Рішення № 111463191, 08.06.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28288/22

Провадження № 2-а/761/386/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Притула Н.Г., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив :

У грудні 2022 року до Шевченківського районного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно до якої, позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову від 06.12.2022 Головного управління ДПС у м. Києві про накладення адміністративного стягнення на позивача і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.11.2022 р. на підставі Наказу № 4189-п від 04.10.2022 р. Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач) розпочато проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднана торговельна компанія «ЄВРОПЛЮС» за адресою: м. Київ, вул.Довженка,1.

За результатами перевірки Відповідачем складено Акт перевірки від 08.11.2022 р. (бланк № 004518) (далі - Акт), в якому викладено висновок про те, що товариством порушено п. 6 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні з огляду на встановлені в ході перевірки факти порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари, а саме: перевищення граничних сум розрахунків готівкою протягом дня.

Позивач зазначає, що на підставі Акту, 28.11.2022 р. відповідачем, складено протокол про адміністративне правопорушення № 17532 (далі - Протокол), яким зафіксовано склад адміністративного правопорушення, щодо керівника ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» (код ЄДРПОУ - 30217001) ОСОБА_1 про порушення останнім п. 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148.

На підставі Протоколу та Акту, 06.12.2022 р. заступником начальника Головного управління ДПС у м. Києві Інною Якушко винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення, якою притягнуто Позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн за порушення ч. 2 ст. 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП). У Постанові зазначено, що підставою її винесення стали Акт і Протокол, якими встановлено порушення порядку проведення розрахунків, а саме: здійснення розрахунків готівковими коштами понад встановлені граничні суми розрахунків, протягом одного дня, одним платіжним документом, чим порушено п. 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (із змінами та доповненнями).

Позивач не погоджується з постановою та вважає, що вона має бути скасована, виходячи із наступного:

- позивач не був повідомлений про час та місце розгляду справи;

- відсутнє обгрунтування розміру накладеного адміністративного стягнення, оскільки застосовано максимальний розмір штрафу;

- позивач хоч і є посадовою особою підприємства, але не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-15 КУпАП, оскільки суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що він є посадовою особою відповідальною за проведення розрахунків в магазині за адресою : м. Київ, вул. О.Довженка, буд. 11.

- з урахуванням положень ст.ст. 247, 284 КУпАП, провадження про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч.2 ст. 163-15 КУпАП підлягає закриттю за закінченням на момент винесення Постанови у справі про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, визначених ст. 38 КУпАП (готівкові операції були проведені 11 серпня 2022 року, постанова була винесена 06.12.2022 року, тобто в строк понад два місяці, правопорушення не є триваючим).

За вказаних обставин, а також посилаючись на порушення вимог ст. 247 КУпАП та не доведення вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, останній просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.12.2022 року відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 261 КАС України.

11.01.2023 року до суду надійшов відзив відповідача на заявлені вимоги в якому представник просить відмовити в задоволенні заявлених вимог посилаючись на його необґрунтованість. Як зазначає представник, на підставі ст. 20, п.п. 80.2.2, п. 80.2, ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПКУ) відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 04.10.2022 року № 4189-п та на підставі направлень від 08.11.2022 №№13725, 13726, проведено фактичну перевірку за адресою: м. Київ, вул.Довженка,1, де здійснює діяльність TOB ОТК «ЄВРОПЛЮС» (код ЄДРПОУ 30217001) з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

За результатом проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки від 08.11.2022 реєстраційний № 36027/26/15/07/ 30217001 , згідно з яким встановлено порушення суб`єктом господарювання вимог: п. 6 розділ ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.17 № 148 (зі змінами та доповненнями) (далі - Положення № 148). Зазначеним актом встановлено порушення ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а саме: здійснення розрахунку готівкою із фізичною особою протягом одного дня, понад установлену граничну суму через ПРРО відповідно до чека від 11.08.2022 на суму 60 139,00 грн.

