Ухвала суду № 111470438, 23.03.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/15981/22

Провадження №6/760/321/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Савчака Ярослава Олеговича про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи - стягувач Акціонерне товариство «Дельта Банк», управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

В С Т А Н О В И В :

Представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Савчак Я.О. звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, в якому просить скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , встановлене ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09 грудня 2011 року у справі №6-1221/2011.

В обґрунтування необхідності скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України покликається на те, що задоволення подання головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Магди С.Г. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 можливе лише за умови доведення факту його ухилення від виконання зобов?язання, чого зроблено не було, а тому відповідно зазначена тимчасова заборона була накладена незаконно. Крім того, судом не врахована та обставина, що державним виконавцем не обґрунтовано необхідність застосування додаткового заходу впливу з метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 рішення суду у вигляді тимчасового обмеження виїзду за межі України. Обмеження у праві виїзду за кордон лише позбавляє ОСОБА_1 можливості поїхати в іншу країну, отримати певні грошові кошти за ту чи іншу роботу та таким чином виконувати вчасно свої зобов?язання.

Також ОСОБА_1 на дату подання даної заяви має ряд важких захворювань, що потребують лікування за кордоном. Відтак, відповідно до огляду лікаря кардіолога від 08 вересня 2022 року та консультації уролога від 08 вересня 2022 року у ОСОБА_1 наявні: гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця і (застійної) серцевої недостатності - 2 (ГЛШ), ступінь 1, ризик 2, СН 0; атеросклероз БЦА 40%; подагра; невротичний синдром; гіперплазія передміхурової залози. Нажаль, через наявну та згадувану вище заборону виїзду за кордон, ОСОБА_1 позбавлений можливості виїхати за кордон для оздоровлення та/або лікування, що у свою чергу порушує ряд норм законодавства, в тому числі, але не виключно, Конституції України.

Крім того, представник заявника вказує, що станом на дату подання даної заяви відсутні відкриті виконавчі провадження відносно стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Інпромбанку», а виконавче провадження, в рамках якого робилось подання, завершене та не відображається у пошуковій системі Автоматична система виконавчого провадження. Також з боку виконавчої служби ухвала від 09 грудня 2011 року Солом?янського районного суду м. Києва була подана 25 грудня 2015 року, що у свою чергу є порушенням чинного на той час законодавства, оскільки пред?явлення даного документа мало відбутися значно раніше - протягом щонайпізніше 3 (трьох) років з моменту її винесення.

Заявник або його представник в судове засідання не з`явились, однак 23 березня 2023 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Стовбуном О.Й. подано заяву про розгляд справи без їх участі

Державний виконавець та стягувач в судове засідання не з`явилися. Про час, дату і місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні заяви боржника про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України необхідно відмовити за наступних підстав.

Печерським районним судом м. Києва 11 серпня 2009 року видано виконавчий лист №2-2709/09 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Інпромбанк» 536678,75 дол. США заборгованості за кредитним договором та 1730 грн судових витрат.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09 грудня 2011 року у справі №6-1221/2011 обмежено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним своїх зобов`язань за рішенням Печерського районного суду від 11 червня 2009 року по справі №2-2709/09.

Постановою ВП №28517059 від 03 жовтня 2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Магдою С.Г. замінено сторону у виконавчому провадженні ВАТ «Інпромбанк» правонаступником ПАТ «Дельта Банк» на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2014 року по справі №757/20166/14-ц.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/38638/20-ц від 21 січня 2021 року, з урахуванням ухвали від 21 лютого 2023 року про виправлення описки, замінено стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» у справі №2-2709/09 за позовом ВАТ «Інпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Як вбачаться з даних АСВП щодо боржника ОСОБА_1 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Іванютою І.М. 04 січня 2022 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, у якому боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягувачем - ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», виконавче провадження не завершено.

Відповідно до ч.1 ст.441 ЦК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні (ч.3 ст.441 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.18 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

За ч.ч.5-7 ст.441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Згідно з ч.8 ст.441 ЦПК України відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Отже, за змістом ч.ч.5, 8 ст.441 ЦПК України підставою для скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

За приписами п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення.

У справі «Soeringvs UK» від 07 липня 1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і сталий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов`язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд. Також у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Однак, зміст заяви представника ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України доводить не зміну обставин, що зумовили суд застосування обмеження у праві виїзду боржника за кордон, а зводиться до незгоди заявника з ухвалою суду від 09 грудня 2011 року, якою його тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України до моменту виконання ним своїх зобов`язань.

В заяві про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України представник ОСОБА_1 не навів нових обставин, що виникли після встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України і обґрунтовують необхідність скасування йому цього тимчасового обмеження.

Вказуючи, що відсутні підстави для висновку про ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судом, представник заявника фактично намагається спростувати висновки суду про наявність підстав для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, викладених в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2011 року, яка при цьому не оскаржувалася шляхом подання на неї апеляційної скарги та набрала законної сили.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, представником заявника не надано доказів щодо виконання ним судового рішення шляхом сплати заборгованості або вжиття заходів, направлених на виконання судового рішення.

Крім того, суд наділений правом скасувати обмеження у праві виїзду за кордон лише за умови, коли відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування такого обмеження.

Предметом розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є не питання правомірності вжиття судом заходів забезпечення виконання судового рішення у вигляді обмеження боржника у праві виїзду за межі України, як такої, а виключно наявність чи відсутність підстав для його скасування.

Процесуальні дії суду щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України і скасування такого обмеження врегульовані окремими нормами, є різними за своїм юридичним змістом і за обставинами, які підлягають встановленню.

Також твердження представника заявника, що відсутні відкриті виконавчі провадження відносно стягнення боргу з ОСОБА_1 не відповідає дійсності, оскільки згідно з даними з АСВП вбачається наявність відкритого виконавчого провадження НОМЕР_1, у якому боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягувачем - ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо».

До того ж, суд приймає до уваги той факт, що на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2014 року замінено сторону у виконавчому провадженні ВАТ «Інпромбанк» правонаступником ПАТ «Дельта Банк».

Також ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі від 21 січня 2021 року, з урахуванням ухвали від 21 лютого 2023 року про виправлення описки, замінено стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» у справі №2-2709/09 за позовом ВАТ «Інпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Крім того, посилання представника заявника на наявність у ОСОБА_1 ряду важких захворювань, які потребують лікування за кордоном, не знайшло свого підтвердження, оскільки заява не містить доказів, які б свідчили про неможливість отримання відповідного лікування в Україні, або підтвердження з іноземної клініки для проходження лікування за кордоном. Додані представником заявника на підтвердження стану здоровя копії документів викладенііноземною мовою без перекладу на українську мову, що унеможливлює втснаовленні їх змісту.

Враховуючи, що на час розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, рішення суду у справі №2-2709/09 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не виконано та обставини, що зумовили застосування обмеження у праві виїзду боржника за кордон, не змінилися, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Савчака Я.О. про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи - стягувач Акціонерне товариство «Дельта Банк», управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова