Рішення № 11146680, 08.09.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.09.10р.Справа № 32/223-10(33/122-10) За позовом: Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ До: Обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго», м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 718651,56 грн.

                                        Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Овчарук О.О. (дов.№97/10 від 28.12.09р.);

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ :

ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»( позивач ) в березні 2010 р. звернулося з позовом до ОКП «Дніпротеплоенерго» (відповідач) про стягнення 718651,56 грн. ( з яких: 104380,73 грн. –пеня; 510466,02 грн. –інфляційні втрати та 103804,81 грн. - 3%-річних ). Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем зобов’язань за договором поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій , що фінансуються з державного та місцевих бюджетів №06/07-1423-БО-4 від 01.10.07 р. в частині своєчасної та повної оплати поставленого газу.

ОКП «Дніпротеплоенерго»(відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечувало , посилаючись на наступні обставини : на час звернення позивача з позовом зобов’язання між сторонами за вищезазначеним договором були вже припинені ( оскільки відповідач в повному обсязі розрахувався за поставлений природний газ 24.02.10 р.) ; вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних за періоди з листопаду 2007 р. по цей час не відповідають ст.625 ЦК України ; позивач не навів обґрунтувань , доказів поточної оплати певних сум з порушенням строків ; тощо.

Справа слухалась починаючи з квітня 2010 р. , строк вирішення спору двічі продовжувався - головою суду та за заявою сторін . Розпорядженням в.о.голови суду від 18.08.10 р. справа передана для розгляду судді Васильєву О.Ю. та призначена до слухання у судовому засіданні 07.09.10 р. , копії ухвали було завчасно ( 19.08.10 р.) направлені на адресу сторін .До судового засідання 07.09.10 р. відповідач явку повноважного представник не забезпечив ,жодних заяв чи клопотань від нього не надходило . Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав , наведених у позовній заяві, та прийнятті відповідного рішення на підставі наявних у справі доказів .

Відповідно до положень «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» (Рим, 4.XI.1950) ( ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ): Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом ( стаття 6(1).Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи ( Стаття 13 (1) .Ніщо в цій Конвенції не може тлумачитися як таке, що надає будь-якій державі, групі або особі будь-яке право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, що викладені в цій Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж передбачено в Конвенції ( Стаття 17 (1) Відповідно до Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав і основних свобод людини»( який ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ) : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права ( ст.1 ). Європейський Суд з прав людини неодноразово в низці своїх рішень за заявами громадян проти України зазначав ,що в Україні заявники на протязі значного терміну часу не можуть домогтися виконання судових рішень, винесених на їх користь .Враховуючи вищезазначене ,суд вважає , що справа може бути розглянута за відсутністю представників відповідача ,оскільки правова позиція ОКП «Дніпротеплоенерго»викладена у двох відзивах на позов , що містяться у матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача , дослідивши матеріали справи, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ :

01.10.07р. між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ОКП «Дніпротеплоенерго»(покупець) укладено договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій , що фінансуються з державного та місцевих бюджетів №06/07-1423-БО-4 ; згідно з умовами якого постачальник передав у власність покупцю протягом жовтня-грудня 2007 р. , березня - вересня 2008 р. природний газ на загальну суму 6240259,22 грн. ( що підтверджується наданими позивачем доказами та не спростовано відповідачем ). Однією із істотних умов цього договору є обов’язок покупця ( відповідача ) оплатити отриманий від постачальника ( позивача ) природний газ та послуги з його транспортування грошовими коштами у порядку , передбаченому п.6.1. цього договору : перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця; остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу. Відповідно до п. 7.2. договору, у разі невиконання покупцем умов п.6.1. цього договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплати на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (а.с.22-26).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем , позивач належним чином виконав свої зобов’язання відповідно до умов вищезазначеного договору, про що свідчать щомісячні акти виконаних робіт за період з жовтня 2007 р. по вересень 2008 р. на загальну суму 6240259,22 грн. (а.с.39-50) Однак в порушення прийнятих на себе зобов’язань відповідач не своєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату отриманого від позивача газу ( остаточний розрахунок був здійснений лише 24.02.10 р. ); у зв’язку з чим позивач відповідно до умов договору та приписів ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 718651,56 грн. штрафних санкцій ( з яких: 104380,73 грн. –пеня; 510466,02 грн. –інфляційні втрати та 103804,81 грн. - 3%-річних ). На час прийняття рішення у справі відповідач доказів сплати заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3 % річних не надав.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язаний оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст.526 ЦК України ).Статтею 625 ЦК України встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання , а саме : боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України : кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд вважає , що відповідач не спростував обставин , викладених у позовній заяві ,а його заперечення , викладені у відзивах на позов , оцінює критично ( як такі , що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України ). За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі .

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 525, 526, 625, 714 ЦК України; ст.ст.33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі . Стягнути з відповідача –Обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго»( 49005, м. Дніпропетровськ , вул. Феодосіївська,7 ; пот./рах.№26001138661012 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305955, код ЄДРПОУ 30982775) на користь позивача –Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»( 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; пот./рах.№260083013814 у ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827): 104380,73 грн. –пені; 510466,02 грн. –інфляційних втрат ;103804,81 грн. - 3%-річних ; 7186,52 грн. - витрат на сплату держаного мита та 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Суддя                                                                                           Васильєв О.Ю.