Рішення № 11147365, 13.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.09.10 р.                     Справа № 25/83                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвій Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтометробуд” м. Донецьк

третя особа з боку відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Відкрите акціонерне товариство “Донецький заводобудівний комбінат” м. Донецьк

про стягнення заборгованості за період березень-квітень 2009р. в розмірі 100075,88грн., пені в розмірі 6 384,91грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Дашивець В.Г.- за дов. №10/2 від 04.01.2009р.

від відповідача: Сандулов Д.В.- за дов. б/н від 15.03.2010р.

від третьої особи: Гнидой А.Ю.- за дов. №б/н від 16.07.2010р.

           У судовому засіданні оголошувалася

                                                                      перерва з 08.09.2010р. по 13.09.2010р.

          згідно ст. 77 ГПК України

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтометробуд” м. Донецьк про стягнення суми заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 242 228,76грн., заборгованості за послуги з перетікання реактивної електроенергії в розмірі 8 606,39грн., суму пені у розмірі 10 276,94грн.

Ухвалою господарського суду від 02.06.2009р. до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, який не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено ВАТ “Донецький заводобудівельний комбінат” м.Донецьк.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.09.2009р. по справі №25/83 позовні вимоги були задоволені частково у розмірі 154 651,30грн., у тому числі заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 146 191,10грн., заборгованість за спожиту реактивну електроенергію у сумі 4 568,17грн., пеня у сумі 3 892,03грн., у задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2009р. по справі №25/83 було залишено без змін.

25.03.2010р. Постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2009р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2009р. були скасовані в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за період березень-квітень 2009р. в розмірі 100 075,88грн., 6384,91грн.- пені та розподілу судових витрат.

Справу передано на новий розгляд в скасованій частині до господарського суду Донецької області.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 13.07.2010р. справа №25/83 передана для розгляду по суті судді М.О.Лейбі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.07.2010р. розгляд справи №25/83 був призначений на 25.08.2010р. о 10-35год.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії № 1 0029 000 від 01.11.2005р., Додаток № 2 „Порядок розрахунків” до договору про постачання електричної енергії № 1 0029 000 від 01.11.2005р., акти про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії за березень 2009р. - квітень 2009р., акти про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії за березень 2009р. - квітень 2009р., рахунки за перетікання реактивної електроенергії № 32/10029000р за квітень 2009р., № 32/10029000р. за березень 2009р., рахунки за спожиту активну електроенергію № 32/10029000 за березень 2009р., № 32/10029000 за квітень 2009р., розрахунок ціни позову, невиконання відповідачем своїх зобов’язань, правовстановлюючі документи тощо.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.08.2010р. суд виправив по тексту ухвали від 25.08.2010р. по справі №25/83 допущену описку щодо суми заявлених позовних вимог.

Позивач 25.08.2010р. надав суду пояснення щодо заявлених позовних вимог з урахуванням висновків викладених у постанові Вищого господарського суду України від 25.03.2010р. Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Відповідач письмовий відзив суду не надав, але в судовому засіданні 08.09.2010р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що майно, розташоване у м. Донецьку, по вул. Баумана, 1, яке орендувалось відповідачем та до якого поставлялась електрична енергія за договором №10029000 від 01.11.2005 року, було повернуто орендодавцю - ВАТ "Донецький заводобудівний комбінат" згідно додаткової угоди № 1 від 09.01.2009 до договору оренди № 33 від 01.03.2007р., а будівлі, розташовані у м. Донецьк, по вул. Баумана, б. 1д (А-4 –будівля адміністративно-побутового корпусу, Б-1 –будівлі їдальні, В-1 –будівлі цеху плит "П"), до яких також поставлялась електроенергія за договором №10029000 від 01.11.2005 року, 17.02.2009р. були продані на підставі договору купівлі продажу громадянці Аурсаліді О.В.

13.09.2010р. третя особа надала суду супровідний лист, яким просить суд залучити до справи письмові пояснення та наказ №26к/1.

Письмові пояснення та додані документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який залучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” (Постачальник електричної енергії) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтометробуд” (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 1 0029 000.

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків сторони узгодили у розділі 7 договору та в додатку №2 „Порядок розрахунків”.

Згідно п. п. 3.2., 4.2. Додатку № 2 „Порядок розрахунків” до договору про постачання електричної енергії № 1 0029 000 від 01.11.2005 Споживач здійснює оплату отриманих від Постачальника рахунків наступним чином - до 04-го числа поточного місяця сплачує суму остаточного розрахунку за попередній розрахунковий період; у 5-тиденний термін після отримання рахунку сплачує вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії.

Згідно п. 4.2.1 договору, у разі порушення термінів визначених додатком "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії штрафну неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи фактичний день оплати.

Згідно п.9.4 договору, договір набирає чинності з 01.11.2005р. за умови підписання сторонами всіх, перелічених у п.9.1 договору додатків, і укладається на термін до 31.12.2005р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Додатковою угодою від 01.06.2009р. до договору № 1 0029 000 від 01.11.2005 сторони внесли зміни до пунктів вказаного договору.

На виконання умов зазначеного договору, позивач в березні 2009р. - квітні 2009р. поставив відповідачу активну електричну енергію та надав послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, а відповідач, відповідно, прийняв та спожив її, що підтверджується актами про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії за березень 2009р. - квітень 2009р. та актами про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії за березень 2009р. - квітень 2009р.

Перелічені акти були підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень, що свідчить про факт надання послуг та, відповідно, про їх прийняття у заявлений період.

За надані послуги позивачем були виставлені відповідачу наступні рахунки:

-          рахунки за перетікання реактивної електроенергії № 32/10029000р за березень 2009р. – квітень 2009р.

-          рахунки за спожиту активну електроенергію № 32/10029000 за березень 2009р. – квітень 2009р.

Виставлені рахунки на оплату були отримані відповідачем 27.03.2009р. та 29.04.2009р. відповідно, про що мається відмітка про отримання на цих рахунках, з зазначенням дати отримання.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 111-12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 23.03.2010р. при новому розгляді справи суду необхідно витребувати докази у відповідності з вимогами ст.36 та ст.38 ГПК України, повно всебічно та об’єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи сторін, дати їм належну юридичну оцінку та постановити законне і об’єктивне рішення.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до п.1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 1 0029 000 від 01.11.2005р. (з додатками), згідно з яким Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно актів про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії за березень 2009р. - квітень 2009р. та актами про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії за березень 2009р. - квітень 2009р. позивач виконав свої зобов’язання за договором.

Вказані акти підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень, що свідчить про факт надання послуг та, відповідно, про їх прийняття у заявлений період.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист відповідача про реструктуризацію заборгованості №200 від 30.03.2009р., відповідно до якого відповідач гарантував оплату вартості спожитої за березень 2009р. електроенергії.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні приписи містить ст.193 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.6.18 Правил, у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією, споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

Зазначені норми кореспондуються з п.2.5 договору, відповідно до якого, у разі звільнення відповідачем займаного приміщення, відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення, відповідач зобов'язаний повідомити позивача за 7 діб до дня зміни власника приміщення і в це самий термін здійснити оплату всіх видів платежів, передбачених цим договором до дня зміни власника приміщення включно, а позивач зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення відповідачем приміщення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок не оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена протягом березня 2009р. - квітня 2009р. за Договором № 1 0029 000 від 01.11.2005р., з боку відповідача виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 96037,66грн. та заборгованість за реактивну електроенергію в розмірі 4038,22грн., а всього 100 075,88грн.

На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів погашення заборгованості в сумі 100 075,88грн. суду не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Заперечення відповідача, щодо не використання приміщень на які постачалась електрична енергія за договором № 1 0029 000 від 01.11.2005р. в спірний період, судом до уваги не приймаються з огляду на вищезазначене.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за порушення термінів внесення платежів за спожиту активну електроенергію та послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, споживач сплачує постачальнику електричної енергії штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач з посиланням на п.4.2.1 Договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 31.03.2009р. по 13.05.2009р. в сумі 6 288,78грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ.

Перевіривши порядок нарахування позивачем пені, суд дійшов висновку, що нарахування та розмір пені відповідають приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому сума пені 6 288,78грн. підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення пені по заборгованості за активну електричну енергію за період з 04.02.2009р. по 30.03.2009р. в розмірі 96,13грн. суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки визначений позивачем період нарахування пені суперечить умовам договору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216-218, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 549, 627 ЦК України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтометробуд” м. Донецьк про стягнення заборгованості за період березень-квітень 2009р. в розмірі 100 075,88грн., пені в розмірі 6 384,91грн., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтометробуд” м. Донецьк (83030, м.Донецьк, вул.Баумана,1Д, п/р 26003301530817 в філії “Київське відділення Промінвестбанку”, МФО 334271, ЄДРПОУ 24656975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” м.Донецьк (юр. адреса: 83001, м.Донецьк, бул.Шевченко,11, поштова адреса: 83001, м.Донецьк, вул.Челюскінців,151, п/р із спеціальним режимом використання №260393011290 в ДОУ ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 335106, ЄДРПОУ 31018149) заборгованість за активну електроенергію за період березень-квітень 2009р. в розмірі 96037,66грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецькшахтометробуд” м. Донецьк (83030, м.Донецьк, вул.Баумана,1Д, п/р 26003301530817 в філії “Київське відділення Промінвестбанку”, МФО 334271, ЄДРПОУ 24656975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” м.Донецьк (юр. адреса: 83001, м.Донецьк, бул.Шевченко,11, поштова адреса: 83001, м.Донецьк, вул.Челюскінців,151, п/р із спеціальним режимом використання №260393011290 в ДОУ ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 335106, ЄДРПОУ 31018149) заборгованість за послуги з перетікання реактивної електроенергії в розмірі 4038,22грн., пеню в розмірі 6 288,78грн., державне мито у сумі 1063,69грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 48,07грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 13.09.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.09.2010р.

Суддя