Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" вересня 2010 р.Справа № 18/738-10
за позовом Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж
м. Хмельницький
до Військової частини А 4239 м. Хмельницький
до КЕВ м. Хмельницький
про стягнення 131482,66 грн.
Суддя Саврій В.А.
Представники сторін:
від позивача: Докієн В.В. - за довіреністю №114 від 12.01.10р.
від відповідача 1-го: не з'явився
від відповідача 2-го: ГоральО.А. - за дорученням від 17.05.10р.
З оголошенням перерви.
Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 131482,66 грн., з яких 94554,30 грн. основного боргу за використану згідно угоди про порядок розрахунків за спожиту електроенергію №1756 від 29.03.02р., 19498,87 грн. пені, 14253,61 грн. інфляційних, 3175,88 грн. трьох процентів річних. В обґрунтування вимог посилається на положення договору, ст.ст. 525,526,625 Цивільного кодексу України, умови договору.
Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.
Повноважний представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 104409,01 грн., з яких сума основного боргу 94554,30грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 5206,90 грн. пені, 3673,93 грн. інфляційних нарахувань та 973,88 грн. трьох процентів річних.
Дана заява не суперечить вимогам чинного законодавства та судом приймається.
Відповідач в судове засідання не з'явився проте у поданому відзиві на позов повноважний представник проти позову заперечує. Посилається на ст. 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних силах України" від 21.09.99р. в якій зазначено, що військова частина, як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності, відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України (або відповідний його структурний підрозділ).
Повідомив, що на даний час грошові кошти за відповідними статтями у військовій частині А4239 відсутні.
Звертає увагу, що у відповідності до вимог Міністра оборони України від 20.01.2005 року №Д -332/1*3, від 20.04.2005 року №Д-322/1*10, від 30.06.2005 року №Д -332/1*14, розпоряджень директора Департаменту фінансів Міністерства Оборони України від 09.12.2005 року № 248/4/1837, начальника Головного КЕУ Збройних Сил України від 09.12.2005 року №303/18/2050, розпорядження начальника Західного територіального КЕУ від 30.09.2008 року № 303/23/1/1948/624 військова частина А4239 з 2006 року позбавлена обов'язків щодо сплати грошових коштів за спожиті комунальні послуги. На рахунки частини не надходять грошові кошти для здійснення розрахунків за спожиті комунальні послуги. Військова частина А4239 фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України і не має додаткових джерел надходження коштів.
Зазначив, що на виконання вищезазначених вимог між ВАТ „Хмельницькобленерго" та Хмельницькою КЕВ було укладено Договір поруки від 09.01.06 року №04-02/1, згідно п.1.1. якого Поручитель (КЕВ м. Хмельницький) зобов'язується перед Кредитором (ВАТ Хмельницькобленерго) відповідати за виконання фінансових зобов'язань по Договорах про постачання електричної енергії військовою частиною А4239 (договір від 29.03.02 року №1756).
Відповідач 2 письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням доводів не надав, проте повноважний представник пояснив, що КЕВ м. Хмельницький фінансується з державного бюджету.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
29.03.2002р. між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського РЕМ (постачальник), Хмельницькою КЕЧ району (споживач) та військовою частиною А 4239 м. Хмельницький (субспоживач) укладено угоду №1756 про порядок розрахунків за спожиту електроенергію.
Згідно умов договору (п.п. 1, 2, ) в зв'язку з відсутністю у Споживача ліцензії на постачання електричної енергії, Субспоживач цією угодою переводиться на прямі розрахунки з Енергопостачальною організацією. Споживач погоджує Субспоживачу споживання електричної потужності 300 кВт в межах величини обумовленої технічними умовами на електропостачання Споживача.
Пунктом 4 передбачено, що з 29.03.02р. плата за електричну енергію спожиту Субспоживачем від мереж Споживача проводиться Субспоживачем на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації, що являється її структурним підрозділом. Розрахунковий період Субспоживачу встановлюється до 10 числа щомісячно.
Крім того, 09.01.2006 року між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” („Кредитор”) та КЕВ м.Хмельницький („Поручитель”) було укладено договір поруки, відповідно до якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за виконання фінансових зобов'язань по договорах про постачання електричної енергії підрозділами Міністерства оборони.
Вказаним договором поруки сторони передбачили, що поручитель повинен виконати зобов’язання, передбачені п.п. 1.1 даного договору, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок кредитора. Поручитель, який виконав зобов’язання, набуває всіх прав кредитора по цьому зобов’язанню. (п.п 2.1,2.2 договору).
Згідно п. 2.4-2.7 договору поруки сторони погодили, що кредитор має право на задоволення своїх вимог боржником згідно умов договору, а в разі невиконання ним своїх зобов'язань, на їх задоволення поручителем. Кредитор, після задоволення своїх вимог в повному об'ємі або в частині своїх вимог боржником, зобов'язаний повідомити про це поручителя. Виконання поручителем зобов'язань за цим договором є безумовним. У випадку невиконання боржником своїх зобов'язань по оплаті за розрахунковий період згідно з договором, вказаним в додатку №1 даного договору, поручитель зобов'язується у 3-х денний термін з моменту прострочення Боржником оплати чергового щомісячного платежу, або з моменту отримання вимоги кредитора, відповідати перед кредитором в межах, суми боргу за отриману активну та реактивну електроенергію, шляхом перерахування коштів на рахунок кредитора у відповідності до вимог Договорів згідно додатку №1.
