Постанова № 11151819, 01.09.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2010 р. № 2а-6833/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання Новосад В.М.

з участю представників сторін:

від позивача Шатула О.Г.;

від відповідача Томашівський О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду справу за позовом Приватного підприємства (надалі ПП) «Будівельна фірма «Квартал Плюс»до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Личаківському районі м.Львова та Державної податкової адміністрації (надалі ДПА) у Львівській області про визнання неправомірними дій, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В :

ПП «Будівельна фірма «Квартал Плюс»звернулося в суд з позовною заявою до ДПІ у Личаківському районі м.Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0000542320/0/7270 від 23.03.2010 року.

З врахуванням доповнень до позовної заяви від 25.08.2010 року, окрім зазначеної вимоги, позивач просить визнати неправомірними дії ДПА у Львівській області щодо відмови від розгляду по суті скарги позивача на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова за №0000542320/0/7270 від 23.03.2010 року оформлені Рішенням ДПА у Львівській області від 05.07.2010 року №15010/10/25-005/609 про залишення скарги без розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав прийшов до висновку про коригування приросту (убутку) з врахуванням субпідрядних робіт, які є товаром, оскільки при такому коригуванні повинні братись до уваги лише матеріальні ресурси. Крім того, позивач в позовній заяві зазначає, що він діяв у відповідності до листів ДПА України. Також, позивач звертає увагу суду на те, що скарга на спірне податкове повідомлення-рішення вважається задоволеною, оскільки не була розглянута по суті ДПА у Львівській області.

Представник позивача вимоги підтримав, просив їх задоволити.

Відповідач ДПІ у Личаківському районі м.Львова у запереченні на позовну заяву вважає, що оскільки акти виконаних робіт формують балансову вартість товару (будинку), і за своєю суттю є витратами на виробництво такого товару, то такі витрати повинні враховуватись при коригуванні приросту (убутку). Також, згаданий відповідач звертає увагу суду на те, що позивач не у відповідності до Методичних рекомендацій щодо формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених наказом Держбуду України від 07.05.2002 року №81 та спільним наказом Держкомстату і Державного комітету України будівництва і архітектури від 21.06.2002 року №237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку будівництва».

Представник згаданого відповідача проти позову заперечив, просить в його задоволенні відмовити.

Відповідач ДПА у Львівській області в запереченні на позовну заяву вважає, що скарга платника податків була розглянута у відповідності до вимог чинного законодавства підп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-III, з наступними змінами та доповненнями, підп.5.1 п.5 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 2 березня 2001 року № 82 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 року за № 238/5429.

Представник цього відповідача в судовому засіданні дав аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

За результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року ДПІ у Личаківському районі м.Львова складено акт за №136/23-0/33667107 від 10.02.2010 року та прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000542320/0/7270 від 23.03.2010 року, яким платнику податків визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 1402760 грн. 80 коп., в тому числі основний платіж 941370 грн. 00 коп. та штрафна (фінансова) санкція 461390 грн. 80 коп.

За результатами адміністративного узгодження суми податкового зобовязання згадане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а платнику податків надіслано податкове повідомлення-рішення за №0000542320/1/13356 від 11.06.2010 року.

ДПА у Львівській області рішенням за №15010/10/25-005/609 від 05.07.2010 року повідомила платника податків, що повторна скарга на податкове повідомлення-рішення подана з порушенням порядку, установленого Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, а тому не підлягає розгляду по суті.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР з наступними змінами та доповненнями, позивачем занижено скоригований валовий дохід в сумі 3635354 грн. 53 коп. При цьому, орган державної податкової служби вважає, що приріст (убуток) на підприємстві вівся лише по залишках товарно-матеріальних цінностей, без врахування субпідрядних робіт.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Обставини щодо здійснення позивачем будівництва житлових будинків у м.Львові-Вининки по вул. Винна Гора, визнаються сторонами, а тому суд вважає, за можливе їх не доказувати, у відповідності до вимог ч.3 ст.72 КАС України.

Крім цього, визнані обставини, не викликають у суду сумніву, оскільки підтверджуються частиною наявних в матеріалах справи документів з однієї господарської операції договір доручення №56 від 18.09.2006 року, специфікація №1 (додаток до згаданого договору); акт прийому-передачі технічної документації №11 від 06.04.2009 року; довідка №06/4/1 від 06.04.2009 року; договір генерального підряду від 05.01.2009 року; акту приймання виконаних підрядних робіт.

Позивач не погоджуються з відповідачем лише, щодо висновків про коригування приросту (убутку) з врахуванням субпідрядних робіт, які є товаром.

У відповідності до вимог п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Як вбачається з наведеної норми платник податків веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів з наступними ознаками на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за №751/4044.

У відповідності до вимог підп.3.1 п.3 даного Положення, норми цього Положення (стандарту) не розповсюджуються на незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними.

Інших нормативно-правових актів, які б зазначали про обовязок позивача у справі при здійсненні коригування приросту (убутку) враховувати субпідрядні роботи відповідачем не наведено.

При цьому, судом не беруться до уваги посилання відповідача на інші положення (стандарту) бухгалтерського обліку, оскільки такі, з врахуванням положень п.5.9 ст.5 згаданого Закону, не передбачають обовязку позивача при коригуванні приросту (убутку) враховувати субпідрядні роботи.

Судом не беруться до уваги посилання відповідача на спільний наказ Держкомстату і Державного комітету України будівництва і архітектури від 21.06.2002 року №237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку будівництва», оскільки такий не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому не є обовязковими для виконання.

