Рішення № 111462536, 07.06.2023, Оболонський районний суд міста Києва

07.06.2023 Справа № 756/4346/22

Справа №756/4346/22

Провадження №2/756/932/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Тихої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Кренджеляк А.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом виконувача обов`язків Генерального прокурора Говди Романа Михайловича в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання договору дарування недійсним, припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

УСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язки Генерального прокурора Говда Р.М. звернувся до суду в інтересах держави з вказаним позовом, в якому просить: 1) визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21.09.2021; 2) припинити право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру, що виникло на підставі вищевказаного договору дарування; 3) скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , що виникло на підставі договору дарування укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 21.09.2021 (запис № 60492874 від 21.09.2021 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Якушевої Є.А.).

В обґрунтування позову зазначив, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42019000000000780 від 05.04.2019 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191 КК України.

01.11.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що після проведення слідчих дій за участі ОСОБА_1 , останньою здійснено відчуження належного їй нерухомого майна.

Так, 21.09.2021 за договором дарування ОСОБА_1 відчужила на користь свого сина ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що вказаний правочин за участі ОСОБА_1 є фіктивним, вчиненим всупереч інтересам держави та суспільства, порушує публічний порядок, оскільки такі дії вчинені одразу після того, як вона дізналася про здійснення досудового розслідування за фактом її протиправної діяльності виключно з метою уникнення арешту майна та його подальшої конфіскації.

Про вказані факти, на думку позивача, свідчить те, що квартиру відчужено ОСОБА_1 безоплатно на користь родича першого ступеню споріднення, що згідно податкового кодексу не підлягає оподаткуванню.

На фіктивність правочину також вказує і та обставина, що ОСОБА_1 і далі продовжує проживати у квартирі АДРЕСА_1 , яку нібито подарувала, що підтверджується в тому числі ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.11.2021 про застосування до неї запобіжного заходу.

Ухвалою судді від 22.06.2022 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 , яка діє також в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , надала суду заяву про визнання позовних вимог, просила позов задовольнити, справу розглянути за її відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, справу просили розглянути за відсутності їхнього представника.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42019000000000780 від 05.04.2019 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження 22.07.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.06.2021 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

21.09.2021 між ОСОБА_7 та її малолітнім сином ОСОБА_2 в інтересах якого діяв батько ОСОБА_3 , було укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1143, відповідно до якого ОСОБА_7 подарувала вищезазначену квартиру своєму малолітньому сину ОСОБА_2 .

01.11.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

27.02.2023 між заступником Керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Синюком А.В. та ОСОБА_1 укладена угода про визнання винуватості в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №52022000000000456 від 30.12.2022 за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 200 КК України, яке, у свою чергу, виділене з матеріалів кримінального провадження №42019000000000780.

30.03.2023 року вироком Солом`янського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні №52022000000000456 затверджено, зокрема, угоду про визнання винуватості, укладену 27.02.2023 між заступником Керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Синюком А.В. та обвинуваченою ОСОБА_1 ; останню визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України та призначено відповідне покарання. В угоді про визнання винуватості ОСОБА_1 беззастережно визнала свою вину в обсязі висунутого обвинувачення та зобов`язалася визнати позов виконуючого обов`язки Генерального прокурора Говди Р.М. у цивільній справі 756/4346/22 в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, припинення права та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно ч. 2 ст. 182 ЦК України державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ч. 6 ст. 263 ЦПК України якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Керуючись вимогами ст.ст. 200, 206 ЦПК України, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 , яка також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , повністю визнала позов і визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем у справі та вважає за можливе ухвалити рішення у справі за результатами підготовчого провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем за подання позовної заяви був сплачений судовий збір у сумі 7443,00 грн., що відповідає встановленому ч.2 ст.4 Закону «України «Про судовий збір розміру» на час його сплати.

Враховуючи, що в підготовчому засіданні відповідач визнала позов, що стало підставою для ухвалення рішення суду в підготовчому засіданні, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору та стягнути 50% сплаченого судового збору з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 197, 200, 206, 258, 259, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов виконувача обов`язків Генерального прокурора Говди Романа Михайловича в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання договору дарування недійсним, припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якушевою С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1143.

Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Якушевої С.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним №60492874 від 21.09.2021, припинивши право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Офісу Генерального прокурора витрати по сплаті судовий збір по 3 721 (три тисячі сімсот двадцять одна) гривня 50 копійок.

Повернути Офісу Генерального прокурора з державного бюджету України 50% сплаченого при подачі позовної заяви судового збору, що становить 3 721 (три тисячі сімсот двадцять одна) гривня 50 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Офіс Генерального прокурора, код ЄДРПОУ 00034051, місцезнаходження: м. Київ, вул. Різницька, 13/15;

Відповідач - ОСОБА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 14 лютого 2019 року органом 8029, РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 2-Д.

Суддя О.О. Тиха