Згідно п.2.8 договору поруки передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, постачав споживачу (відповідачу) електроенергію за період з 01.09.09р. по 31.03.10р., що підтверджується рапортами про відпуск електроенергії та виставленими рахунками - фактурами №1756. Відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за використану електроенергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем за спожиту електроенергію в сумі 104409,01грн.
На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.
Відповідно до п.п. 8.9 угоди Субспоживач зобов'язується до 10 числа розрахункового місяця самостійно проводити попередню оплату загально доведеного обсягу споживання електроенергії. В перший робочий день місяця, наступного за розрахунковим, проводити кінцевий розрахунок за використану електроенргію в попередньому розрахунковому періоді а також інші платежі (екологічну надбавку, реактивну потужність, штрафі санкції, пеню за прострочку платежів). У випадку несвоєчасної оплати за використану електроенргію Субспоживачем на користь Енергопостачальної організації сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУза кожен день прострочки платежу.
У відповідності до даного пункту договору позивачем нараховано відповідачу 5206,9 грн. пені за період з 10.09.09р. по 28.02.10р., 973,88грн. - 3% річних за період з 10.09.09р. по 31.03.10р., 3673,93 грн. інфляційних нарахувань за період вересень 2009р. по березень 2010р.
В зв'язку з несплатою заборгованості в добровільному порядку, Позивач звернувся до суду із позовом, враховуючи уточнення позовних вимог, про стягнення з Відповідача 104409,01грн., з яких 94554,30 грн. основного боргу за використану електроенергію, 5206,90 грн. пені за період з 10.09.09р. по 28.02.10р., 3673,93 грн. інфляційних нарахувань за період вересень 2009р. - березень 2010р., 973,88 грн. трьох процентів річних за період з 10.09.09р. по 31.03.10р..
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість в сумі 104409,01 грн. за спожиту електроенергію. Доказів, які б спростовували дане, суду не подано.
Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов’язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов’язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 5206,90 грн. за період з 10.09.09р. по 28.02.10р.
Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, враховуючи вищенаведені норми, вимоги п.4.2.1 договору №1756 від 29.03.2002р., дотримуючись положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, суд вважає, що позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 5206,90 грн. за період з 10.09.09р. по 31.03.10р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті за використану електроенергію.
Нормами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до вищенаведених норм, аналізуючи матеріали справи та наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що Позивач правомірно нарахував 973,88 грн. три проценти річних за період з 10.09.09р. по 31.03.10р., 3673,93 грн. втрат від індексу інфляції за період вересень 2009р. - березень 2010р. згідно розрахунку.
Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-2 заборгованості за договором поруки від 09.01.06 р. №04-02/1, то судом до уваги приймається наступне.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтями 553, 554 ЦК України передбачається, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред’явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі (ст. 555 ЦК України).
Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов’язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Судом в даному випадку приймається до уваги, що відповідач-2 (КЕВ м. Хмельницький), як поручитель згідно договору поруки від 09.01.06р. №04-02/1, прийняв на себе зобов’язання відповідати перед позивачем за виконання зобов’язань по договорах на споживання електричної енергії підрозділами Міністерства Оборони України. При цьому, виконання поручителем зобов’язань за цим договором є безумовним (п. 2.6 договору поруки).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів основного боргу в сумі 104409,01грн., з яких 94554,30 грн. основного боргу за використану електроенергію, 5206,90 грн. пені за період з 10.09.09р. по 28.02.10р., 3673,93 грн. інфляційних нарахувань за період вересень 2009р. - березень 2010р., 973,88 грн. трьох процентів річних за період з 10.09.09р. по 31.03.10р. обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідачів солідарно, відповідно до приписів ст. ст. 44, 49 ГПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 46, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький до Військової частини А 4239 м. Хмельницький до КЕВ м. Хмельницький про стягнення 104409,01грн задоволити.
Стягнути з солідарно з Військової частини А 4239 м. Хмельницький, вул. Чорновола городок, 25 ( код ЄДРПОУ 22998246) та з КЕВ м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 24 (код ЄДРПОУ 078928461) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського району електромереж, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2 ( код ЄДРПОУ 22764703) 94554,30 грн. (дев'яносто чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири гривень 30 коп.) основного боргу, 5206,90 грн. (п'ять тисяч двісті шість гривень 90 коп.) пені, 3673,93 грн. (три тисячі шістсот сімдесят три гривні 93 коп.) інфляційних нарахувань, 973,88 грн. (дев'ятсот сімдесят три гривні 88 коп.) 3% річних, 1044,09 грн. (одна тисяча сорок чотири гривні 09 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя
Віддруковано 4 примірники: 1 –в справі, 2 –позивачу, 3-4 - відповідачам .
Судове рішення № 11148243, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 13.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 18/738-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: