Рішення № 111519068, 08.06.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2023 Справа №914/2252/20(904/3405/22)

Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,

за участю секретаря Кучинської О.Д.

розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз, м. Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ, м. Львів

про: стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу у розмірі 12 518 грн. 97 коп.

у межах справи №914/2252/20

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково впроваджувальне підприємство МАК, м. Запоріжжя

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ (79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 367а, ідентифікаційний код 40371795)

Представники:

від позивача: Кузьміна І.С. адвокат

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Історія розгляду справи.

Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу, шляхом підписання заяви-приєднання від 01.10.2019 р. №42ВТ490-32275-19, у розмірі 12 518 грн. 97 коп.

Ухвалою від 18.10.2022 р. Господарський суд Дніпропетровської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 20.01.2023 р. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив справу №904/3405/22 за позовом Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз до Товариства з обмеженою відповідальністю АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ про стягнення 12 518 грн. 97 коп. передати за виключною підсудністю до Господарського суду Львівської області для розгляду в межах провадження у справі №914/2252/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АПС Пауер Технолоджи».

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу №904/3405/22 передано судді Морозюку А.Я., в провадженні якого перебуває справа №914/2252/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ (79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 367а, ідентифікаційний код 40371795).

Ухвалою суду від 27.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження в межах справи №914/2252/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ, та відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 28.03.2023 р.; встановлено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

Однак, підготовче засідання, призначене на 28.03.2023 р. не відбулося у зв`язку із надходженням повідомлення про замінування приміщення суду. Відтак, ухвалою суду від 29.03.2023 підготовче засідання призначено на 25.04.2023 р.

Ухвалою суду від 25.04.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 22.05.2023 р.

Проте, підготовче засідання, призначене на 22.05.2023 р. не відбулося у зв`язку із надходженням повідомлення про замінування приміщення суду. Відтак, ухвалою суду від 23.05.2023 підготовче засідання призначено на 29.05.2023 р.

Ухвалою від 29.05.2023 р. суд, заслухавши думку представника позивача, врахувавши, що сторонам були створені необхідні можливості для подання доказів та пояснень на підтвердження своїх вимог та заперечень, дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 08.06.2023 р.

Судове засідання 08.06.2023 р. проведено в режимі відеоконференції, участь в якому представник позивача здійснювала поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку EаsyCon.

В судовому засіданні 08.06.2023 р. представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила суд їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомлено.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши, що обом сторонам у справі були створені необхідні можливості для подання доказів та пояснень на підтвердження своїх вимог та заперечень, дійшов висновку про прийняття рішення у справі.

Позиція позивача.

Позовна заява обґрунтована тим, що сторонами укладено Договір розподілу природного газу, шляхом підписання заяви приєднання від 01.10.2019 №42ВТ490-32275-19, за умовами якого (п. 2.1.) оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу (потужності): у травні 2022 року на суму 3 680 грн. 89 коп. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП82009513 від 31.05.2022, у червні 2022 на суму 3 680 грн. 90 коп. з ПДВ акт наданих послуг №ДГП820011404 від 30.06.2022, у липні 2022 на суму 3 680 грн. 89 коп. з ПДВ акт наданих послуг №ДГП82014041. За вказані послуги споживачу (відповідачу) було надано рахунок на оплату прийнятих послуг за травень-липень 2022 року №62000166 від 15.07.2022 р.

Однак, вказані рахунки відповідачем своєчасно не оплачені.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача: 11 042 грн. 68 коп. - основного боргу, 289 грн. 74 коп. - інфляційних нарахувань, 1 119 грн. 39 коп. пені та 67 грн. 16 коп. - 3% річних.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав, в судові засідання уповноважений представник не з`являвся.

Позиція суду щодо підсудності даного спору господарському суду.

Правовою підставою для розгляду вказаного спору в межах справи №914/2252/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ є положення ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, ухвалою суду від 21.09.2020 р. відкрито провадження у справі №914/2252/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ; визнано вимоги кредитора - ТзОВ НВП МАК; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядника майна; призначено попереднє засідання суду. На даний час провадження у справі №914/2252/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ триває.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно із ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції, чинній на момент подання позову), господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відтак, позов Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз до Товариства з обмеженою відповідальністю АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу у розмірі 12 518 грн. 97 коп. підлягає розгляду Господарським судом Львівської області в межах справи №914/2252/20 банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ.

Приймаючи рішення у даній справі, суд встановив наступні обставини та виходив з наступних мотивів.

01.10.2019 між Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз та Товариством з обмеженою відповідальністю АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ укладено договір розподілу природного газу. В матеріалах справи наявна підписана та скріплена печаткою відповідача заява-приєднання №42ВТ490-32275-19 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

На виконання умов вказаного договору, позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу (потужності): у травні 2022 року на суму 3 680 грн. 89 коп. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП82009513 від 31.05.2022, у червні 2022 на суму 3 680 грн. 90 коп. з ПДВ акт наданих послуг №ДГП820011404 від 30.06.2022, у липні 2022 на суму 3 680 грн. 89 коп. з ПДВ акт наданих послуг №ДГП82014041.

За вказані послуги споживачу (відповідачу) було надано рахунок на оплату прийнятих послуг за травень-липень 2022 року №62000166 від 15.07.2022 р. (рахунок та докази його направлення додаються).

Проте, відповідач не здійснював своєчасно оплату за надані йому послуги з розподілу природного газу. Відтак, за порушення строків оплати послуг, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач заявив до стягнення інфляційне збільшення у розмірі 289 грн. 74 коп. та 3% річних у розмірі 67 грн. 16 коп. Також, керуючись п. 8.2 укладеного між сторонами договору, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу у розмірі 1 119 грн. 39 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до вимог ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір розподілу природного газу, шляхом підписання заяви-приєднання №42ВТ490-32275-19 від 01.10.2019 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), відповідно до умов якого, Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Відповідно до п. 6.6 договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч. 2 вказаної статті визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження погашення відповідачем заявленої до стягнення основної заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за послугу з розподілу природного газу за період з травня 2022 по липень 2022 р. у розмірі 11 042 грн. 68 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

У зв`язку із простроченням споживачем грошового зобов`язання, позивачем нараховано відповідачу 3% річних від прострочених сум, які підлягали сплаті за кожен місяць згідно наданих послуг з розподілу природного газу, що складає 67 грн. 16 коп.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Cплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, прийшов до висновку, що позивачем вірно здійснено розрахунок 3% річних у розмірі 67 грн. 16 коп.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 289 грн. 74 коп. інфляційних нарахувань, прийшов до висновку, що позивачем зазначено правильні суми боргу від сум яких здійснювались нарахування інфляційних втрат за кожен місяць, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають стягнення інфляційні втрати в сумі 289 грн. 74 коп.

Щодо стягнення пені.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як вже зазначалося судом, п. 8.2 договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відтак, позивачем нараховано відповідачу пеню на суми заборгованості з розподілу природного газу у розмірі 1 119 грн. 39 коп.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17.

Відтак, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, перевіривши періоди нарахування, з врахуванням вимог ст. 232 ГК України, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням п. 8.2 Договору, та згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, прийшов до висновку, що при нарахуванні пені позивачем в даному випадку правильно застосовано п. 8.2 Договору і така розрахована вірно.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви, позивачем, згідно платіжного доручення від 30.09.2022 р. №6626, сплачено 2 481 грн. 00 коп. судового збору.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 2 481 грн. 00 коп.

Докази понесення інших судових витрат у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ( п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241, 327 ГПК України, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АПС ПАУЕР ТЕХНОЛОДЖИ (79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 367а, ідентифікаційний код 40371795) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2, ідентифікаційний код 03340920) 11 042 грн. 68 коп. основної заборгованості, 289 грн. 74 коп. інфляційних нарахувань, 1 119 грн. 39 коп. пені, 67 грн. 16 коп. 3% річних та 2 481 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 14.06.2023 р.

Суддя Морозюк А.Я.