Більше того, заперечення відповідача в розрізі згаданого даного наказу та Методичних рекомендацій щодо формування собівартості будівельно-монтажних робіт стосуються правил ведення бухгалтерського обліку, а не порушень правил оподаткування.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

З врахуванням викладеного, та того, що наведеними нормами законодавства не передбачено обовязку позивача при коригування приросту (убутку) враховувати субпідрядні роботи, висновки органу державної податкової служби є безпідставними та необґрунтованими.

Також, слід зазначити, що у відповідності до вимог підп. д підп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Згідно підп. г згаданого підпункту, податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами.

Так, листом від 29.01.2007 року №1564/7/15-0217 Державна податкова адміністрація України надала розяснення, який був відкликаний після проведення перевірки, згідно якого при веденні обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів у незавершеному виробництві та залишках готової продукції визначається вартість не всього незавершеного виробництва або залишків готової продукції за даними бухгалтерського обліку, а тільки вартість запасів (матеріальних ресурсів), використаних у виробництві продукції (робіт, послуг).

При цьому, позивач у даному випадку вів облік приросту (убутку) матеріальних ресурсів, а не всього незавершеного виробництва з врахуванням собівартості будівельно-монтажних робіт.

Таким чином, у органу державної податкової служби були відсутні підстави притягувати до відповідальності платника податків, який діяв у відповідності до податкового розяснення.

Щодо вимог позивача про визнаня неправомірними дії ДПА у Львівській області щодо відмови від розгляду по суті скарги позивача на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова за №0000542320/0/7270 від 23.03.2010 року оформлені Рішенням ДПА у Львівській області від 05.07.2010 року №15010/10/25-005/609 про залишення скарги без розгляду.

У відповідності до вимог ч.3 ст.4 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно підп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України „Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, у разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього. Аналогічні положення містяться в підп.5.1 п.5 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 2 березня 2001 року № 82 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 року за № 238/5429.

Отже, як вбачається з викладених норм чинного законодавства контролюючим органом вищого рівня, якому підпорядковується районна у місті (крім міст Києва та Севастополя) державна податкова інспекція є відповідна державна податкова адміністрація області.

При цьому, судом не може бути застосовано абзац 3 підп.5.2 п.5 згаданого Положення, у відповідності до вимог ч.4 ст.9 КАС України, оскільки такий не відповідає ч.3 ст.4 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, в частині визначення органу вищого рівня.

У відповідності до вимог п.9 згаданого Положення, державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обґрунтованість рішення (податкового повідомлення), що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:

1) залишає рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, без змін, а скаргу (заяву) без задоволення;

2) скасовує в певній частині рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, і не задовольняє скаргу (заяву) платника податків в певній частині;

3) скасовує рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, і задовольняє скаргу (заяву) платника податків;

4) про податковий компроміс.

Як вбачається з матеріалів справи, жодного із вищенаведених рішень ДПА у Львівській області не було прийнято, натомість позивачу було надіслано рішення, зі змісту якого вбачається, що контролюючий орган вищого рівня не розглядав скаргу по суті, а лише повідомив платника податків, що дана скарга повертається.

З такими діями ДПА у Львівській області не можна погодитись, оскільки саме державна податкова адміністрація області є органом вищого рівня, якій підпорядковуються районні у містах податкові інспекції, а тому, скарга адресована ДПА у Львівській області повинна була бути розглянута в строки передбачені законодавством по суті та по ній (скарзі) повинно було бути прийнято рішення у формі передбаченій згаданим Положенням.

Таким чином, державною податковою адміністрацією області було порушено гарантоване підп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України „Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” право позивача на апеляційне узгодження суми податкового зобовязання визначеного спірним податковим повідомленням-рішенням.

Окрім того, дії ДПА у Львівській області по надісланню рішення ДПА у Львівській області від 05.07.2010 року №15010/10/25-005/609, також повязуються із моментом задоволенням скарги платника податків, а відтак і з скасуванням рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій), що, в свою чергу, повязується з порушенням чи не порушенням прав товариства.

Зокрема, у відповідності до вимог підп.5.2.2 п.5.2 ст.5 згаданого Закону, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Як вбачається з викладених обставин, ДПА у Львівській області не розглядала скарги по суті та не приймала рішення про результати розгляду скарги позивача (рішенням від 05.07.2010 року №15010/10/25-005/609 ДПА у Львівській області скарга була повернута), хоча була повноважним органом на прийняття такого рішення, а тому, така (скарга) вважається повністю задоволеною на користь платника податків, а спірне рішення підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

При цьому, судом з врахуванням положень ст.ст.105 та 162 КАС України, при встановленні невідповідності дій ДПА у Львівській області чинному законодавству в резолютивній частині постанови вжити термін «протиправність», яким оперує згаданий Кодекс.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі слід присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Скасувати, прийняте Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова, податкове повідомлення-рішенням за №0000542320/0/7270 від 23.03.2010 року.

3.Визнати протиправними дії ДПА у Львівській області щодо відмови від розгляду по суті скарги Приватного підприємства «Будівельна фірма «Квартал Плюс»на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова за №0000542320/0/7270 від 23.03.2010 року, оформлені Рішенням ДПА у Львівській області від 05.07.2010 року №15010/10/25-005/609 про залишення скарги без розгляду

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Будівельна фірма «Квартал Плюс», що знаходиться за адресою м.Львів-Винники, вул.Шевченка,1/Д (код ЄДРПОУ 33667107) 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

5.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

6.Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.09.2010 року.

Суддя В.Я.Мартинюк