Рішення № 11146608, 08.09.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.09.10р.Справа № 8/151-10(33/216-10) За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м.Новомосковськ)

до Дніпропетровського обласного військового комісаріату (м. Дніпропетровськ )

про стягнення заборгованості за договором б/№ на транспортні послуги підприємства від 20.02.2008р. у загальному розмірі 8 215 грн. 89 коп.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явився

від відповідача: Пашковська Ю.Л. - пров.спеціаліст (Дов. № 4/26 від 06.01.10р.)

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до господарського суду із позовом до Дніпропетровського обласного військового комісаріату (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором б/№ на транспортні послуги підприємства від 20.02.2008р. у загальному розмірі 8 215 грн. 89 коп.

Сума позову складається з наступних сум: 7 976,60 грн. - основний борг та 239,29 грн. - 3% річних.

23.06.10р. господарським судом Дніпропетровської області (суддя Рудовська І.А.) порушено провадження у справі № 33/216-10 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату про стягнення 8 215 грн. 89 коп.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду від 16.08.10р. справу № 33/216-10 передано для розгляду судді Дубініну І.Ю., у зв'язку з перебуванням судді Рудовської І.А. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду від 18.08.10р., з урахуванням ухвали суду від 06.09.10р., справу № 33/216-10 прийнято до провадження, присвоївши їй № 8/151-10(33/216-10), а її розгляд призначено на 07.09.10р.

Позивач у судове засідання не з'явився, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 5129800557870, яке повернулося до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду позивачем.

Відповідач відзиву на позов не надав, але у судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

20.02.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір б/№ на транспортні послуги підприємства (далі-договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався на протязі строку дії договору надавати автотранспортні послуги відповідачу, а відповідач зобов'язався сплатити за надані транспортні послуги узгоджену плату. Позивач надає транспортні послуги відповідачу за заявкою. Строк дії договору був встановлений з 20.02.2008р. по 31.12.2008р. (п.п. 1.1., 2.1., 5.6. договору).

На виконання умов договору, відповідачем були надані послуги по перевезенню, згідно заявок відповідача, що підтверджується актами виконаних робіт від 08.10.08р., 13.10.08р., 14.10.08р., 20.10.08р., 27.10.08р., 28.10.08р., 29.10.08р., 04.11.08р., 11.11.08р., 19.11.08р.

Позивачем у свою чергу були виписані та вручені відповідачу рахунки: № 8 від 28.10.08р., № 9 від 13.10.08р., № 10 від 14.10.08р., № 11 від 20.10.08р., № 12 від 27.10.08р., № 13 від 28.10.08р., № 14 від 29.10.08р., № 15 від 04.11.08р., № 16 від 10.11.08р., № 17 від 19.11.08р.

Відповідно до п. 3.2., 4.1., 4.3. договору, відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати оплату за транспортні послуги відповідно до акту виконаних робіт. Ціна послуг зазначається в протоколі узгодження ціни послуг, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідач свої зобов'язання в частині своєчасної оплати за надані послуги за договором порушив, в результаті чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 7 976,60 грн., яку позивач просить суд стягнути на його користь.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути три проценти річних від простроченої суми у розмірі 239,29 грн.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті наданих автотранспортних послуг у розмірі 7 976,60 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 7 976,60 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Крім того, стягненню підлягають також і три проценти річних від простроченої суми.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за надані автотранспортні послуги по договору б/№ на транспортні послуги підприємства від 20.02.2008р. у сумі 7 976,60 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 239,29 грн.

Розрахунок 3% річних господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах, а також враховуючи те, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобовязання перед позивачем, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання, вимогу позивача щодо стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 239,29 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Дніпропетровського обласного військового комісаріату (49006, м.Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 16; код 08353525) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 7 976 грн. 60 коп. основного боргу, 239 грн. 29 коп. трьох відсотків річних, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін