Рішення № 11147642, 07.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/21607.09.10 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАУБЕХА»

до товариства з обмеженою відповідальністю «ДПС ІНШААТ ДЕКОРАТІФ»

про розірвання договору від 01.02.2009 року та стягнення збитків в розмірі 265650,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Попов А.С. –представник за довіреністю б/н від 28.01.2010 року ;

від відповідача: не з’явився.

встановив:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАУБЕХА»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ДПС ІНШААТ ДЕКОРАТІФ»про розірвання договору від 01.02.2009 року та стягнення збитків в розмірі 265650,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.02.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ДПС ІНШААТ ДЕКОРАТІФ»та товариством з обмеженою відповідальністю «Офір ЛТД»був укладений договір, відповідно до умов п 1.1. якого, постачальник (позивач) зобов’язується постачати та передавати у власність покупця (відповідачеві), а останній зобов’язується прийняти та своєчасно оплатити товар: сандвіч-панелі в кількості та асортименті вказаних у рахунках-фактурах або накладних, які є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до статуту товариства з обмеженою відповідальністю «ФАУБЕХА»дата реєстрації 23.12.2009 року, номер запису 10651050009002897, назву товариства з обмеженою відповідальністю «Офір ЛТД»змінено на товариство з обмеженою відповідальністю «ФАУБЕХА».

Відповідно до п. 3.1. договору ціна товару вказується у рахунках-фактурах або накладних, які є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4.1. договору передплата у розмірі 100% від вартості товару здійснюється протягом 3 календарних днів з моменту погодження сторонами заявок на товар.

На виконання умов договору позивач зробив замовлення на поставку 1050 штук сандвіч-панелей, відповідач виставив для оплати рахунок-фактуру № СФ-0000041 від 06.08.2009 року на суму 346500,00 грн.

Позивач оплатив рахунок на загальну суму 346500,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 07.08.2009 року.

Позивач отримав від відповідача відповідно до видаткових накладних № РН-0000063 від 21.08.2009 року та № РН-0000064 від 31.08.2209 року 245 штук сандвіч-панелей, на загальну суму 80850,00 грн.

19.10.2009 року позивач направив відповідачеві лист з проханням допоставити 805 штук сандвіч-панелей або повернути суму заборгованості. Даний лист був отриманий відповідачем 31.10.2009 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення за № 570358 на адресу відповідача: 02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, 13, кв. 330, проте був залишений без відповіді.

27.11.2009 року позивач направив відповідачеві досудову вимогу за вих. № 49 з проханням допоставити 805 штук сандвіч-панелей або повернути суму заборгованості, яка була залишена відповідачем без задоволення та без розгляду.

Оскільки відповідачем здійснена лише часткова доставка товару, станом на день подання позовної заяви відповідач заборгував позивачеві поставку 805 штук сандвіч-панелей на загальну суму 265650,00 грн.

На підставі викладеного вище позивач просить та розірвати договір від 01.02.2009 року та стягнути з відповідача збитки, що дорівнюють сумі коштів сплачених за товар, в розмірі 265650,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.04.2010 року порушено провадження у справі № 33/216 і призначено до розгляду на 08.06.2010 року.

Представник відповідача у судове засідання 08.06.2010 року не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/216 від 29.04.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача частково виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/216 від 29.04.2010 року, подав заяву про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 13.07.2010 року.

У судове засідання 13.07.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/216 від 29.04.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 08.06.2010 року, позовні вимоги підтримав.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 07.09.2010 року.

