Ухвала суду № 111491696, 12.06.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8861/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2023 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Діамед» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Діамед» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 червня 2023 року, вказану позовну заяву залишено без руху, із зазначенням недоліків які слід усунути.

Зокрема позивачу було вказано на те, що:

Зі змісту позовної заяви вбачається, що як на підставу звернення до суду із даним позовам позивач посилається на те, що їй було здійснено лапаротомію, екстирпацію матки з додатками, екстирпацію великого сальника, тазово-здухвинну лімфодисекцію з обох сторін, біопсію парааортальних лімфовузлів, промивання та дренування черевної порожнини. При цьому позивач зазначає, що не просила лікарів здійснити екстирпацію (видалення) матки з придатками. Також позивач стверджує, що при консультуванні з іншими лікарями її побоювання стосовно того, що видалення не потрібно було робити, підтвердились.

Разом із тим, позовна заява не містить підтвердження того, що позивач зверталася за консультацією до інших лікарів, та відповідні медичні висновки, консультації про які зазначає в обгнрунтування позову.

Крім цього відсутні посилання на докази та їх підтвердження, а саме: протиправності діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та що таке діяння було протиправним; наявності вини заподіювача в заподіянні шкоди, зокрема докази причино-наслідкового зв`язку між станом здоров`я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача.

Також позивач вказує і на те, що після проведеної операції у неї діагностували коронавірус (при тому, що станом до проведення операції такого у неї не було), і що вона весь час проводила у клініці відповідача. Позивач стверджує, що саме через вину відповідача відбулося її зараження коронавірусною інфекцією. Однак жодних відомостей на підтвердження наведеному (що станом до проведення операції такого вірусу у неї не було, що вона весь час проводила у клініці відповідача, що саме через вину відповідача відбулося її зараження коронавірусною інфекцією), позовна заява також не містить.

Позивачем не додано письмових доказів, на які посилається у позовній заяві при викладі обставин, якими, на його думку, обґрунтовуються позовні вимоги щодо стягнення шкоди, не вказано про наявність підстав для звільнення від доказування, або що отримання таких доказів перебуває поза межами його контролю та які б свідчили про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.

Позовна заява окрім того, не містить відомостей щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору, та чи такі проводилися.

Зокрема, позовна заява не містить викладення обставин та посилань на докази наявності спору між позивачем та відповідачем щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди (дата звернення до медичної установи, відмова у відшкодуванні такої), не долучені докази на підтвердження таких обставин.

У позовній заяві міститься обґрунтування звільнення від сплати судового збору. Зокрема позивач зазначає, що звільнена від сплати судового збору з огляду на положення пункту 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі: у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (постанова ВС від 16.08.2021 у справі № 644/7193/17). Так, позовні вимоги полягають у відшкодуванні шкоди, що полягає в ушкодженні здоров`я внаслідок незаконних дій лікарів.

Згідно постанови ВС від 16.08.2021 у справі № 644/7193/17, на яку посилається позивач, зазначено, що цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення, незалежно від об`єкта посягань, що також узгоджується з практикою Верховного Суду (див. судові рішення у справах № 619/1425/15-к, № 462/5779/15-к, № 713/1275/16-к, № 750/12591/18, № 740/5507/14).

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи;

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху, вказано на те, що суд не вбачає підстав звільнення позивача від сплати судового збору за цим позовом в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки питання про відшкодування шкоди позивачу, заподіяної ушкодженням здоров`я є предметом спору та наявність таких обставин згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України підлягає доказуванню позивачем. Крім того, заявлена позивачем вимога про стягнення моральної шкоди підлягає оплаті судовим збором.

Разом із тим, згідно ч.1 ст. 4 згідно ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно позиції Верховного Суду (справа № 761/11472/15-ц постанова від 28.11.2018 року) моральна шкода, що визначена у грошовому вимірі є шкодою майнового характеру.

Зважаючи на те,що вказаний позов належить до майнових, беручи до уваги ціну позову, оскільки підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні, то позивачу було вказано на необхідність сплатити, за подання до суду вказаної позовної заяви судовий збір у розмірі 13420 грн. (5*2648 грн.), зазначено реквізити для сплати судового збору.

Окрім того, в ухвалі від 02.06.2023 року, звернуто увагу на те, що позивачем подано позовну заяву в системі «Електронний суд. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Проте такого доказу до позовної заяви не додано. При цьому до позовної заяви для суду не додано і додатків на які позивач вказує у переліку. Натомість позивачем надано скан-копію позовної заяви із скан-копіями додатків для відповідача.

Для усунення вказаних недоліків позивачу було надано час, а саме: три дні з дня отримання копії ухвали.

Згідно довідки про доставку електронного листа представнику позивача вказана ухвала була доставлена до електронної скриньки представника позивача 05.06.2023

Суд констатує, що станом на 12.06.2023 недоліки на які вказано в ухвалі про залишення подання без руху позивачем не усунуті.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При вирішенні питання про повернення позивачеві його заяви, судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду,кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух.

Також, вважаю за необхідне повідомити позивача, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК Україниповернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Діамед» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,- вважати неподаною і повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош