Рішення № 111519125, 13.06.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2023 Справа № 914/1011/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Клим О. Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Управління Служби безпеки України у Львівській області, м. Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик», м. Львів;

про стягнення заборгованості. Ціна позову 373626,27 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Деркач Андрій Іванович - представник;

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Управління Служби безпеки України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» про стягнення заборгованості в сумі 373626,27 грн., з якої 162460,20грн. основний борг, 132567,79грн пеня, 11372,21грн додатковий штраф (7%), 67226,07грн інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 10.04.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.05.2023р.

Ухвалою суду від 02.05.2023р. підготовче засідання відкладено на 16.05.2023р.

Ухвалою суду від 16.05.2023р. підготовче засідання відкладено на 23.05.2023р.

На електронну адресу суду 18.05.2023р. від АТ «Укрпошта» надійшов лист за вх. № 12540/23 щодо причин невручення відповідачу ухвали суду від 10.04.2023р., продубльований на адресу суду 22.05.2023р. за вх. № 12762/23, у якому зазначено, що вказану ухвалу повернуто на зворотну адресу оскільки, адресат фактично не знаходиться за юридичною адресою.

Через канцелярію суду позивач 19.05.2023р. подав клопотання за вх. № 12556/23 про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 23.05.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13.06.2023р.

Представник позивача в судове засідання 13.06.2023р. з`явився, надав суду пояснення щодо предмета спору, підтримав позовні вимоги.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 13.06.2023р. не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання, що підтверджується інформацією з вебсайту АТ «Укрпошта» за номером 7901414929390, відповідно до якої ухвала суду від 23.05.2023р. вручена відповідачу 09.06.2023р.

Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією на адресу, зазначену у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та оприлюднено в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 9 ст.165, ч. 1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду, щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, та те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст. 202 ГПК України, та строки розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 385 від 08.12.2020р., за умовами якого відповідачем було передано позивачу згідно актів приймання-передачі паливні картки на пальне загальною вартістю 770226,00 грн., а позивачем повністю оплачено вартість товару. Однак, як стверджує позивач, протягом строку дії талонів на пальне у нього систематично виникали проблеми із відпуском пального на автозаправних станціях по талонах на пальне, отриманих від відповідача згідно договору № 385, що підтверджується службовими документами (чеками) із автозаправних станцій про відмову у відпуску пального. Таким чином відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання згідно договору щодо забезпечення безперешкодної цілодобової заправки автомобілів позивача згідно придбаних талонів на пальне. Відповідно до даних по бухгалтерському обліку залишків паливно-мастильних матеріалів за договором № 385 від 08.12.2020р. із Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» залишок непоставленого позивачу дизельного пального становить 4410 літрів, що згідно договору становить 87582,60грн.; бензину А-95 - 200 літрів, що згідно Договору становить 4176,00грн; бензину А-92 - 3560 літрів, що згідно договору становить 70701,60грн. Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 162460,20грн.

З огляду на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 385 від 08.12.2020р. позивачем, 04.02.2021р., скеровано на адресу відповідача претензію № 1 щодо якості (комплектності) наданого товару та виконання своїх зобов`язань продавцем згідно Договору. Відповідач надав відповідь на претензію № 1125 від 09.02.2021, якою пояснив причини порушення з сторони продавця виконання зобов`язань, взятих на себе згідно договору, що на думку позивача свідчило про відмову від виконання взятих на себе зобов`язань.

04.08.2021р. позивачем повторно скеровано на адресу відповідача претензію № 2 щодо якості (комплектності) наданого товару та виконання своїх зобов`язань продавцем згідно Договору. У відповідь на вказану претензію відповідач надіслав на адресу позивача лист № 3652 від 13.08.2021, вказавши про неможливість станом на день отримання претензії забезпечити відпуск нафтопродуктів, без зазначення об`єктивних причин, що могли б свідчити про поважність обставин невиконання взятих на себе зобов`язань за договором.

