Ухвала суду № 111498738, 12.06.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12358/23

УХВАЛА

12 червня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до 1 Загону Морської охорони прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до 1 Загону Морської охорони прикордонної служби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність 1 Загону морської охорони Державної Прикордонної служби України відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні;

- зобов`язати 1 Загін морської охорони Державної Прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку за період з 22 січня 2018 року по 11 квітня 2023 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Разом з позовною заявою подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 02.06.2022 року позовну заяву залишено без руху, позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.

05.06.2023 року позивач подав до суду заяву про продовження строку на усунення недоліків позову.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що надання доказів на підтвердження обставин проходження позивачем військової служби у 1 Загоні морської охорони Державної Прикордонної служби України є встановленим фактом при розгляді адміністративної справи № 420/15469/22, а отже не вимагає надання до суду в якості доказу по справі.

Представник позивача зазначає, що у наданій позовній заяві зазначено, що 11.04.2023 року на розрахунковий рахунок позивача нарахована індексація грошового забезпечення на виконання рішення Одеського оружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року по справі № 420/15469/22 у розмірі 59 725,92 грн., отже факт проходження Позивачем у 1 Загоні морської охорони Державної Прикордонної служби вже встановлено рішення суду.

Дослідивши подану заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Преюдиціальність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №902/201/19, постанова КГС ВС від 15.10.2019 по справі №908/1090/18).

Суд не приймає до уваги доводи представника позивача щодо можливості ненадання до суду доказів на підтвердження обставин проходження позивачем служби оскільки цей факт встановлено рішенням суду.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, проте, ч. 4 ст.161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Крім того, вказане рішення не було надано до суду в якості доказу на підтвердження заявлених позовних вимог.

Частиною 5 ст.44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані, крім іншого, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим продовжити строк на усунення недоліків позову.

Відповідно частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

У разі неотримання документів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв`язку, судом буде вирішене питання про повернення позову у вказані строки.

З огляду на те, що позивач не виконав вимоги ухвали від 02.06.2023 року про залишення позовної заяви без руху, враховуючи наведені норми процесуального закону, суд вважає, що строк, наданий позивачу для усунення виявлених недоліків його позовної заяви слід продовжити на 10 (десять) днів з дня отримання цієї ухвали.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про продовження строку на усунення недоліків задовольнити.

Продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви.

Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Самойлюк