Рішення № 111491195, 10.05.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26959/22

Провадження № 2-др/761/175/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

10 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Аббасової Н.В.,

за участю секретаря Сухини А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін заяву позивачки ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення безпідставно стягнених коштів,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебувала вищезазначена цивільна справа.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 01.03.2023 задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення безпідставно стягнених коштів.

16.03.2023 року на адресу суду надійшла заява позивачки про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, в якій остання просить суд стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.05.2023 заяву передано для розгляду судді Аббасовій Н.В.

На підставі положень ст. 270 ЦПК України, учасники справи не викликались в судове засідання.

Дослідивши зміст заяви про ухвалення додаткового рішення та долучені до неї документи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року задоволено позовні ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення безпідставно стягнених коштів.

Питання стосовно стягнення з витрат, понесених стороною відповідача на оплату правової допомоги судом не вирішувалось.

16.03.2023 року до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Дана справа розглядалась судом за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача з позовною заявою подав орієнтовний розрахунок судових витрат та зазначав, що позивач поніс і очікує понести витрати у зв`язку із розглядом справи складають суму 5 000,00 грн.( а.с. 42)

Сама заява про ухвалення додаткового рішення також позивачкою була подана в строки, визначені статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обґрунтування стягнення витрат на правничу допомогу позивачка посилалася на те, що понесла у цій справі витрати на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги від 29 вересня 2022 року, акт виконаних робіт по договору про надання правової допомоги від 07 листопада 2022 року, в якому зазначені надані послуги та вартість вказаних послуг. Разом з заявою про ухвалення додаткового рішення позивачкою подано квитанцію до прибуткового касового ордера № 16/03 від 16.03.2023 року на суму 5 000,00 грн.

Отже, позивачкою надано суду докази щодо понесених нею витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Заперечуючи проти заяви про стягнення витрат на правову допомогу, відповідачем до відзиву долучено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, у якій зазначено, що заявлена сума витрат є завищено та не співмірною зі складністю розгляду даної справи.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правничу допомогу.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 р. у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р. «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у додатковій постанові у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020, провадження № 61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, враховуючи докази, надані позивачем на підтвердження витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд дійшов висновку, що вищенаведені документи можуть слугувати належними та допустимими доказами для підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

З огляду на зазначене, суд вважає, що заяву позивачки про ухвалення додаткового судового рішення слід задовольнити та ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 141, 258-259, 270, 354-355, ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Заяву позивачки ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» , треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення безпідставно стягнених коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн..

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749;

Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна: АДРЕСА_2 ;

Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова Марія Вікторівна: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, оф. 14.

Суддя Н.В. Аббасова