Ухвала суду № 111519013, 01.05.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" травня 2023 р. Справа № 911/977/22

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А.,

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Виконавчого комітету Фастівської міської ради

про стягнення 8 320 040, 09 гривень

за участю представників:

від позивача: Чешковський В.А. (ордер серії АВ №1036916 від 23.05.2022)

від відповідача: Щур Ю.Д. (самопредставництво)

встановив:

У загальному позовному провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/977/22 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі позивач) до Виконавчого комітету Фастівської міської ради (далі відповідач) про стягнення 8 320 040, 09 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2022 у справі №911/977/22 заяву позивача залишено без руху.

20.07.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.07.2022 у справі №911/977/22 повернуто позовну заяву позивача.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 ухвалу Господарського суду Київської області від 29.07.2022 у справі №911/977/22 скасовано, а справу №911/977/22 передано до Господарського суду Київської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.02.2023 у справі №911/977/22:

- прийнято позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження;

- призначено підготовче засідання на 20.03.2023;

- зобов`язано позивача до 20.03.2023 виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 14.07.2022 у справі №911/977/22 в частині надання письмових пояснень щодо застосування позивачем приписів підпункту б) пункту 4 ч. 1 ст. 89, ст. 102 Бюджетного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2023 у справі №911/977/22 призначено підготовче засідання на 10.04.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2023 у справі №911/977/22 відкладено підготовче засідання на 01.05.2023.

У підготовчому засіданні 01.05.2023 суд дійшов до висновку про зупинення розгляду даної справи з огляду на таке.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 (провадження №14-166цс20), задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного суду, у тому числі викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що:

- на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях;

- встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом;

- якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно;

- для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Враховуючи вказане вище, судом встановлено таке.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2023 справу №916/3938/21 передано на розгляд до об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Предметом спору у справі № 916/3938/21 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі залізниця) до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (далі - селищна рада) є кошти для компенсації за пільгові перевезення пасажирів у розмірі 253859,82 грн.

Ухвала касаційної інстанції про передачу на розгляд до об`єднаної палати мотивована тим, що:

- колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 20.01.2022 у справі №904/138/21, від 01.02.2022 у справі №904/141/20, від 27.07.2022 у справі №904/7875/21, стосовно застосування статей 89 та 91 Бюджетного кодексу України, статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт», оскільки положення частини шостої статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт» не узгоджуються із нормами Бюджетного кодексу України, а у вирішенні питання пріоритетності застосування між цими нормами, перевага має надаватися саме положенням Бюджетного кодексу України, адже відповідно до його статті 4, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодекс;

- компенсаційні витрати перевізникам за перевезення окремих категорій громадян після 2017 року мають здійснюватися не за рахунок субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам, а за рахунок коштів місцевих бюджетів, а відповідні спори перевізника з органом місцевого самоврядування та/або з іншим розпорядником коштів місцевого бюджету мають вирішуватися із застосуванням до цих відносин норми частини шостої статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт» лише в частині, що не суперечить положенням Бюджетного кодексу України;

- незалежно від того, який орган прийняв рішення щодо введення відповідних пільг (орган державної влади чи орган місцевого самоврядування), видатки на їх покриття мають здійснюватися з місцевих бюджетів в силу вимог статті 91 Бюджетного кодексу України;

- колегія суддів з`ясувала, що для правовідносин у справах №904/138/21, №904/141/20, №904/7875/21 та справі №916/3938/21 спірним є питання, за рахунок якого бюджету - державного чи місцевого, залізниці має бути здійснена компенсаційна виплата за пільговий проїзд окремих категорій громадян, як наслідок, відповідь на це питання дозволить з`ясувати чи визначено залізницею належного відповідача своїх вимог, яким у цих справах є або орган місцевого самоврядування або його структурний підрозділ, тобто особа, яка на думку позивача, наділена повноваженнями розпорядження коштами місцевого бюджету.

Водночас, предметом спору у справі № 911/977/22 є витрати у розмірі 8320040,09 грн, понесені позивачем у зв`язку з перевезенням пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року.

Так, звертаючись у зазначеній справі із позовом про стягнення коштів за пільговим перевезенням залізничним транспортом до Виконавчого комітету Фастівської міської ради, Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» наведено приписи підпункту б) пункту 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України та вказано, що згідно цих норм відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.02.2023 у справі №911/977/22 судом звернено увагу позивача на те, що підпункт б) пункту 4 ч. 1 ст. 89, ст. 102 Бюджетного кодексу України, на які здійснено посилання у позовній заяві, з 01.01.2020 виключено з Бюджетного кодексу України, відтак зміст вказаних статей із відповідної дати і надалі, у тому числі протягом періоду, у який за доводами позивача здійснювалось пільгове перевезення пасажирів - з 01.01.2021 по 31.12.2021, у зазначеному нормативно-правовому акті відсутній.

Надалі, згідно поданих пояснень від 10.03.2023, позивач уточнив правову підставу звернення до суду із вказаним позовом і зазначив, що підпункт ґ) пункту 3 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України визначає, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів належать видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Також, за доводами позивача, Бюджетний кодекс України не може містити рекомендаційних норм, а тому вказана норма зобов`язує органи місцевого самоврядування включити видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян до місцевого бюджету, але дозволяє це робити на будь-якому рівні обласних, міських, районних та інших бюджетів.

З огляду на вказане, на переконання позивача, відшкодування витрат перевізника за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян проводиться органом місцевого самоврядування, на території якого був здійснений продаж квитка на проїзд і таке відшкодування має бути передбачене у видатках місцевого бюджету при його складанні.

За таких обставин, оскільки у справі №911/977/22 вирішується питання обґрунтованості стягнення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян саме з місцевого бюджету, тоді як у справі №916/3938/21, що розглядається об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, вирішується спірне питання у правовідносинах щодо належного відповідача у категорії справ про виплату компенсаційних виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, шляхом визначення за рахунок якого бюджету - державного чи місцевого, має здійснюватися компенсаційна виплата за пільговий проїзд окремих категорій громадян, суд дійшов висновку про подібність правовідносин у справі №911/977/22 та справі №916/3938/21.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З огляду наведеного та встановлену судом подібність правовідносин у справах № 911/977/22 та №916/3938/21, суд дійшов до висновку про зупинення з власної ініціативи провадження у справі № 911/977/22 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі №916/3938/21 у порядку п. 7 ч.1 ст. 228 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 228, 233, 234 Господарського процесуального кодексу, суд

постановив:

Зупинити провадження у справі № 911/977/22 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Виконавчого комітету Фастівської міської ради про стягнення 8 320 040, 09 грн до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі №916/3938/21.

Повний текст ухвали складено і підписано 14.06.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повної ухвали у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.А. Ярема