Додатково у відповідях на претензії відповідач неодноразово наголошував та гарантував виконання взятих на себе зобов`язань згідно договору в повному обсязі.

З огляду на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 385 від 08.12.2020р. позивач просить стягнути з відповідача 162460,20грн. основного боргу, 132567,79грн пені, 11372,21грн додаткового штрафу та 67226,07грн інфляційні втрати.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Обставини, встановлені судом.

08.12.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» (Продавець) та Управлінням Служби безпеки України у Львівській області (Покупець) було укладено договір про закупівлю, відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар за кодом ДК 021:2015 - 09130000- 9 (Нафта і дистиляти) (Бензин марки А-95, Бензин марки А-92 (ДК 021:2015 - 09132100-4 (бензин неетильований)), Дизпаливо (ДК 021:2015 - 09134200-9 (дизельне паливо))) (надалі по тексту - Товар) по бланкам внутрішнього обігу (далі по тексту - талон(и) на пальне) продавця в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними у специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що загальна сума договору на момент його підписання становить 770 226, 00 грн. в.т.ч. ПДВ 128 371,00 грн.

За приписами п. 4.2 договору, оплата за отриманий покупцем товар здійснюється продавцю на протязі 7 (семи) банківських днів з дня його отримання згідно видаткової накладної, шляхом безготівкового розрахунку. У разі затримки бюджетного фінансування покупця, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати отримання покупцем бюджетного призначення для здійснення закупівлі на свій реєстраційних рахунок.

Згідно з пунктом 5.4 договору строк передачі талонів встановлено до 21.12.2020 року.

Відповідно до п.п 5.6 5.8 договору товар постачається покупцю по талонам (товарними партіями) в автомобільний транспорт покупця з резервуарів автозаправних станцій (АЗС) продавця. Перелік АЗС та їх місцезнаходження визначаються в додатку, що є невід`ємною частиною даного договору. Протягом дії даного договору сторони мають право змінювати перелік АЗС, шляхом внесення відповідних змін до додатку, що є невід`ємною частиною даного договору. Приймання товару здійснюється в момент завантаження у наданий покупцем транспорт. У випадку невідповідності товару по кількості та якості приймання - передача товару, у місці його завантаження, здійснюється відповідно до вимог Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» (затверджена Наказом № 281/171/578/155 від 20 травня 2008 року).

За приписами пункту 6.3 договору продавець зобов`язується зокрема, забезпечити цілодобову заправку автомобілів покупця, включаючи суботу, неділю, вихідні та святкові дні, забезпечити заправку автомобілів покупця після закінчення строку дії договору по відпускним обліковим талонам, якщо вони були отримані покупцем, але залишились нереалізованими.

Згідно з пунктом 7.3 договору за порушення зобов`язань щодо асортименту та строку поставки товару покупцю, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів продавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості, але не менше розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до пункту 10.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 31 грудня 2020 року, але у будь-якому випадку до моменту повного взаєморозрахунку між сторонами.

За приписами пункту 11.1 договору АЗС здійснює відпуск нафтопродуктів цілодобово. Автотранспортні засоби заправляються нафтопродуктами на АЗС через паливо роздавальні колонки в порядку черги.

Згідно з пунктом 12.1 договору, у випадку закінчення строку дії талонів на пальне, вони підлягають безумовній заміні без будь-якої доплати.

Специфікацією (додаток №1 до договору) визначено найменування товару: бензин А-95 у кількості 9400 л. на суму 196272,00грн, бензин А-92 у кількості 8500 л. на суму 168810,00грн, та дизельне паливо у кількості 20400 л. на суму 405144л.

Довідкою позивача № 62/21-321п від 24.03.2023р. підтверджується факт знищення документальних носіїв інформації, в тому числі меморіального журналу-ордеру №6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з кредиторами» за грудень 2020 року з оригіналами первинних документів, що підтверджують факт отримання паливно-мастильних матеріалів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» (п.754 Акту).