Відповідачем зазначено, що керівником ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» є ОСОБА_1 , який несе відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою та він може бути притягнутий до відповідальності в установленому законодавством України порядку за ст. 163-15 КУпАП.

У відзиві зазначено, що посадовими особами контролюючого органу 28.11.2022 складено протокол № 17532 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за фактом порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) на бланку за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. Крім того, факти попередніх притягнень до адміністративної відповідальності аналогічного характеру Позивача свідчать про неодноразове та триваюче порушення Позивачем порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а відсутність фінансової відповідальності за вказані правопорушення зумовлює зловживання платником податків ст.38 КУпАП. Штраф у підвищеному розмірі за повторне правопорушення (у розмірі від 500 до 1 000 НМДГ) можуть застосуватись у тому випадку, якщо до цієї ж посадової особи менше року тому вже був застосований штраф на підставі ст. 163-15 КУпАП. Враховуючи вищенаведене, до позивача підлягає застосуванню штраф на підставі ст.163-15 КУпАП як за повторне правопорушення у розмірі 17 000,00 грн.

Крім того, у відзиві представник зазначає, що відповідачем в межах своєї компетенції дотримано усіх вимог, щодо притягнення посадової особи TOB ОТК «ЄВРОПЛЮС» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у межах, встановлених чинним законодавством. Головне управління ДПС у м. Києві здійснило всі можливі заходи, щодо належного сповіщення посадової особи ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС». Крім того, зазначено, що суб`єктом господарювання результати перевірки станом на дату подання відзиву не оскаржені (не подано заперечення до акта перевірки та не застосовано процедур адміністративного і судового оскарження). Вказане правопорушення є триваючим, а тому позов задоволенню не підлягає.

31.01.2023 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив у якій позивачем викладені аналогічні доводи та обставини, тим, які викладені у позовній заяві. Крім того, викладені заперечення щодо обставин викладених у відзиві.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається та не заперечувалось сторонами, що 08.11.2022 р. проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ОБ`ЄДНАНА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЛЮС» що розташована за адресою: м. Київ, вул.Довженка,1. За результатами перевірки Відповідачем складено Акт перевірки від 08.11.2022 р. №004518.

В подальшому, 28.11.2022 р. посадовою особою ГДІ ГУ ДПС у м. Києві Антоненком Дмитром Петровичем, складено протокол про адміністративне правопорушення № 17532, згідно якого керівник ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» (код ЄДРПОУ - 30217001) ОСОБА_1 вчинив порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а саме: здійснення розрахунку готівкою із фізичною особою протягом одного дня, понад установлену граничну суму. Порушено вимоги п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (із змінами та доповненнями). Вказане порушення зафіксовано в акті фактичної перевірки від 08.11.2022, бланк акту №004518. Чим ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.163-15 КУпАП.

В протоколі зазначено дату та час вчинення порушення - 11.08.2022 об 11.22 (магазин) м.Київ, вул.Довженка,1.

Так, згідно акту перевірки від 08.11.2022 року бланк акту №004518 вбачається, що перевіркою встановлено, що в порушення вимоги Постанови правління НБУ від 29.12.2017 №148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» ТОВ ОТК «Європлюс» через ПРРО №4000109873 проведено розрахунок готівкою протягом одного дня по одному платіжному документу (фіскальний чек) на суму у розмірі більшому за 50 000,00 грн., а саме: - 11.08.2022 об 11:22 на суму 60 139,00 грн.

