Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №220/547/23
Провадження № 1-кп/220/163/23
У Х В А Л А
Іменем України
13 червня 2023 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України.
Прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого строком на 60 діб з визначенням раніше встановленого розміру застави. В обґрунтування клопотання посилається на те, що ризики, встановлені судом при обранні запобіжного заходу, визначені пунктамип.п.1,3,5ч.1ст.177КПК України, не зменшились. Так, зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, у зв`язку з чим розуміючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винним, може переховуватися від суду, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних дій та рішень в розумні строки. Крім цього, ОСОБА_4 є мешканцем іншої області, що вказує на існування обґрунтованих підстав та можливості там переховуватись, що в сукупності свідчить про доведеність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також обвинувачений може незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, які ще не допитані судом, оскільки протягом тривалого проміжку часу він проходить військову на посадах сержантського складу військової частини НОМЕР_1 , де вочевидь сформував стійкі відносини як з рядовим так і начальницьким складом військової частини НОМЕР_1 . Використовуючи зв`язки з військовослужбовцями, ОСОБА_4 , розуміючи, що значна частина свідків у даному кримінальному провадженні є військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , при допиті їх в суді повідомить дійсні обставини вчиненого злочину, з якому обвинувачується ОСОБА_4 , може вжити заходів для впливу на таких осіб з метою надання ними необхідних для нього показань, їх ненадання, перекручування або спотворення обставин. Також, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, перебуваючи на волі, з метою ухилитися від кримінальної відповідальності за злочин, у вчиненні якого обвинувачується, як військовослужбовець, може ухилитися від військової служби. Враховуючи викладене, вважає, що більш м`які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти зазначеним у клопотанні ризикам.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що ОСОБА_4 не зробив жодної спроби переховуватися від слідства та суду, не намагався будь-яким чином впливати на свідків по справі чи чинити перешкоди в кримінальному провадженні.
Суд, вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані документи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно з положенням ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Поряд з цим, відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.03.2023 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти до 15.05.2023 р.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.05.2023 продовжено запобіжний захід до 15.06.2023 р.
При розглядіклопотання прозастосування запобіжногозаходу судомбуло встановленонаявність ризиків,передбачених п.1,п.3та п.5ч.1ст.177КПК України,а саме,можливість обвинуваченогопереховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду тавпливати насвідків уцьому жкримінальному проваджені,вчинити іншекримінальне правопорушення.
При цьому судом було враховано, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, раніше судимий, розгляд справи не завершено, а строк покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, є додатковим мотивуючим особу фактором переховуватись від суду.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд також врахував, що свідки не допитані судом, а у разі невжиття запобіжного заходу обвинувачений повинен буде повернутися до розташування військової частини, де матиме безпосередню можливість впливати на свідків вчиненого ним кримінального правопорушення, які є його співслужбовцями.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні військового злочину в умовах воєнного стану, тобто у відкритій відмові виконати наказ начальника, що може свідчити про відсутність у останнього бажання підкорятися наказам командування та проходження подальшої служби у Збройних силах України, що як наслідок може призвести до вчинення ним нових військових злочинів, вже в умовах воєнного стану, який діє.
З урахуванням наявних ризиків, що існують, особи обвинуваченого, обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_6 , суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Суд не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого запобіжного заходу та приходить до висновку, що застосування такого слід продовжити.
Крім того, відповідно до ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , та яке вчинено в умовах воєнного стану, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, які встановлені судом, визначає розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні. Такий розмір застави відповідає межам, визначеним пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України щодо тяжких злочинів, та не є завідомо непомірним для обвинуваченого з огляду на його сімейний та майновий стан.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 177, 331, 201 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 днів, тобто до 11.08.2023 року включно з визначенням суми застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 53680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26288796, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA828201720355259003000011792) в будь-який момент протягом дії ухвали до 11.08.2023 року включно.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:
1)прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти суд прозміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено 13.06.2023 р.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 111491369, Великоновосілківський районний суд Донецької області було прийнято 13.06.2023. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 220/547/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: