Ухвала суду № 111519543, 07.06.2023, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6850/21

(4-с/199/8/23)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В.,при секретарі Божко А.В., за участі заявника -боржника ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі скаргу ОСОБА_1 на дії начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) Шевченка Сергія, заінтересована особа-стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) Шевченка Сергія в частині відмови у скасуванні постанови про арешт коштів боржника від 10.11.2022 року.

В обґрунтуванні заявлених вимог посилається на те, що згідно з рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська, з нього було стягнуто суму боргу у розмірі 136155,95 грн. на користь позивача - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

У відповідності з виконавчим листом № 199/6850/21, виданого судом 13.05.2022р., з яким позивач звернувся до АНД ВДВС у м.Дніпро, постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу ДВС у м.Дніпро Швидкою Я.Г.,06.07.2022р. було відкрито виконавче провадження ВП № 69346912 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» боргу в сумі 136155,95 грн.

10.11.2022 року постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Швидкою Яною Геннадіївною було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно з постанови державного виконавця Швидкої Я.Г. від 14.12.2022р. було звернуто стягнення на всі доходи ОСОБА_1 , які він отримує у ТОВ «ШКОДА ТРАНСПОРТТЕЙНШН УКРАЇНА», де офіційно працевлаштований. Цією постановою було зобов`язано дане підприємство здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів на рахунок відділу ДВС, а також заборонено самостійно змінювати порядок стягнення суми боргу та розмір відрахувань.

ОСОБА_1 звернувся з письмовою скаргою на ім`я начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) Шевченка Сергія на дії державного виконавця по накладенню арешту на заробітну банківську картку, банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в приватному акціонерному товаристві «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», на який зараховується заробітна плата.

Відповіддю начальника виконавчої служби від 26.12.222 року № 36184 скаржника було повідомлено, що вимоги виконавчого документа, щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у розмірі 136155,95 грн. не виконано, тому законні підстави для зняття арешту з рахунку боржника відсутні.

Заявник вважає дану відмову не обґрунтованою, просив зобов`язати державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Швидку Яну Геннадіївну скасувати постанову від 10.11.2022 року про накладення арешту на грошовий рахунок.

У судовому засіданні боржник та його представник підтримали скаргу, надали пояснення, аналогічні викладеним, просили суд задовольнити скаргу. При цьому боржник підтвердив суду, що рішення суду не виконано навіть частково.

Представник державної виконавчої служби до судового засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник стягувача надав суду письмові заперечення на скаргу, в якій зазначив, що ОСОБА_1 до матеріалів справи не долучено доказів в підтвердження того, що на відкритий на його ім`я рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надходить виключно заробітна плата, та що вона являється єдиним джерелом його доходу. Стягувач ТОВ «ФК «ЄАПБ» вважає, що державний виконавець Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) діяв в межах своїх повноважень у відповідності до чинного законодавства, а постанова про арешт коштів - є законною та не підлягає скасуванню.

Вислухавши пояснення боржника та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

На виконанні у Амур-Нижньодніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № 69346912 з примусового виконання виконавчого листа № 199/6850/21 від 13.05.2022 року Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ТОН "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" у розмірі 136155,95 грн.

10.11.2022 року постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Швидкою Яною Геннадіївною було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно з постанови державного виконавця Швидкої Я.Г. від 14.12.2022р. було звернуто стягнення на всі доходи ОСОБА_1 , які він отримує у ТОВ «ШКОДА ТРАНСПОРТТЕЙНШН УКРАЇНА», де офіційно працевлаштований. Цією постановою було зобов`язано дане підприємство здійснювати відрахування із заробітної плати у розмірі 20% доходів на рахунок відділу ДВС.

У ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному ст. 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про теплопостачання», ст. 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п. 10 ч. 1 ст. 34 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Скаржником зазначає, що на рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надходить виключно його заробітна плата.

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків-резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 року, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 2 ЦПК України обов`язковість судового рішення є одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною та гарантує право кожного на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Це право було б ілюзорним, коли остаточне судове рішення, яке набрало законної сили, не виконувалось на шкоду одній із сторін.

Отже, судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державний або приватний виконавець здійснює його примусове виконання.

Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах.

При цьому, ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Велика Палата Верховного Суду № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) від 19.05.2020 року сформувала висновок про те, що, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи-підприємця, повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також за висновками Великої Палати Верховного Суду у згаданій постанові виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Верховний Суд у постанові № 712/9660/20 (провадження № 61-5453св21) від 07.07.2021 року у справі вважав, що аналогічний підхід повинен застосовуватися і під час виконання судових рішень при зверненні стягнення на кошти боржників-фізичних осіб, а саме: перевірка режиму використання рахунків, а також походження коштів (заробітна плата, пенсія, соціальні виплати тощо) здійснюється банківською чи фінансовою установою, та в разі знаходження на рахунку коштів, на які заборонено звернення стягнення, або коштів, щодо яких законом визначено обмеження щодо стягнення, накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (постанова Верховного Суду від 30.09.2021 року у справі № 2-812/11 (провадження № 61-7824св21)).

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду № 183/4809/19 (провадження № 61-1217 св22) від 28.12.2022 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 2 частини другої ст. 48 Закону № 1404-VIII Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Отже, при примусовому виконанні рішення суду, державний виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження н рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті і Закону № 1404-VIII.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 року № 198-р відповідно до статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та з метою забезпечення життєдіяльності населення в умовах воєнного стану дозволено фізичним особам здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100000 (сто тисяч) гривень.

Суд наголошує, що державний виконавець не накладав арешт на грошові кошти скаржника, що знаходяться на рахунку НОМЕР_2 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а наклав арешт на грошові кошти, які належать боржнику, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника,крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

За таких обставин, не є обґрунтованими доводи скаржника, що державним виконавцем порушені його права як боржника, оскільки у постанові про арешт коштів боржника є застереження про те, що арешт не накладається на кошти, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. Рішення суду боржником не виконане, державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», відмова начальника виконавчої служби щодо скасування постанови про накладення арешту на кошти боржника від 10.11.2022 року є обґрунтованою, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Частинами 1, 3 ст. 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судові витрати по справі стягненню не підлягають, оскільки не понесені заявником.

Керуючись ст.ст. 259,447-451 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У скарзі ОСОБА_1 на дії начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) Шевченка Сергія, заінтересована особа-стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали апеляційної скарги.

Суддя: Руденко В.В.