В подальшому, постановою про накладення адміністративного стягнення постановленою посадовою особою - заступником начальника Головного управління ДПС у м. Києві Інною Якушко від 06.12.2022, притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 163-15 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Як зазначено в постанові, посадова особа заступник начальника Головного управління ДПС у м. Києві Інна Якушко розглянувши протокол від 28.11.2022 року № 17535 і додані до нього матеріали справи про адміністративне правопорушення, акт фактичної перевірки № 36027/26/15/07/ 30217001 від 08.11.2022 щодо керівника Товариства з обмеженою відповідальністю об`єднаної торгівельної компанії «ЄВРОПЛЮС (код ЄДРПОУ - 30217001) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а саме: здійснення розрахунку готівкою із фізичною особою протягом одного дня, понад установлену граничну суму, чим порушено пункт 6 розділу ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 №148 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини другої статті 2 та частини першої статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи повинен керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Отже, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до статті 163-15 КУпАП порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 6 положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затверджених постановою Правління Національного банку України, суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно; 2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно. Суб`єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов`язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб`єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. Обмеження, установлене в пункті 6 розділу II цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.

Відповідно до ст. 234-2 КУпАП податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення зокрема: пов`язані з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15).

Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Позивачем суду не було надано доказів покладання обов`язків за дотримання порядку проведення розрахунків на будь-яку іншу особу, ніж він.

Надана до матеріалів позовної заяви посадова інструкція не може бути прийнята судом як доказ, оскільки вона не містить підпису відповідного працівника із зазначенням прізвища імені та по-батькові і дати ознайомлення з посадовою інструкцією, не надано суду наказу про зарахування на посаду касира.

Отже, позивач, як керівник Товариства з обмеженою відповідальністю об`єднаної торгівельної компанії «ЄВРОПЛЮС (код ЄДРПОУ - 30217001) є суб`єктом адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 163-15 КУпАП.

Як підставу для задоволення позову, позивачем вказано, що в оскаржуваній Постанові не вказано обставини притягнення позивача до адміністративної відповідальністю за ч. 2 ст. 163-15 КУпАП.

Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, відповідно до ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: - найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; - дату розгляду справи; - відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; - опис обставин, установлених під час розгляду справи; - зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Однак, в постанові про накладення адміністративного стягнення від 06.12.2022 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 163-15 КУпАП, всупереч вимогам ст.283 КУпАП, не зазначено даних, щодо вчинення ОСОБА_1 дій передбачених ч. 1 ст. 163-15 КУпАП і якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, що передбачено диспозицією ч. 2 ст. 163-15 КУпАП. Постанова не містить даних про суть правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 , а саме відсутні дані про зміст дій (бездіяльності) допущених ОСОБА_1 , які б виразилися у порушенні порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а містить лише зазначення щодо порушення порядку проведення розрахунків, а саме: здійснення розрахунків готівковими коштами понад встановлені граничні суми розрахунків, протягом одного дня, одним платіжним документом, чим порушено вимоги п. 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (із змінами та доповненнями).

При цьому, ч. 1 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Тобто приписами ст. 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.

Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Як вбачається зі змісту ст. 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року № 6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права «триваючими» визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Проаналізувавши обставини справи та юридичний склад правопорушення, вчиненого позивачем суд дійшов висновку, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а саме: здійснення розрахунків готівковими коштами понад встановлені граничні суми розрахунків, протягом одного дня, одним платіжним документом, є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення немає триваючого характеру й завершується у момент здійснення розрахунку (в даному випадку це дата фіскального чеку 11 серпня 2022 року).

Крім того у протоколі №17532 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 163-15 КУпАП вказано, що датою і часом вчинення порушення є: 11 серпня 2022 року.

З огляду на те, що правопорушення, за яке притягнуто до адміністративної відповідальності позивача, не носить характер триваючого, та на час винесення оскаржуваної постанови закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності (06.12.2022 року), визначені у ч. 1 ст. 38 КУпАП, відповідачем притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу поза межами строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки податковим органом прийнято оскаржену постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення поза межами строку, передбаченого статтею 38 КУпАП, така постанова підлягає скасуванню.

