Рішення № 111496150, 13.06.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2023 року Справа№200/2227/23

.Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідач) у якій просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення;

зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 19.09.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород, та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період 19.09.2016 по день її фактичної виплати, відповідно до Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород, та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Позов мотивовано таким.

ОСОБА_1 з 18.11.2008 по 23.02.2022 проходила військову службу у Маріупольському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки й отримувала у Донецькому обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки грошове забезпечення.

У період проходження військової служби з 19.09.2016 по 28.02.2018 грошове забезпечення відповідачем нараховувалось позивачці не у повному обсязі, а саме ненараховано належним чином індексацію грошового забезпечення. Вказана індексація грошового забезпечення позивачці не нарахована й не виплачена станом на день подання позову.

04.05.2023 позивачка звернулась до відповідача із заявою щодо виплати їй за час проходження служби індексації грошового забезпечення. У відповідь отримала лист від 16.05.2023 за змістом якого зазначено, що індексація грошового забезпечення не виплачувалась через відсутність фінансового ресурсу.

Позивачка вважає відповідну правову позицію протиправною.

В обґрунтування правових підстав позову посилається на положення Законів України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ та постанову Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення від 17.07.2003 № 1078, Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати.

Звертає увагу суду на практику Верховного Суду у аналогічній категорії справ.

Ухвалою суду від 23.05.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, витребувано у відповідача докази у справі, згідно наведеного в ухвалі переліку.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, де висловлено прохання у позові відмовити з огляду, зокрема, на таке.

Виплачена позивачці індексація за період з грудня 2015 року по березень 2018 року відповідно до Порядку № 1078 становить 211,73 грн. При цьому, базовим місяцем відповідно до вимог Постанови № 1013 та Порядку № 1078 є грудень 2015 року, відповідно для проведення подальшої індексації доходів обчислення індексу споживчих цін здійснювалось з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078. І оскільки нарахована сума ймовірної індексації не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року відповідно не відновилась індексація грошового забезпечення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб в цьому періоді. Тому, з урахуванням вказаного, нарахована позивачці індексація за період з грудня 2015 року по березень 2018 року, відповідно до норм та правил Порядку № 1078 становить 211,73 грн.

Також відповідач зазначає, що при вирішенні позовних вимог про компенсацію середнього заробітку необхідно враховувати принцип співмірності.

Крім того, відповідач вважає, що позивачкою пропущено строк звернення до суду із даним позовом. Так, на думку відповідача, строк звернення у відповідній категорії адміністративних справ складає 1 місяць (ч. 5 ст. 122 КАС України), позивачку звільнено з військової служби у червні 2020 року, тоді як із даним позовом вона звернувся до суду 23.05.2023, що значно перевищує установлений законом строк. Вказане, на переконання відповідача, є підставою для залишення позову без розгляду.

Відповідач із клопотанням про розгляд справи з повідомленням (викликом) у судове засідання не звертався.

Судом встановлено такі фактичні обставини у справі.

ОСОБА_1 є громадянкою України паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є учасником бойових дій згідно посвідчення від 10.03.2017, серія НОМЕР_3 .

Відповідно відомостей військового квитка ОСОБА_1 серія НОМЕР_4 перебувала на військовій службі з 18.11.2008 по 23.02.2022. Звільнена на підставі наказу начальника Донецького ОТЦК та СП від 23.02.2022 № 47 РС за п.п. «г» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Факт несення служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 у спірному періоді підтверджується відомостями вказаного військового квитка.

За змістом листа Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16.05.2023 № 09/02/270 на заяву ОСОБА_1 повідомлено про такі обставини. Відповідно до п. 3 Постанови № 1013 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації заробітної плати починається з січня 2016 року. Індексація з 01.01.2016 по 28.02.2018 не нараховувалась та не виплачувалась у зв`язку з відсутністю бюджетних коштів для виплати індексації в період з січня 2016 року по лютий 2018 року.

Відповідно архівної відомості з вересня 2016 року по лютий 2018 року про грошове забезпечення ОСОБА_1 індексація не нараховувалась.

Відповідно архівної відомості з січня 2018 року по червень 2020 року про грошове забезпечення ОСОБА_1 (надана відповідачем) індексація грошового забезпечення вперше нарахована у грудні 2018 року у розмірі 71,08 грн., та нараховувалась у подальшому протягом січня 2019 року по червень 2020 року.

