Рішення № 111519499, 06.06.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2023м. ХарківСправа № 922/401/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" про розподіл судових витрат по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро", м. Харків про зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

30.05.2023 Господарським судом Харківської області у справі №922/401/23 за позовом ТОВ "Агрома" до ТОВ "Агропромислова компанія "Новаагро" про зобов`язання вчинити певні дії ухвалено судове рішення, яким позовні вимоги задоволені.

01.06.2023 до суду від ТОВ "Агрома" надійшла заява в якій останнє просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №922/401/23 про стягнення з відповідача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 54000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно до ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Ухвалою суду від 02.06.2023 заяву ТОВ "Агрома" про винесення додаткового рішення прийнято до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін та розгляд заяви призначений на 06 червня 2023 року о 10:45.

05.06.2023 до суду від позивача надійшла заява, в якій він просить суд розглянути заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу за відсутності представника ТОВ "Агрома".

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе вказану заяву задовольнити, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов`язком, а обов`язковість явки в судове засідання представника позивача судом не визнавалась.

05.06.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення проти розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, в яких відповідач просить суд зменшити розмір судових витрат ТОВ "Агрома" на правову (професійну правничу) допомогу в межах справи №922/401/23 до 5 368,00 грн. В обґрунтування заперечень відповідач вказує на те, що сума витрат ТОВ Агрома на послуги адвоката є надмірною, не відповідає критерію розумності їхнього розміру, обсягу фактично наданих послуг та їх складності, а також є необґрунтованою, оскільки вказані послуги не потребують значної кількості часу. Зокрема, питання повернення майна зі зберігання безпосередньо врегульовано Цивільним кодексом України та Законом України Про зерно та ринок зерна в Україні, і не потребує вивчення і опрацювання спеціального законодавства чи великого обсягу норм, тому справа такої категорії не є складною за своєю суттю. Представник позивача стверджує, зазначаючи про це в акті наданих послуг, що при складанні позовної заяви ним була досліджена судова практика зі спірного питання. Проте, в самій заяві відсутнє посилання на жодну постанову Верховного Суду, чи навіть судів нижчих інстанцій на підтвердження заявлених позивачем вимог. Отже, при складанні позову судова практика досліджена не була, а сам позов та відповідь на відзив за своїм змістом складаються лише з перелічення обставин справи та посилання на загальні норми права. Представник позивача брав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, і не витрачав зайвий час на проїзд до суду, тому компенсації підлягає лише час, протягом якого фактично тривали судові засідання, що у сумі складає близько 1 години. Відповідно до умов п. 4.1. договору про надання правової допомоги, укладений між позивачем та його представником адвокатом Турутею З.О., вартість участі адвоката в судовому засіданні складає 4000,00 грн. незалежно від часу, витраченого адвокатом для участі в такому засіданні. Така ж вартість послуг встановлена і для 1 години інших наданих адвокатом послуг. На переконання відповідача, позивачем умисно було завищено суму наданих послуг, оскільки послуги щодо участі у 10-хвилинному судовому засіданні в режимі відеоконференції об`єктивно не можуть коштувати стільки ж, скільки одна година складання позовної заяви. Зважаючи на те, що розгляд справи по суті відбувся в одному судовому засіданні, то відшкодуванню позивачу підлягає час, фактично витрачений адвокатом на участь у засіданнях по справі. В межах даної справи заявлено немайнову вимогу щодо повернення зі зберігання 68 тон зерна. Як зазначено вище, справа не є складною, спір стосується прав та обов`язків сторін договору зберігання, які прямо визначені в законі. Тому заявлений розмір витрат на правову допомогу не є співмірним з предметом спору. Крім цього, результат вирішення даної справи не міг негативно вплинути на репутацію позивача чи викликати негативний публічний інтерес щодо позивача, оскільки питання повернення продукції за договором зберігання є приватноправовими відносинами, і стосуються лише позивача та відповідача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши доводи сторін та надані докази на підтвердження понесення позивачем судових витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката позивачем надано, зокрема, копію договору про надання правової допомоги №0901/23 від 09.01.2023, укладеного між ТОВ "Агрома" (клієнт) та адвокатом Турутя З.О. (адвокат), відповідно до п. 1.1 якого, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1 договору, адвокат на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: представляє у встановленому порядку інтереси клієнта та виконує всі необхідні дії щодо представництва та захисту прав клієнта з питань вилучення в Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новваагро" кукурудзи 3 кл. в кількості 68487 кг., яке було здано клієнтом на зберігання останньому на підставі договору складського зберігання зерна 35/07-ГЕ/21 від 15.07.2021.

У п. 4.1 договору сторони погодили, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) у розмірі 4000,00 грн. за 1 годину наданих послуг. Перелік наданих адвокатом послуг клієнту, а також час, витрачений на надання таких послуг, зазначається адвокатом в акті приймання-передачі наданих робіт, який підписується сторонами. Сторони погодили, що вартість участі адвоката в судовому засіданні в інтересах клієнта складає 4000,00 грн. незалежно від часу, витраченого адвокатом для участі в такому судовому засіданні.

Згідно п. 4.2 договору, оплата за даним договором здійснюється не пізніше 60 днів з моменту підписання клієнтом акту приймання-передачі наданих робіт, на підставі рахунку від адвоката.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором (п. 7.1 договору).

30.05.2023 між сторонами був підписаний акт приймання-передачі наданих робіт до договору про надання правової допомоги №0901/23 від 09.01.2023, згідно якого адвокат з 01.02.2023 по 30.05.2023 надав клієнтові послуги, відповідно до договору про надання правової допомоги №0901/23 від 09.01.2023, а клієнт прийняв надані послуги на загальну суму 54000,00 грн. Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу у цілому послуг клієнт до адвоката не має.

Дослідивши зазначені докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту надання адвокатом професійної правничої допомоги.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 908/2348/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Аналіз наведених норм статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 30 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 232-235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66, код ЄДРПОУ 40557237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 114, код ЄДРПОУ 24471767) - 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті заяви - відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрома" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 114, код ЄДРПОУ 24471767).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66, код ЄДРПОУ 40557237).

Повне рішення підписано 13 червня 2023 року.

Суддя О.В. Погорелова