Слід зауважити, що вимоги ч.3 ст. 286 КАС України передбачають, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, з врахуванням вищезазначеного, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог та скасування постанови від 06.12.2022 року про накладання адміністративного стягнення, винесену заступником начальника Головного управління ДПС у м. Києві Інною Якушко, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-15 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь позивача судові витрати в розмірі 496,20 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити саме з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Такий підхід застосовано Великою Палатою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

За змістом частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень закону дає підстави суду дійти висновку про те, що судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що 05 жовтня 2022 року між адвокатським бюро «Олега Денисюка» та ОСОБА_1 (далі по тексту - клієнт) укладено Договір № 22/10-1 про надання правничої (правової) допомоги (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого бюро бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу за дорученням клієнта, а клієнт зобов`язаний оплатити такі послуги в порядку та строки передбачені цим договором (пункт 1.1. договору).

У розділі 2 договору обумовлено ціну договору, а саме за правову допомогу передбачену в п. 1.2 договору клієнт сплачує бюро гонорар (винагороду) в розмірі визначеному в додатку до цього договору.

Згідно наявної в матеріалах справи копії Акта прийому - передачі наданих послуг від 08 березня 2023 року: п. 1 - бюро надало послуги щодо представництва інтересів клієнта в суді загальної юрисдикції щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 07.12.2022 року, а клієнт приймає ці послуги; п. 2 - вартість послуг згідно з цим актом є фіксованим гонораром бюро та складає 5 470,00 грн.; п. 3 - конкретний опис (деталізація) послуг наданих в рамках виконання доручення, передбаченого пунктом першим цього акту, надається на вимогу клієнта та є невід`ємною частиною цього акту.

Деталізацією послуг з надання правничої допомоги роз`яснено щодо виду та вартості наданих послуг, а саме:

1. Вивчення, правовий аналіз матеріалів та надання правового висновку щодо визнання протиправною та скасування постанови від 06.12.2022 року Головного управління ДПС у м. Києві про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , винесеної на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №17532 від 28.11.2022 року та акту фактичної перевірки від 08.11.2022 року №36027/26/15/07/ 30217001 , і закриття справи про адміністративне правопорушення - розмір винагороди 594,00 грн.

2. Складення позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови від 07.12.2022 року Головного управління ДПС у м. Києві про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , винесеної на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №17532 від 28.11.2022 року та акту фактичної перевірки від 08.11.2022 року №36027/26/15/07/ 30217001 , і закриття справи про адміністративне правопорушення - розмір винагороди 2 641,00 грн.

3. Складення відповіді на відзив відповідача на позовну заяву - розмір винагороди 1 168,00 грн.

4. Складення заяви про розподіл судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції - розмір винагороди 1 067,00 грн.

Відповідач не подавав суду заперечення проти стягнення за рахунок його бюджетних асигнувань витрат на професійну (правничу) допомогу.

В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року).

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналізуючи перелік наданих послуг представником позивача, суд не вбачає підстав для відшкодування витрат на складання заяви про розподіл судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції в розмірі 1 067,00 грн., оскільки заявами та суті спору є позов та відзив, а складання будь-яких інших заяв по справі є правом позивача. Крім того, обґрунтування компенсації витрат на правничу допомогу, прохання про розподіл судових витрат, а також орієнтовний розрахунок міститься в позовній заяві, а тому на переконання суду надання такої послуги, як підготовка заяви про розподіл судових витрат не обумовлено критерієм неминучості витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене, суд, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, вважає, що заявлена представником позивача сума витрат на правову допомогу підлягає зменшенню в частині компенсації витрат на складення заяви про розподіл судових витрат, оскільки вказана послуга не відповідає критерію неминучості та необхідності.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 403,00 грн. та судовий збір у розмірі 496,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 121-123, 143, 243-246, 250-251, 283, 286, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову від 06.12.2022 року винесену заступником начальника Головного управління ДПС у м. Києві Інною Якушко про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 163-15 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн., - скасувати.

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-15 КУпАП та накладення адміністративного стягнення згідно постанови від 06.12.2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 496,20 грн. та понесені витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 4403 (чотири тисячі чотириста три) гривни 00 копійок.

З урахуванням ч.4 ст.286 КАС України, рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Г.Притула