Ухвала суду № 111488434, 08.06.2023, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 588/1094/22

1-кп/583/77/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2023 р. м. Охтирка Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

його захисника ОСОБА_5 ,

з фіксацією розгляду справи технічним комплексом «Ізікон», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальне провадження № 22022200000000020від 27.04.2022за обвинуваченням

ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.110,ч.2ст.111,ч. 1ст.436-2КК України,-

встановив:

На розгляді в Охтирському міськрайонному суді Сумської області перебуває зазначена кримінальна справа.

26.05.2023 на адресу суду надійшло клопотання від прокурора ОСОБА_6 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому зсіданні прокурор підтримав клопотання, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки, а також проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку та наразі продовжують існувати ризики, передбаченіст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду,вчиняти іншікримінальні правопорушеннячи продовжитивчиняти кримінальніправопорушення,у якихвін обвинувачується,незаконно впливатина свідків,які підчас досудовогорозслідування надаваливикриваючі показанняпроти обвинуваченогона данийчас недопитані усудовому засіданні,також можевчиняти тискна експертівта спеціалістіву цьомуж кримінальномупровадженні,які надаваливисновки. Зазначені ризики прокурор обґрунтовує тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у інкримінованих йому злочинах та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим рівнем імовірності його поведінки, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 постійно проживає в м. Тростянець Сумської області, яке знаходиться в безпосередній близькості від державного кордону України, а тому має можливість виїхати до території Російської Федерації, де може переховуватись від суду і продовжить свою підривну діяльність проти України.

Обвинувачений ОСОБА_4 та йогозахисник усудовому засіданнізаперечували протизадоволення клопотанняпрокурора, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність ризиків, передбаченихст. 177 КПК України. При цьому обвинувачений заявив клопотання про зміну запобіжного заходуна домашньогоарешту із застосуванням електронних засобів контролю, зазначивши, що перебуваючи під домашнім арештом у цьому ж кримінальному провадженні не допускав порушення покладених на нього обов`язків та не вчиняв спроб переховуватися від слідства.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши клопотання та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так згідноухвали Охтирськогоміськрайонного судуСумської областівід 07.11.2022 ОСОБА_4 обрано запобіжнийзахід у видітримання під вартоюна строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 07.11.2022 до 24.00 год. 05.01.2023.

Зі змісту ухвали суду вбачається, що міра запобіжного заходу застосована обвинуваченому з урахуванням тяжкості інкримінованих йому злочинів та даних про його особу.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.12.2022 продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у видітримання під вартоюна строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 23.12.2022 до 24.00 год. 20.02.2023.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.02.2022 продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у видітримання під вартоюна строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 13.02.2023 до 24.00 год. 13.04.2023.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.04.2022 продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у видітримання під вартоюна строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 13.04.2023 до 24.00 год. 11.06.2023.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочинів, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочинів, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост. 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість злочинів, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК Україниклопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу,повинно містити:виклад обставин,які свідчатьпро те,що заявленийризик незменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Перевіряючи доводиклопотання прокурорана предметнаявності ризиків,передбачених ст.177КПК України,суд вважає,що ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не зменшилися.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується, зокрема, у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, пов`язаних з посяганням на територіальну цілісність і недоторканість України та державну зраду в умовах воєнного стану, відповідальність за які передбачена ч.2 ст. 110, ч.2 ст. 111 та ч.2 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі строком до десяти років, а також довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, має проросійську позицію, яку поширював, мав контакти з представниками рф, проживає на території громади, розташованої у безпосередній близькості до державного кордону рф, яка визнана державою-агресором і міжнародне співробітництво з цією державою наразі не здійснюється. Крім того ОСОБА_4 має молодий вік, задовільний стан здоров`я, не одружений, інших відомостей щодо міцних і сталих соціальних зв`язків суду надано.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Таким чином наявний ризик переховування від суду, щоб уникнути покарання.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Так у даному кримінальному провадженні маються свідки, про існування та про місце проживання яких обвинуваченому відомо і частина яких у судовому засіданні не допитувалася, а отже обвинувачений може незаконно впливати на них з метою надання останніми бажаних для нього показів.

На підставі вищевикладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні. Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід буде адекватним заходом у даному кримінальному провадженні, при цьому стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_4 на свободу.

Стороною захисту не спростовано наявність встановлених ризиків.

Таким чином, суд вважає, що ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися.

Медичних даних, які б свідчили про неможливість перебування обвинуваченого в умовах тримання під вартою, суду не надано.

Відповідно до ч.6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями, зокрема, 110, 111 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.

Указом ПрезидентаУкраїни від06.02.2023№ 58/2023,затвердженим ЗакономУкраїни від07.02.2023,строк діївоєнного станув Україніпродовжуєтьсяз 05години 30хвилин 20.05.2023строком на90діб. Таким чином в Україні наразі триває воєнний стан.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю та необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.7-20,22-29,31,35,176-178,183,193,194,196,197, 199, 369-372,376, 392, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Сумської обласної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у видітримання під вартоюна строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 08.06.2023 до 24.00 год. 06.08.2023.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 12 червня 2023 року.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1