Рішення № 111490061, 13.06.2023, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8983/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року Рівненський міський суд

Рівненської області

в особі судді - Ковальова І.М.

при секретарі - Фурдись В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Усик Світлана Іванівна про встановлення факту родинних відносин,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд з позовом до Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Усик Світлана Іванівна про встановлення факту родинних відносин звернулась ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримала, просить суд їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві та встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судове засідання представник відповідача не з`явилась, однак подала до суду письмове клопотання у якому зокрема зазначила, що ознайомившись із доводами та підставами пред`явлення позовної заяви, Рівненська міська рада не заперечує щодо можливості задоволення позовних вимог заявлених позивачкою у позовній заяві, при цьому просить суд здійснити розгляд справи без участі представника Рівненської міської ради.

В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Усик С.І. не з`явилась. Про день та час розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином судовою повісткою рекомендованим листом. Причин своєї неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавала.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Судом встановлено, що позивач по справі народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про народження (на російській мові) серії НОМЕР_1 виданим 6 вересня 1972 року м.Виборг Ленінградської області з якого вбачається, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Виборг Ленінградської області, про що зроблено запис за №687. Батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 виданого 20 вересня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Березнегуватського районного управління юстиції Миколаївської області вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 одружились 20 вересня 2003 року, про що зроблено запис за №27. Прізвища після одруження: чоловіка ОСОБА_6 , дружини ОСОБА_3

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 виданого 03 квітня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції вбачається, що шлюб між чоловіком ОСОБА_6 і дружиною ОСОБА_8 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №224. Після реєстрації розірвання шлюбу присвоюються прізвища: їй ОСОБА_6 .

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого 17 жовтня 2019 року Рівненським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 17 жовтня 2019 року, про що складено відповідний актовий запис №383. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_8 , дружини ОСОБА_9Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, матір заявниці востаннє укладала шлюб на території російської федерації, а у послідуючому після його розірвання перейшла на дівоче прізвище « ОСОБА_8 ».

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого 9 серпня 1960 року Малоборовицькою сільською радою Білогірського району Хмельницької області вбачається, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Зіньки Білогірського району Хмельницької області, про що зроблено відповідний запис за №61. Батьками записані ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

З дослідженого в судовому засіданні Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00014240291 від 29 липня 2014 року наданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції вбачається, що на параметри запиту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено наступне:до Державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: реєстрація актового запису про шлюб 24 червня 2011 року за №00044112272 реєстратором відділ державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, номер актового запису - 1807; дата складання - 25 листопада 1983 року; орган державної реєстрації актів цивільного стану, що склав актовий запис - відділ державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції; відомості про чоловіка: прізвище до державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_15 , прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_15 , власне ім`я та по батькові - ОСОБА_15 ; відомості про дружину: прізвище до державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_2 , прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_2 , власне ім`я, по батькові - ОСОБА_2 . Відомості про розірвання шлюбу: номер актового запису про розірвання шлюбу, дата складання - 589, 26 жовтня 1987 року; орган державної реєстрації актів цивільного стану - відділ державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції; підстава розірвання шлюбу - заява за взаємною згодою подружжя від 21.07.1987 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 матір позивачки померла.

Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 виданим 28 квітня 2023 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з якого вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 про що складено відповідний актовий запис №855.

З дослідженої в судовому засіданні довідки про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні АДРЕСА_1 виданої 01 травня 2023 року Департаментом цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг вбачається, що за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 06.12.2021; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з 19.06.1984, знята з реєстрації 28.04.2023.

03 травня 2023 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Усик С.І. з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 .

З дослідженого в судовому засіданні повідомлення приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Усик С.І. від 03.05.2023 вих.54-01/16 вбачається, що 03 травня 2023 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . На підставі цієї заяви нотаріусом заведено спадкову справу №22/2023. Відповідно до ст.68 Закону України «Про нотаріат» та пп.4.1 п.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №-296/5 (далі - Порядок), нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва. Згідно пп.4.2 п.4 глави 10 розділу ІІ Порядку, доказом родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин. Отже, для отримання в подальшому свідоцтва про право на спадщину, необхідно надати документи, що підтверджували б факт родинних відносин з спадкодавцем.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Юридичні факти це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Суд може розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, у зв`язку з яким виникають юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника тощо.

Відповідно до ч.6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Системний аналіз частини шостої статті 294, статті 315 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що за наявності спору про право суд в порядку позовного провадження може розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі й факту родинних відносин, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення або особа не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факти, що мають юридичне значення.

Зокрема, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

В судовому засіданні представник позивача зазначила, що звертаючись до суду з даним позовом про встановлення факту родинних відносин позивач має на меті реалізацію спадкових прав та отримання свідоцтва про прийняття спадщини після смерті своєї матері.

З досліджених в судовому засіданні письмових квитанцій вбачається, що саме позивач здійснювала поховання своєї матері та сплачувала необхідні платежі при похованні.

У справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти.

Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням. Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає що заявлені позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними належними та допустимим доказами, зокрема в судовому засіданні було встановлено що позивач до смерті матері проживала разом з нею за однією адресою, після смерті матері здійснювала її поховання та оплачувала необхідні платежі, вчасно звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті мами, іншого способу захисту свого права позивач не має, тому суд вважає, що вони підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Усик Світлана Іванівна про встановлення факту родинних відносин - задоволити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , іпн. НОМЕР_7 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_7

Відповідач: Рівненська міська рада, м.Рівне, вул.Соборна, 12а, код ЄДРПОУ 34847334

Третя особа: приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Усик Світлана Іванівна, м.Рівне, вул.С.Крушельницької, 54

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов