 1) гарантованої державою житлової площі, протиправною. Зобов?язати Ірпінську міську раду м. Ірпеня, Київської області визнати рішення виконавчого комітету від 19.11.1991р. №331/3 щодо взяття гр. ОСОБА_1 на квартирний облік з внесенням до списку першочергового забезпечення житлом зі складом сім?ї - 3 особи - правомірним, з переглядом позачерговості черги. Зобов?язати Ірпінську міську раду м. Ірпеня, Київської області вчинити дії - надати ОСОБА_1 , гарантовану державою житлову площу відповідно до п. 10 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 124 Конституції Українипередбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв`язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов`язано з процесуальним законодавством.

Застаттею 125 Конституції Українисудоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Відповідно до приписів частини першоїстатті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням уКонституції Українипринципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із частиною першоюстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини першоїстатті 4 КАС Українивизначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду 14 травня 2019 року у справі №910/16744/17 (провадження № 12-255гс18) зроблено висновки, що: «до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого права та інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 553/4650/14-а (К/9901/1396/18) (провадження № 11-930апп18) зроблено висновок, що «державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання. Розрахунки й обґрунтування до показників видатків на соціальні потреби у проектах державного бюджету України та місцевих бюджетів здійснюються на підставі державних соціальних стандартів, визначених відповідно до закону.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 132/711/20, предметом спору якої є зобов`язання вчинити дії з розподілу та забезпечення житловим приміщенням, відшкодування моральної шкоди, зроблено висновок про те, що оскільки спір у цій справі стосується передбачених державою відповідних соціальних гарантій (пільг), а також, призначення та надання таких гарантій (пільг), правовідносини, що виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, а тому спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи суб`єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склались між ними, а також характер позовних вимог, суд дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки повинен вирішуватися шляхом подання позову у порядку адміністративного судочинства до відповідного адміністративного суду.

Розгляд справи судом, який має юрисдикцію для розгляду позовних вимог є гарантією того, що рішення у відповідній справі за цими вимогами ухвалить належний суд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України,суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 255 ЦПК України суд,-

у х в а л и в :

Закрити провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради про зобов`язання вчинити дії.

Повний текст ухвали складено 14.06.2023.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Суддя Л.В. Мерзлий