Ухвала суду № 111505418, 09.06.2023, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/436/23

провадження №1-кс/136/283/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2023 року м. Липовець

Слідчий суддя Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , дізнавача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець, скаргу ОСОБА_5 на постанову про відмову у задоволенні клопотання від 25.05.2023 у кримінальному провадженні №12023025060000033, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області із вищевказаною скаргою, відповідно до якої просить скасувати постанову про відмову у задоволенні клопотання від 25.05.2023, яка винесена дізнавачем СД ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за №12023025060000033 від 14.02.2023.

В обґрунтування скарги ОСОБА_5 зазначає, що у провадженні СД ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області перебуває вищевказане кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 07.02.2023.

23.05.2023 за наслідками розгляду його, ОСОБА_5 , клопотання про визнання його потерпілим, дізнавачем було винесено постанову від 25.05.2023, якою відмовлено в його задоволенні.

ОСОБА_5 вважає таке рішення дізнавача незаконним та таким, що підлягає скасуванню, мотивуючи тим, що воно не містить обґрунтувань та мотивів його прийняття, дізнавачем не було проведено жодних дій для встановлення обставин, що мають суттєве значення для прийняття такого рішення, зокрема не було перевірено те, що він, ОСОБА_3 , був учасником ТОВ СОП «Щасливе», робив внески до статутного фонду цього товариства, вийшовши із якого з ним не було проведено розрахунків, бухгалтерські документи по даним виплатам знищено в підтвердження чого є Акт про вилучення для знищення документів від 15.03.2011, утім його також було знищено тоді як він підлягав постійному зберіганню, чим було вчинено кримінальне правопорушення, внаслідок чого йому було заподіяно моральну та матеріальну шкоду, отож він є потерпілим від кримінального правопорушення, належної перевірки чому не надано дізнавачем, що послугувало підставою звернення до суду із даною скаргою.

Ухвалою суду від 07.06.2023 було відкрито провадження за скаргою та витребувано матеріали кримінального провадження, в рамках якої подано скаргу.

У судовому засіданні заявник скаргу підтримав з підстав, що у ній наведені, просив її задовольнити.

У судовому засіданні дізнавач, рішення якого оскаржується, вказав на відсутність правових підстав для задоволення скарги, вказуючи, що рішення ним було винесено на підставі діючого законодавства та надана оцінка усім зібраним у кримінальному провадженні доказам за наслідками ініційованого ОСОБА_5 клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши учасників кримінального провадження, вивчивши та дослідивши матеріали додані до скарги, матеріали кримінального провадження, що були надані на виконання ухвали суду від 07.06.2023, встановив, що на підставі ухвали слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 07.02.2023, якою було зобов`язано посадових осіб Відділу поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області до вчинення дій, було внесено відомості до ЄРДР за №12023025060000033 від 14.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України.

14.02.2023 відповідно до постанови начальника СД ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області визначено групу дізнавачів та цього ж дня внесено повідомлення про початок досудового розслідування кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлено, що 23.05.2023 ОСОБА_5 звернувся до ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області із клопотанням про залучення його до участі у даному кримінальному провадженні в якості потерпілого.

25.05.2023 дізнавачем СД ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , за наслідками розгляду вищевказаного клопотання ОСОБА_5 було винесено постанову, якою відмовлено у його задоволенні.

Вказане рішення дізнавача отримано ОСОБА_5 30.05.2023, не погоджуючись із яким 07.06.2023 останній звернулась до суду зі даною скаргою.

Зі змісту скарги слідує, що ОСОБА_5 оскаржує саме рішення дізнавача про відмову у визнанні його потерпілим.

Процесуальна можливість оскарження рішення дізнавача про відмову у визнанні потерпілим регламентована ст. 24, 55, 303 КПК України, таким правом наділена особа, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_5 наділений правом на звернення до слідчого судді зі скаргою про відмову у визнанні потерпілим, звернувся до суду у межах визначеного ст.304 КПК України строку.

Здійснюючи процедуру судового контролю при розгляді даної скарги за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, слідчий суддя виходить з наступних мотивів.