Відповідно до даних бухгалтерської довідки за березень 2023р. згідно договору № 385 від 08.12.2020 із Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» залишок непоставленого позивачу дизельного пального становить 4410 літрів на суму 87582грн 60коп.; бензину А-95 - 200 літрів, на суму 4176,00грн; бензину А-92 - 3560 літрів, на суму 70701,60грн., всього на суму 162460,20грн.

Позивачем було скеровано відповідачу претензію № 1 від 04.02.2021р. за вих. № 19/66 від 04.02.2022р., якою Управління Служби безпеки України у Львівській області вимагало від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» у триденний строк з дня отримання даної претензії, провести заміну бланків внутрішнього обігу (карток на пальне) неналежної якості, що не відповідають умовам договору, та які були передані позивачу 15.12.2021р. на підставі акту приймання передавання, на картки із відповідною кількістю пального згідно специфікації (додатку № 1) до договору. Докази надіслання вказаної претензії в матеріалах справи відсутні. Однак, відповідач, 09.02.2021р. за вих. № 1125 надав відповідь на претензію, у якій зазначив, що розглянув претензію від 04.02.2021р. та повідомив, що система обліку та видачі пального - це операційна система з програмою обчислення та руху ресурсів пального на підприємстві, що відображається в єдиному грошовому вимірнику. Тобто, система - це програма, створена з послідовних наборів кодів та символів, що здійснює свою функцію за допомогою технічного пристрою та основного сервера. Відповідач зазначив, що причиною відмов були технічні збої та усунення несправностей та запевнив, що вживає усіх необхідних заходів для виконання договірних зобов`язань та зобов`язується здійснити відпуск товару в повному обсязі.

Також, відповідач 09.04.2021р. надіслав позивачу лист за вих. № 1921, яким просив продовжити виконання договірних зобов`язань щодо відпуску пального, вказав, що не відмовляється від виконання договірних зобов`язань, повідомив про наявність технічних проблем в системі відпуску пального, тому пропонував здійснювати відпуск пального частково, але в будь-якому випадку в повному обсязі до 31.12.2021 року та гарантував виконання умов договору в повному обсязі та відпуск палива на АЗС.

У зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань за договором № 385 від 08.12.2020р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 2 від 04.08.2021р. за вих. № 62/19-322 від 05.08.2021р., якою повторно вимагав у триденний строк з дня отримання даної претензії, провести заміну бланків внутрішнього обігу (карток на пальне) неналежної якості, що не відповідають умовам договору, та які були передані позивачу 15.12.2020р. на підставі акту приймання передавання, на картки із відповідною кількістю пального згідно специфікації (додатку № 1) до договору. Докази надіслання претензії в матеріалах справи відсутні. Проте, відповідач, 13.08.2021р. за вих. № 3652 надав відповідь на претензію, у якій зазначив, що розглянув претензію від 04.08.2021р. та повідомив, що обмежувальні карантинні заходи, що частково є об`єктивними обставинами, у відповідності до договору, та заборони, запроваджені в Україні у зв`язку із поширенням на території держави гострої респіраторної хвороби COVID-19, зростання світових цін на нафту, що дало поштовх подальшому зростанню цін в оптовій та дрібнооптовій торгівлі і відповідно підвищення ціни палива на АЗС України, надзвичайно суттєво вплинули на господарську діяльність товариства, що у своїй сукупності призвело до скрутної ситуації, яка склалася та частково стало причиною виникнення даного спору. Вказане стало наслідком сукупності факторів таких як помилкова оцінка ситуації на ринку, кон`юнктури ринку нафтопродуктів, ситуації в державі, дій з боку контрагентів - значного підвищення ціни на нафтопродукти протягом 2020р.-2021р. Разом з тим, відповідач гарантував виконання умов договору в повному обсязі та відпуск палива на АЗС.

