Рішення № 11147841, 06.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/31106.09.10 За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «ТГ Полімерконсалтінг»

До відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-центр «Сова»

Про           стягнення 122344,96 грн.

                                                                                 Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача           Берко К.Ю. (за дов.)

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «ТГ Полімерконсалтінг»до товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-центр «Сова»про стягнення 122344,96 грн. за договором поставки № СО-21/10/06К від 21.10.2009 р., а саме: 103307,10 грн. основного боргу, 4075,99 грн. пені, 447,33 грн. інфляційних збитків, 14514,54 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 р. порушено провадження у справі № 17/311 та призначено її до розгляду на 21.07.2010 р..

Відповідач до суду не з’явився, заяв та клопотань не подав.

Розгляд справи було відкладено на 06.09.2010 р..

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          21.10.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ТГ Полімерконсалтінг»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн-центр «Сова»(покупцем) було укладено договір поставки № СО-21/10/06к (далі - Договір).

          Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити продукцію, іменовану у подальшому Товар у кількості, асортименті та по ціні, вказаній у рахунку постачальника.

          Кількість товару, що поставляється, вказується у видаткових накладних (п. 2.2 Договору).

          Згідно з п. 3.2 Договору сума Договору складає суму всіх видаткових накладних з урахуванням коригування кількісних та вартісних показників.

Відповідно до п. 4.1 Договору товар оплачується покупцем в 14-денний термін з моменту відвантаження, якщо інше не передбачено додатковою угодою/Специфікацією.

Відповідно до умов вказаного Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 103807,10 грн., що підтверджується видатковими накладними № 321 від 29.01.2010 р., № 233 від 08.03.2010 р., № 467 від 10.02.2010 р., № 743 від 26.02.2010 р., № 765 від 01.03.2010 р., № 766 від 01.03.2010 р., № 854 від 04.03.2010 р., № 946 від 11.03.2010 р., № 1062 від 17.03.2010 р., № 1190 від 23.03.2010 р., № 1191 від 23.03.2010 р., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

За поставлений товар відповідач розрахувався лише частково в сумі 500,00 грн., після чого залишилась заборгованість сумі 103307,10 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов’язання за Договором.

Відповідач належним чином свої зобов’язань щодо оплати послуг за Договором у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 103307,10 грн. підлягають задоволенню.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку порушення покупцем термінів оплати, відповідно до умов Договору він оплачує постачальнику штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної сплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати, за весь період нарахування пені.

Беручи до уваги те, що відповідач прострочив оплату поставленого товару, тому з нього на підставі п. 7.2 Договору підлягає стягненню пеня в сумі 4075,99 грн. за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційна складова боргу становить 447,33 грн., з розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 4.3 Договору у разі несвоєчасної оплати товару, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами по ставці 0,2% за кожний день користування.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 14514,54 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Суд приймає розрахунок заборгованості, пені, інфляційних та 0,2% за користування чужими коштами, наданий позивачем, як вірний.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Зокрема, з останнього підлягає стягненню 1223,45 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зайве сплачене державне мито у розмірі 3074,74 грн. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн-центр «Сова»(01042, м. Київ, вул. Деревообробна, 5, рахунок 26003006894301 в АТ «Сведбанк Інвест», МФО 300164, код 30178963) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТГ Полімерконсалтінг»(49087, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 64/229; 02192, м. Київ, Дарницький бульвар, 5 офіс 6; рахунок 26007010063224 у ВАТ «ВТБ Банк»м. Київ, МФО 321767, код 36641330) 103307,10 грн. основного боргу, 4075,99 грн. пені, 447,33 грн. інфляційних збитків, 14514,54 грн. процентів за користування чужими грошима, 1223,45 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути. товариству з обмеженою відповідальністю «ТГ Полімерконсалтінг»(49087, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 64/229; 02192, м. Київ, Дарницький бульвар, 5 офіс 6; рахунок 26007010063224 у ВАТ «ВТБ Банк»м. Київ, МФО 321767, код 36641330) з Державного бюджету України зайве сплачене державне мито у розмірі 3074,74 грн., перераховане платіжним дорученням від 11.05.2010 р. № 226.

СуддяО.Г. Удалова

          Рішення підписано 13.09.2010 р.