Згідно розрахунку індексації ОСОБА_1 за період з 19.09.2016 по 28.02.2018, базовий місяць січень 2016, що здійснений відповідачем на виконання ухвали суду установлено, що індексація позивачці не виплачувалась.

У поясненнях наданих відповідачем на виконання вимог ухвали суду вказано, що відповідно п. 3 Постанови № 1013 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації починається з січня 2016 року. Таким чином, у ОСОБА_1 у вересні 2016 року був базовий місяць січень 2016 року. Індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 з 19.09.2016 по 28.02.2018 не нараховувалась й не виплачувалась у зв`язку із відсутністю бюджетних асигнувань.

Правова позиція суду обґрунтована таким.

Щодо строку звернення до суду.

Конституційний Суд України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (Справа № 1-18/2013, рішення від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013) у п. 2.3 зазначив таке: «Отже, на підставі системного аналізу наведених положень чинного законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.»

Пунктом 18 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-ІХ (дата набрання чинності 19.07.2022) внесено зміни до таких законодавчих актів України: у Кодексі законів про працю України назву та частину другу статті 233 викладено в такій редакції:

"Стаття 233.Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Отже, з 19.07.2022 законодавцем установлено, що строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - є тримісячний строк з дня одержання таким письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Разом із тим п. 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 внесено такі зміни:

1. У пункті 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 слово квітня замінити словом червня.

2. У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 слово квітня замінити словом червня.

Верховним Судом у подібних правовідносинах вказано, що запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину. (постанова від 25.04.2023 справа № 380/15245/22).

Ураховуючи викладене підстави вважати, що позивачка пропустила строк звернення до суду відсутні. Відповідне клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Щодо суті спірних правовідносин.

Механізм індексації має універсальний характер й індексації підлягають усі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. В свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19).

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №206/4411/16-а).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078) у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015, містив поняття «базовий місяць».

Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати).

Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

Так, для прикладу, абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, передбачав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Абзац 3 пункт 10-1 Порядку №1078 у тій же редакції передбачав, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Зрештою, пункт 10-2 Порядку №1078 у зазначеній редакції передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Тож до 01.12.2015 новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.

На ці особливості правового регулювання обчислення індексації грошового доходу Верховний Суд звертав увагу у постанові від 19.05.2022 у справі №200/3859/21.

09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013).

Згідно з Пояснювальною запискою до проекту Постанови №1013, мета цього акту полягала у внесенні змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

Пунктом 2 Постанови №1013 були внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Відповідно до зазначеної Пояснювальної записки, ці зміни передбачали:

«здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Отже, змінюється механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати, при цьому вилучається застосування терміну «базовий місяць»;

«зменшення розміру індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (окладів), якщо розмір їх підвищення не перевищує величину індексації (чинний механізм передбачає зменшення індексації не тільки при підвищенні тарифних ставок (окладів), а і у разі збільшення доплат та надбавок, що призводить до нарахування різних сум індексації для працівників, які займають однакові посади)».

Крім цього, за змістом пунктів 1, 3 Постанови №1013, було встановлено, що:

підвищуються посадові оклади з 01 грудня 2015 року працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;

підвищуються з 01 грудня 2015 року на 10 відсотків посадові оклади працівників, розміри яких затверджено відповідними постановами Уряду;

у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено відповідними розпорядженнями й постановами Уряду;

міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;

для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

За змістом пункту 6 постанови №1013 цей акт застосовується з 01.12.2015.

Отже, Постановою №1013 з 01.12.2015 були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Пунктом 3 цієї постанови вирішено підвищити розміри посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також переглянути постійні додаткові виплати, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою №1013.

У цьому контексті системний та цільовий способи тлумачення норм Постанови №1013 дають суду підстави дійти висновку про те, що січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації саме заробітної плати працівникам, яким були підвищені оклади з 01 грудня 2015 року.

Водночас норми Постанови №1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для них «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)», з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку №1078 (зі змінами, внесеними Постановою №1013).

Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у пункті 58 постанови від 21.03.2023 у справі №620/7687/21, пункті 62 постанови від 22.03.2023 у справі №380/1730/22.

У той же час до числа основних змін, які внесені Постановою №1013 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення та пов`язані з індексацією грошового забезпечення військовослужбовців, слід віднести нову редакцію пунктів 5, 10-2 Порядку, окремими положеннями яких установлено таке:

у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків;

обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення;

для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Порівняльний аналіз викладених положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення свідчить про те, що внаслідок змін, запроваджених Постановою №1013, з 01.12.2015 діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Внаслідок цих змін Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, що застосовується з 01 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.

Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Водночас, на що звертав увагу Верховний Суд у справі № 420/9187/21, вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивачки як військовослужбовця з 01.12.2015 не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.

Із 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Оклад за посадою позивачки, як і будь-якого іншого військовослужбовця в Україні в період з 01.01.2008 до 01.03.2018 був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Наступне підвищення окладів військовослужбовців відбулося 01 березня 2018 року, після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Тож з огляду на місяць підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, саме січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивачки, за яким і слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації її грошового забезпечення за спірний період з 19.09.2016 до 28.02.2018.

Аналогічна правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 380/5811/21.

Відтак, за період з 19.09.2016 по 28.02.2018 позивачка має право на проведення індексації грошових доходів, виходячи з місяця підвищення доходу для обчисленні індексу споживчих цін при індексації грошових доходів - січня 2008 року, на підставі Постанови № 1274.

Матеріали справи свідчать (зворотнього не доведено), що позивачці за період з 19.09.2016 по 28.02.2018 нарахування та виплата індексації, виходячи з місяця підвищення доходів - січня 2008 року, не здійснювалась.

Оскільки право позивачки на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення порушено, тому воно підлягає захисту та відновленню у судовому порядку.

Щодо позовних вимог про відрахуванням з нарахованої індексації 1,5 % військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Відповідно. до пп. 171.1 п. 171 ст. 171 Податкового кодексу України (далі ПК України) особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Пунктом 168.5. ст. 168 ПК України передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, … , спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Постановою Кабінетом Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу. (далі Порядок № 44)

Пункт 2. Грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, … , а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пункт 3. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб"

Пункт 4. Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Пункт 5. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Пункт 6. Територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Висновки суду.

Верховний Суд у постанові від 22.06.2018 справа № 812/1048/17 зазначив, що доводи відповідача про те, що на час виплати позивачу грошового забезпечення він втратив статус особи рядового і начальницького складу ОВС є необґрунтованими, оскільки несвоєчасна виплата грошового забезпечення (не в день звільнення та проведення розрахунку) сталася з вини самого відповідача. Також вказав, що механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 справа №815/5826/16 зазначено: «Щодо позовних вимог щодо виплати позивачу в повному обсязі грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, яка буде утримана з компенсації за неотримане речове майно, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки з позивачем не проведено повного розрахунку за матеріальним забезпеченням, позовні вимоги в цій частині є передчасними.».

Отже, після набрання рішенням у даній справі законної сили на відповідача покладається безумовний обов`язок виконати рішення суду.

Поряд із цим на відповідача, як податкового агента, Законом покладено кореспондуючий обов`язок утримати відповідні суми податків та зборів із одночасною компенсацією такої суми позивачу.

У цьому контексті, право на захист є самостійним суб`єктивним правом, яке з`являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання. Відтак, захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факту їх порушень, при цьому суд не здійснює превентивного захисту.

Отже, у суду наразі відсутні підстави зобов`язувати відповідача здійснити на користь позивача бажану ним компенсацію, оскільки відповідний обов`язок виникає одночасно з виплатою індексації грошового забезпечення, тобто у майбутньому, отже відповідні вимоги є передчасними.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Першого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №200/19153/21 та від 11.05.2023 у справі №200/11548/21.

Щодо компенсації втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період 19.09.2016 по день її фактичної виплати, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку № 44.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2 Закону №2050-III визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

У відповідності до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 даного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Встановлені судом у цій справі обставини свідчать, що з 19.09.2016 по 28.02.2018 позивачці індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, а тому позовні вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації за період з 19.09.2009 по день фактичної сплати відповідних сум індексації, із одночасною компенсацією відповідно Порядку № 44 є передчасними, а відтак правові підстави для їх задоволення відсутні.

Аналогічне правозастосування викладено у постановах Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 200/10176/19-а, від 07.06.2023 у справі №200/299/21-а.

Ураховуючи викладене, позов належить задовольнити в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування індексації та зобов`язання таку нарахувати за період з 19.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця підвищення грошового доходу січня 2008 року, в іншій частині відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивачка звільнена від його сплати.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Новотрубна, 16, м. Маріуполь, Донецької обл., 87535; ЄДРПОУ 08301764) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця підвищення грошового доходу січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін при розрахунку індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 19.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця підвищення грошового доходу за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі 13.06.2023.

Суддя І.В. Буряк