Рішення № 11148182, 09.09.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2010 р.Справа № 18/64-1347 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу:

за позовом: Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в розмірі 3 168,50 грн. та пені в розмірі 2 532,27 грн.

За участю представників сторін:

Позивача: Решетуха А.В. начальник юридичного відділу, довіреність № 129/1 від 20.01.2010 р.

Відповідача: не зявився

В судовому засіданні учаснику судового процесу розяснено його процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з розмірі 3 168,50 грн. та пені в розмірі 2 532,27 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем були порушені умови договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1740 від 01.11.2009 р., що має наслідком виникнення заборгованості. В підтвердження викладеного додає вищезазначений договір, довідку про розрахунки за теплоенергію, розрахунок суми боргу та пені, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання не прибув, проте 08.09.2010 р. від нього надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги в частині основного боргу визнає повністю, і повідомляє, що 08.09.2010 р. дана сума боргу в розмірі 3 168,50 грн. оплачена. Що стосується заявленої позивачем до стягнення суми пені, відповідач просить суд зменшити її розмір в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши обґрунтування представника позивача, господарський суд встановив:

Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності.

01.11.2009 р. між суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1, як споживачем та комунальним підприємства "Тернопільміськтеплокомуненерго", як енергопостачальною організацією був укладений договір на постачання теплової енергії № 1740 (надалі договір).

За умовами даного договору енергопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в термін, передбачені чим договором (п. 1 договору).

Облік та споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом (п. п. 5.1. п. 5 договору).

У відповідності до п. п. 6.1, 6.2. п. 6 договору сторони встановили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. В разі зміни тарифів розрахунок за теплову енергію проводиться із дня вводу нових тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Сторони передбачили, що даний договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 01.11.2011 р., а також вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Припинення дії договору не звільняє споживача від обовязку повної оплати спожитої теплової енергії (п. 10.3. договору).

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. 11 цього кодексу однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Так, позивач згідно умов договору поставив споживачу теплову енергію на загальну суму 3 168,50 грн.

Згідно квитанції від 08.09.2010 р. сума боргу в розмірі 3 168,50 грн. сплачена відповідачем, в звязку з чим суд припиняє провадження відносно стягнення даної суми боргу в порядку п. п. 1-1 п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховані 2 532,27 грн. пені за період з 01.02.2010 р. по 31.07.2010р. Дану суму пені відповідач просить суд зменшити в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зазначаючи, що причиною неналежного виконання договірних зобовязань стало важке фінансове становище, а розмір нарахованої пені в порівняні з сумою основного боргу є надмірно великим.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

За наслідками розгляду клопотання відповідача дослідивши обставини справи щодо ступеню виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, з огляду на поведінку винної сторони, а саме вжиття нею заходів до виконання зобов'язання, тобто добровільне усунення допущеного нею порушення шляхом сплати основної суми боргу, суд зменшує розмір пені та відповідно задовольняє позовні вимоги в цій частині частково в сумі 532,27 грн., і відмовляє позивачу в стягненні з відповідача 2 000 грн. пені.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем (п. 6.3. Роз'яснення, Вищий арбітражний суд, від 04.03.1998 р., № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України"). У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 32-34, 43, 49, п. п. 1-1 п. 1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради (вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14034534):

-532 (пятсот тридцять дві) грн. 27 коп. пені;

-102 (сто дві) грн. державного мита;

-236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу;

3.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4.Відмовити комунальному підприємству теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради (вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14034534) в задоволенні частини позовних вимог про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14034534) 2 000 (двох тисяч) грн. пені.

5.Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14034534) 3 168 (трьох тисяч ста шістдесяти восьми) грн. 50 коп. основного боргу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, з дня його оголошення.

Суддя