Ухвала суду № 111525251, 13.06.2023, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 285/6316/22

провадження № 2-п/0285/7/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої судді Михайловської А.В.

за участю секретаря судового засідання Валінкевич І.І.

сторони усправі :позивач -Товариство зобмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "РІАЛЬТО", представник позивача Руденко К.В., відповідач ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засідання заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 березня 2023 року у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

18.04.2023 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення суду від 20.03.2023 року, в якій просила скасувати таке рішення, призначити справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні. В обгрунтування заяви вказано, що відповідач не приймала участі в судових засіданнях, судові повістки та інші матеріали не отримувала, у зв`язку з чим не змогла подати суду під час розгляду справи свої заперечення проти позовних вимог та відповідні докази. Про наявність заочного рішення суду вона дізналася із сайту Судова влада та ЄДРСР. Також відповідач посилається на те, що наявні у справі розрахунки заборгованості не містять детального опису порядку нарахування відсотків, що свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по них включає період, який виходить за межі строку кредитування, оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти. Вказує на те, що дані обставини є істотними для правильного вирішення справи, тому заочне рішення підлягає скасуванню.

19.04.2023 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення прийнято судом до розгляду.

04.05.2023 року від представника позивача надійшло заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в якому просив відмовити у задоволенні такої заяви.

В судове засідання сторони чи їх представники не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 заявила письмове клопотання про розгляд заяви про перегляд заочного рішення за її відсутності, просила скасувати заочне рішення суду та призначити справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні.

Суд, розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, вивчивши матеріали справи та наявні докази, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що заочним рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області у справі №285/6316/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» заборгованість за Договором № 210322-22698-3 від 22.03.2021 року станом на 11.11.2022 року у розмірі 18300 ( вісімнадцять тисяч триста) грн 00 коп., судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 ( чотири тисячі ) грн 00 коп. В решті вимог - відмовлено.

Частиною 1 статті 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути скасоване судом, що його ухвалив, лише при сукупності таких умов: 1) якщо судом буде встановлено, що відповідач, тобто заявник, не з`явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, 2) не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і 3) докази, на які посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Третю умову слід розуміти таким чином, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення посилається на такі обставини та на такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку, ухвалив би принципово інше рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач про місце і час розгляду справи повідомлена належним чином, зокрема судова повістка-повідомлення з додатками надсилалася за її зареєстрованим місцем проживання, про що в матеріалах справи є відповідні письмові матеріали /а.с.52,56,61,62,101-103/. Ухвали суду та судові повідомлення про розгляд справи вручені не були і повернулись в адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» із записом на конверті «тимчасово відсутня».

Однак відповідач в судові засідання не з`явились, жодних заяв чи клопотань до суду не надавала, належної зацікавленості щодо участі в розгляді справи не виявила, про причини неявки суд не повідомила.

Так,у поданій до суду заяві про перегляд заочного рішення відсутнє зазначення обставин, що свідчать про поважність причин неявки в судові засідання.

У відповідність до ч. 4ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» зробив висновок про можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо такий строк поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем.

Сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції,яку суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав усі процесуальні документи та повістки за належною адресою та яка повернулася до судуу зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судове засідання, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами,а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції.

Крім того, з матеріалів справи вбачаєтьтся, що копію заочного рішення відповідач отримала особисто за зареєстрованим місцем свого проживання 01.04.2023 року, що спростовує її посилання щодо неотримання такого рішення.

Також встановлено, що доводи, на які посилається заявниця, зокрема щодо неправильності нарахування відсотків, не мають істотного значення для правильного вирішення цивільної справи, оскільки відсутні посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Таким чином, оскільки відповідач не надала переконливих доказів щодо поважності причин неявки в судове засідання та докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про переглядзаочного рішенняНовоград-Волинськогоміськрайонного судуЖитомирської областівід 20березня 2023року уцивільній справіза позовноюзаявою Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «РІАЛЬТО»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості за кредитнимдоговором- залишити без задоволення.

Роз`яснити заявниці, що відповідно до пункту 4статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Антоніна МИХАЙЛОВСЬКА