У судове засідання 07.09.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/216 від 29.04.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача надав пояснення по справі та просив розірвати договір від 01.02.2009 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ДПС ІНШААТ ДЕКОРАТІФ»та товариством з обмеженою відповідальністю «Офір ЛТД», стягнути з відповідача збитки в сумі 265650,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2742,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

01.02.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ДПС ІНШААТ ДЕКОРАТІФ»та товариством з обмеженою відповідальністю «Офір ЛТД»був укладений договір, відповідно до умов п 1.1. якого, постачальник (позивач) зобов’язується постачати та передавати у власність покупця (відповідачеві), а останній зобов’язується прийняти та своєчасно оплатити товар: сандвіч-панелі в кількості та асортименті вказаних у рахунках-фактурах або накладних, які є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до статуту товариства з обмеженою відповідальністю «ФАУБЕХА»дата реєстрації 23.12.2009 року, номер запису 10651050009002897, назву товариства з обмеженою відповідальністю «Офір ЛТД»змінено на товариство з обмеженою відповідальністю «ФАУБЕХА».

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На виконання умов договору позивач зробив замовлення на поставку штук сандвіч-панелей, відповідач виставив для оплати рахунок-фактуру № СФ-0000041 від 06.08.2009 року на суму 346500,00 грн.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник здійснює поставки товару покупцю заздалегідь обумовленими партіями, асортимент та кількість яких вказуються у рахунках-фактурах або накладних, що є невід’ємною частиною даного договору. Термін поставки обумовлюється на кожну окремо взяту партію товару.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна товару вказується у рахунках-фактурах або накладних, які є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4.1. договору передплата у розмірі 100% від вартості товару здійснюється протягом 3 календарних днів з моменту погодження сторонами заявок на товар.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата здійснюється згідно рахунків-фактур або накладних, які є невід’ємною частиною даного договору шляхом перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника.

Позивач оплатив рахунок на загальну суму 346500,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 07.08.2009 року.

Позивач отримав від відповідача відповідно до видаткових накладних № РН-0000063 від 21.08.2009 року та № РН-0000064 від 31.08.2209 року 245 штук сандвіч-панелей, на загальну суму 80850,00 грн.

19.10.2009 року позивач направив відповідачеві лист з проханням до поставити 805 штук сандвіч-панелей або повернути суму заборгованості. Даний лист був отриманий відповідачем 31.10.2009 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення за № 570358 на адресу відповідача: 02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, 13, кв. 330, проте був залишений без відповіді.

27.11.2009 року позивач направив відповідачеві досудову вимогу за вих. № 49 з проханням допоставити 805 штук сандвіч-панелей або повернути суму заборгованості , яка була залишена відповідачем без задоволення та без розгляду.

На підставі вищевикладеного судом встановлено, що відповідачем здійснена часткова поставка товару, станом на день подання позовної заяви відповідач заборгував позивачеві поставку 805 штук сандвіч-панелей на загальну суму 265650,00 грн.

В процесі розгляду справи представник позивача надав довідку за вих. № 93 від 07.06.2010 року, відповідно до якої станом на 07.06.2010 року заборгованість ТОВ «ДПС ІНШААТ ДЕКОРАТІФ»перед ТОВ «ФАУБЕХА»складає 265650,00 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості в сумі 265650,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Згідно з ч. 3 статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно ч.5 статті 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається змінений або розірваний з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем порушено умови договору в частині поставки товару, що є суттєвим (істотним) порушенням постачальником умов цього договору, а також беручи до уваги те, що зазначені дії порушують права та інтереси позивача, тому суд вважає вимогу позивача щодо розірвання договору від 01.02.2009 року, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір від 01.02.2009 року укладени          й між товариством з обмеженою відповідальністю «ДПС ІНШААТ ДЕКОРАТІФ»та товариством з обмеженою відповідальністю «Офір ЛТД»назву якого змінено на товариство з обмеженою відповідальністю «ФАУБЕХА».

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДПС ІНШААТ ДЕКОРАТІФ»(03062, м. Київ, вул. Пимоненка, буд. 34; р/р 26001380690771 в Київській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 33350499) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАУБЕХА»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 49, кв. 78; р/р 26009005878601 в АКБ «Сведбанк», МФО 300164, код ЄДРПОУ 21450307) суму основного боргу у розмірі 265650 (двісті шістдесят п’ять тисяч шістсот п’ятдесят) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 742 (дві тисячі сімсот сорок дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 09.09.2010 року.