Відповідно до приписів ст.55 КПК України визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК України). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 3 ст. 55 КПК України).

З урахуванням цих положень, потерпілим може бути 1) особа, якій завдано шкоди (моральної, фізичної або майнової), яка 2) подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або 3) яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода, і тому вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Слід враховувати, що слідчий, дізнавач має право відмовити особі у визнанні її потерпілим. Зокрема, така відмова (у формі постанови) є обґрунтованою за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди (ч. 5 ст. 55 КПК України).

Процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим, відповідно до ст. 55 КПК України є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому, відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані та перевірені доказами.

У п. 4 Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 зазначено, що процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК України є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди.

Слідчий суддя враховує, що вимога щодо вмотивованості постанови про відмову у визнанні потерпілим передбачає не лише аналіз змісту заяви про визнання потерпілим, а дослідження всіх доказів, наданих на її підтвердження та їх подальшу перевірку.

Разом з цим, відповідно до загальних положень КПК України, дізнавач у межах кримінального провадження, у якому заявляється відповідне клопотання, має процесуальну можливість вчинити слідчі (розшукові) дії та інші процесуальні дії, спрямовані на перевірку викладених та наведених фактів, отож дізнавач наділений широким спектром повноважень та процесуальних можливостей щодо перевірити наданих йому чи зібраних ним доказів.

Як було встановлено слідчим суддею в ході розгляду скарги заявник ОСОБА_5 позбавлений можливості надати до заяви про визнання його потерпілим будь-які докази, оскільки вони перебувають поза межами його волекиявлення у розпорядженні ТОВ «Сільськогосподарське орендне підприємство «Щасливе».

Разом із цим, із досліджених у ході розгляду скарги матеріалів кримінального провадження, судом встановлено, що дізнавачем не вживалось жодних дій щодо перевірки повідомлених ОСОБА_5 обставин, зокрема чи дійсно ОСОБА_3 був учасником ТОВ СОП «Щасливе», робив внески до статутного фонду цього товариства, та чи дійсно такі документи по даним виплатам знищено на підставі Акту про вилучення для знищення документів від 15.03.2011.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив, що дізнавач обмежився лише встановленням особи на яку було покладено обов`язок зберігання документів з 2011 року і по даний час та її допитом, а саме свідка ОСОБА_6 , тоді як не було зібрано доказів з метою перевірки чи спростування обставин щодо наявності чи відсутності порушення прав ОСОБА_5 , заподіяння йому шкоди моральної, фізичної або майнової вказаним кримінальним правопорушенням, тобто не дотримано обов`язку доказування певних обставин, збирання доказів та їх оцінки, а у оскаржуваній постанові продубльовано мотиви уже скасованих слідчим суддею постанов дізнавача з розгляду аналогічних клопотань ОСОБА_5 та формальне посилання на неможливість визнання останнього потерпілим у кримінальному провадженні.

Разом з цим, слідчий суддя вважає за доцільне звернути увагу, що вказане рішення слідчого не відповідає вимогам ст.110 КПК України, оскільки не містить змісту обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотивів прийняття постанови, їх обґрунтування, аналізу досліджених доказів та посилання на положення цього Кодексу; у резолютивній частині не зазначено зміст прийнятого процесуального рішення, яке мало б відповідати вимогам ч.5 ст.55 КПК України, тобто про відмову у визнанні потерпілим за ініційованим ОСОБА_5 клопотанням.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що рішення дізнавача прийняте у формі постанови про відмову в задоволенні клопотання суперечить приписам КПК України, є формальним та передчасним, відтак слідчий суддя дійшов висновку, що скарга є обґрунтованою, а відтак підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу задовольнити.

Скасувати постанову від 25.05.2023 винесену старшим дізнавачем СД відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_5 від 23.05.2023, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023025060000033 від 14.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України.

Копію ухвали направити до Відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області та повернути матеріали кримінального провадження за №12023025060000033 від 14.02.2023.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 13.06.2023 о 09:00 годині.

Слідчий суддя Світлана ШПОРТУН