Рішення № 111518681, 29.05.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.05.2023Справа № 910/5273/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Діброва Ольга Сергіївна

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,

автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ»

ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення реєстраційних дій,

Представники:

від позивача Васюк М.М.

від відповідача не прибули

від третіх осіб на стороні відповідача Янушевич О.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23 січня 2023 року суд ухвалив рішення про відмову ОСОБА_1 (члену автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ») у позові до Міністерства юстиції України.

ОСОБА_2 подав заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл 26000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач зазначив, що витрати на правничу допомогу є неспівмірними щодо наданих послуг і виконаних адвокатом робіт.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених ним витрат позивач долучив до матеріалів справи На підтвердження понесених ним витрат позивач долучив до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги від 01.11.2021; акт прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 26/01/2023 від 26.01.2023, розрахунок витрат на правову допомогу, ордер.

Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 26/01/2023 від 26.01.2023 позивачеві надані такі послуги:

- вивчення представником матеріалів справи (2000 грн);

- підготовка та направлення сторонами пояснення третьої особи (3000 грн);

- підготовка та направлення адвокатського запиту до Міністерства юстиції України для отримання доказів поштового направлення скарги (1000,00 грн);

- підготовка додаткового пояснення третьої особи від 13.01.2023 (1000,00 грн);

- підготовка додаткового пояснення третьої особи від 19.01.2023 (1000,00 грн);

- підготовка проектів процесуальних документів, поданих до суду відповідачем, не по суті справи (заяви, клопотання) (1000,00 грн);

- участь представника у судових засіданнях 26.09.2022, 21.11.2022, 12.12.2022, 19.12.2022, 23.01.2023 (15000,00 грн).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

До складу адвокатських витрат третьою особою включені витрати на послуги, пов`язані з підготовкою додаткового пояснення від 16.12.2022 (подані суду 19.12.2022) та додаткового пояснення від 13.01.2023 (подані суду 16.01.2023). Кожну дію адвоката з підготовки цих пояснень третя особа просить відшкодувати окремо, незважаючи на те, що пояснення є фактично ідентичними і пояснення від 13.01.2023 повторюють зміст пояснень від 16.12.2022. За таких обставин суду виходить того, що відсутня необхідність понесення витрат на підготовку додаткового пояснення від 13.01.2023 у розмірі 1000 грн, які би підлягали відшкодуванню відповідачем.

Також не відповідає критерію необхідності понесення витрат з оплати дій адвоката щодо звернення 13.12.2022 з адвокатським запитом до Міністерства юстиції України для отримання доказів надсилання скарги ОСОБА_2 . Такі докази були наявні у третьої особи і надані нею суду самостійно 19.12.2022, а тому відсутні підстави для покладання на відповідача 1000 грн за вчинений адвокатом запит.

Відсутні підстави для розподілу витрат на підготовку проектів процесуальних документів, поданих до суду відповідачем, не по суті справи (заяви, клопотання) (1000,00 грн), так як ці дії пов`язані з певною неспроможністю учасника справи і не можуть бути покладені на іншу сторону.

Отже, розподілу підлягає 23000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу 26000,00-3000,00).

На підставі викладеного, керуючись статтями 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ) 23000 (двадцять три тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 13.06.2023.

Суддя С. А. Ковтун