15.09.2021р. відповідач надіслав позивачу лист за вих. № 3823, в якому, покликаючись на обмежувальні карантинні заходи та заборони, повідомив про те, що не має фінансової можливості тимчасово забезпечити відпуск нафтопродуктів і запевнив, що не відмовляється від виконання договірних зобов`язань за договором, та гарантує у найкоротший термін відновити відпуск палива.

Факт відмови автозаправних станцій у відпуску пального підтверджується долученими до матеріалів справи копіями службових документів ТОВ «Вест Петрол Маркет про відмову у відпуску пального, а саме: № 26900 від 09.06.2021р., № 79024 від 01.04.2021р., № 18815 від 11.03.2021р., № 26066 від 18.05.2021р., № 26065 від 18.05.2021р., № 25459 від 05.05.2021р., № 18667 від 05.03.2021р., № 22540 від 09.04.2021р., № 76928 від 11.02.2021р., № 21971 від 11.02.2021р., № 20155 від 26.02.2021р., № 18421 від 24.02.2021р., № 22016 від 12.02.2021р., № 22392 від 17.02.2021р. та №21970 від 11.02.2021р.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків від 27 березня 2023р., в якому відображено, що позивачем недоотримано дизельного пального 4410 літрів, на суму 87582,60грн.; бензину А-95 - 200 літрів на суму 4176,00грн та бензину А-92 - 3560 літрів на суму 70701,60грн., всього 8170, 00 літрів загальною вартістю 162460,20грн. Вказаний акт звірки підписано обома сторонами та скріплено їх печатками.

До матеріалів справи позивачем також долучено копії невикористаних паливних карток та копії використаних карток із фіскальними чеками.

Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів оплати заборгованості суду не надав.

Позиція суду.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у повному обсязі та у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів повернення коштів не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 162460,20грн.

Щодо стягнення інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Сторонами у пункті 5.4 договору № 385 від 08.12.2020р. погоджено строк передачі товару замовнику до 21.12.2020р.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач, на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 67226,07 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.2021р. по 27.03.2023р. Розрахунки долучені до матеріалів справи та перевірено судом.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.3 договору № 385 від 08.12.2020р. сторони дійшли згоди, що за порушення зобов`язань щодо асортименту та строку поставки товару покупцю, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів продавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості, але не менше розміру подвійної облікової ставки НБУ. Позивач на підставі п.7.3 договору № 385 від 08.12.2020р., за період з 01.01.2021р. по 27.03.2023р. нарахував відповідачу на суму заборгованості пеню в розмірі 132567,79грн. та 7% штрафу на загальну суму 11372,21грн. Розрахунки долучено до матеріалів справи.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок пені, представлений позивачем, встановлено, що позивач припустився арифметичної помилки в нарахуванні пені, відтак, в перерахунку, в межах визначеного позивачем періоду розмір пені становить 132567,52грн. В решті позовних вимог щодо стягнення пені належить відмовити.

За приписами ч. ч. 1, 4 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів оплати проведених позивачем нарахувань не подано.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що зазначені у позовній заяві обставини, що є предметом доказування у справі, визнаються судом встановленими та доведеними та позовні вимоги до відповідача про стягнення основного боргу в розмірі 162460,20грн., 132567,52грн. пені, 11372,21грн. штрафу та 67226,07грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, не спростованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню. Врешті позовних вимог щодо стягнення пені належить відмовити у зв`язку необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кондор Логістик (79044, м.Львів, вул.Єфремова, буд.84, кв.1Б ідентифікаційний код 39046990) на користь Управління Служби безпеки України у Львівській області (79012, Львівська область, м. Львів, вул. Вітовського, буд. 55, ідентифікаційний код 2001591) 162460,20грн.основного боргу, 132567,52грн. пені, 11372,21грн. штрафу та 67226,07грн. інфляційних втрат та 5604,39грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Врешті позовних вимог щодо стягнення пені відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 14.06.2023р.

Суддя Іванчук С.В.