Вирок № 111489052, 13.06.2023, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10973/21

Провадження № 1-кп/369/883/23

В И Р О К

іменем України

13.06.23 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

потерпілого ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні кримінальнепровадження за№12021116410000733від 28липня2021рокуза обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не працює, розлучений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України визнається таким, що судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185Кримінального кодексу України (далі КК України),

встановив:

27 липня 2021 року близько 15:30 год., ОСОБА_9 , перебуваючи у приміщенні торгівельної зали гіпермаркету «Епіцентр» (ТОВ «Епіцентр К» код за ЄДРПОУ 32490244), що фактично розташований за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул.Кришталева, 6, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, скориставшись відсутністю сторонніх осіб поблизу себе та переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав належні ТОВ «Епіцентр К» товарно-матеріальні цінності, а саме: рукавиці захисні WURTH TIGERFLEX HIGH-TITE 10 р. з покриттям вспиненого нітрилу для точних робіт у кількості 1 пара 103,50 грн, рукавиці захисні WURTH демісезонні, вспінений покрив, TIGER для точних робіт TIGERFLEX-COOL, 9 р. у кількості 2 пари, вартістю за 1 103, 50, загальною вартістю 207 грн, ліхтар ручний Varta 1W LED Indestructible Light 2AA ЧВ-29% Акц.-ПАК у кількості 1 шт вартістю 699 грн, на загальну суму 1009,50 грн, які поклав до мотошолому, який мав при собі.

Після чого, утримуючи при собі вказаний товар ОСОБА_9 , пройшов через касову зону не розрахувавшись за нього, та направився до виходу з магазину, при цьому виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак не зміг його завершити з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівником охорони.

Таким чином, ОСОБА_9 своїми діямивчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою винуватість у вчиненому визнав повністю та додав, що за вказаних в обвинувальному акті обставин дійсно вчинив даний проступок. Зазначив, що вчинене дуже жалкує, щиро розкаюється та завіряє суд, що подібного більше не вчинятиме.

Обвинувачений ОСОБА_9 в судових дебатах та під час проголошення останнього слова щиро розкаявся у вчиненому, просив суд його суворо не карати, оскільки висновки він для себе зробив та розстрочити суму штрафу, визначеного судом, оскільки грошей у нього немає.

Прокурор в судових дебатах просив визнати винуватим ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень та вирішити питання про речові докази відповідно до ст.100 КПК України.

Суд зауважує, що в ході судового розгляду під час якого було ухвалено повний порядок дослідження доказів та відповідно було допитано представника потерпілого, обвинувачений ОСОБА_9 просив суд змінити порядок дослідження доказів, оскільки він визнає повністю свою винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушенні та проводити судовий розгляд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичних обставин справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та судовий розгляд було проведено із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.

Беручи до уваги що обвинувачений визнав себе винуватим та добровільно повідомив суду обставини вчинення кримінального правопорушення, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, враховуючи заяву представника потерпілого про розгляд справи за його відсутності, вислухавши останнє слово обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин вчиненого, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці) за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена поза розумним сумнівом та кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 15 ч.1 ст.185 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує, майновий стан обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до проступків, дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується посередньо, зі слів обвинуваченого має на утриманні матір похилого віку, у лікаря нарколога та лікаря психіатра на обліку не перебуває, в силу ст. 89 КК України визнається таким, що судимості не має, наразі працює у волонтерському об`єднанні електромонтажником та допомагає ЗСУ, суму викраденого замах на вчинення якого було вчинено, а саме на суму 1009,50 грн, відсутність заподіяної шкоди, шляхом повернення потерпілому товару.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки, готовності нести відповідальність за вчинене, вчинення кримінального правопорушення вперше, оскільки з огляду на положення ст. 89 КК України він визнається таким, що судимості не має, а також відсутність заподіяної шкоди й претензій з боку потерпілого.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Наведені вище обставини у своїй сукупності пом`якшують покарання та суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_9 кримінального правопорушення, а тому з урахуванням даних про особу обвинуваченого та обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, наявності обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_9 основне покарання за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 1 ст.185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 185 КК України.

Суд зазначає, що згідно з положеннями статей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначене ОСОБА_9 покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу у вказаному розмірі, є необхідним й достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень в майбутньому.

Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід в ході досудового розслідування не застосовувалися.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженню відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 369, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Речові докази:

- DVD-R диск, марки «НР», з пам`яттю 4,7 Гб з цифровими відео файлами, який - приєднаний до матеріалів кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження;

- товарно-матеріальні цінності, а саме: рукавиці захисні WURTH TIGERFLEX HIGH-TITE 10 р. з покриттям вспиненого нітрилу для точних робіт у кількості 1 шт, рукавиці захисні WURTH демісезонні, вспінений покрив, TIGER для точних робіт TIGERFLEX-COOL, 9 р. у кількості 2 шт, ліхтар ручний Varta 1W LED Indestructible Light 2AA ЧВ-29% Акц.-ПАК у кількості 1 шт., які передані під розписку на зберігання представнику ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_8 , залишити в розпорядженні останнього.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити ОСОБА_9 та прокурору.

Суддя ОСОБА_1